Дружина припустила, що худорлявість - це латиський генотип. Але в Ризі більш ніж 40% російськомовного населення (тобто принаймні чверть - не латиші за генотипом). Відповідно, серед них мала би бути певна кількість товстунів. Але немає.
Навмисне спостерігаю по дитячих майданчиках -- всі без виключення мами, навіть ті, що із немовлятами, стрункі чи навіть худі. Тобто вони навіть під час вагітності не набирають по 20 кг, як в Україні.
Це ще більш дивно, якщо зважити на кількість кондитерських, кафе і хлібних крамниць в Ризі. При цьому кондитерські вироби в них смачні, а хліб - смачніший, ніж в Україні, і в більшому асортименті.
Та й їжу вдома готують в середньому менше, ніж в Україні - більше використовують напівфабрикати або їдять в кафе.
Це приводить мене до висновку, що в Латвії існує розуміння і культура здорового життя і здорового харчування. А також натякає, що всі казки про широку кістку і гормональні порушення - це наслідок невміння тримати рота затуленим і не жерти цілодобово все, що побачиш. Бути худим - можна, і нескладно.
