Грай вийшла в Obsidian'а, як і попередній Neverwinter Nights 2, переобтяжена craft'інгом (створенням різностей з компонентів, а також покращення зброї) і монстрами. Я грав (як і завжди) на найлегшому рівні, - так от за третьою локацією менш ніж повним комплектом людей (6 осіб + в мене було два рейнджери, в котрих є свої бойові тварини) грати складно.
А от бажаючим повчити англійську мову - саме те, що потрібно. Багато NPC розповідають розлогі історії зі свого життя і з життя спонсорів гри (гра фінансувалася на Kickstarter'і і на певному рівні можна було написати історію для NPC). І взагалі балачок багато, хоча деякі варіанти вибору майже ні на що не впливають, як я перевіряв, проходячи один діалог кілька разів по-різному.
Так от про Великдень.
В грі дуже цікава філософія. Душі безсмертні і перероджуються. Але душі матеріальні і їх можна знищити або ув'язнити (це використовується в останньому акті). Також існують боги, котрих там біля десятка. Роль богів стає зрозумілою або з книжок, котрих повно в бібліотеках і шафках (можна почитати і поставити на місце), або в останньому акті, коли боги дають завдання.
Але (увага, спойлер!) з богами все цікавіше. За історією гри, як її розповідає один з духів в останньому акті, стародавні мешканці цього регіону шукали богів. Довго і наполегливо. Протягом пошуків вони набули величезну кількість знань, але богів було знайдено жодного (в оригіналі found none). Тому вони створили нових богів (мету я чи то не зрозумів чи то не прочитав уважно чи то її не було наведено взагалі). Це так схоже на християнство...
