Зауважу, що станції електромобілів вже стоять по Європі як платні так і безкоштовні, тому підзарядитися є, де. Повністю електричний двигун без власного будинку поки що, мабуть, ризиковано брати (хіба що є станція заряджання біля дому чи роботи), а от plugin-гібрид -- гарний варіант. Був би, якби вони були на ринку. Але см.вище.
За життя
03.10.2019
15:50
Прочитав тільки що про те, що, мовляв, ринок електромобілів отримав першу кризу - за якийсь там період на кшталт року падіння продажів склало 14%. Цікаво, а шановні автовиробники в люстерко дивилися оглядали свій модельний ряд з точки зору споживача? Всі розповідають, як вони ух, і до мохнатого року випустять десятки моделей електромобілів. Ок, але мішки з камінцями як стояли так і стоять. А що стоїть на ринку? На масовому ринку маємо (а) електричних - 4-5 моделей дрібних хетчбеків, пару моделей седанів та універсалів, дві моделі недо-SUV (Hyundai Kona electric за кінською ж ціною і Kia Niro, котрого формально є, а реально не SUV і його й Ніро Вульф не знайде) (б) plugin-гібридів ще менше, і все. Це на пару десятків масових виробників автомобілів. І ще є наявні 5-6 моделей дуже дорогих авто (Audi Q8, пара моделей BMW, щось у Mercedes, дві моделі Tesla і Jaguar I-Pace -- всі тиснуться до верхньої межі цінового діапазону преміум-класу), але вони не масові. Тобто, купувати нема чого. Я вже мовчу про те, що все не-преміум, крім в 1.5-2 рази вищої за бензиновий оригінал ціни ще й тупо "не їде" ).
Зауважу, що станції електромобілів вже стоять по Європі як платні так і безкоштовні, тому підзарядитися є, де. Повністю електричний двигун без власного будинку поки що, мабуть, ризиковано брати (хіба що є станція заряджання біля дому чи роботи), а от plugin-гібрид -- гарний варіант. Був би, якби вони були на ринку. Але см.вище.
Зауважу, що станції електромобілів вже стоять по Європі як платні так і безкоштовні, тому підзарядитися є, де. Повністю електричний двигун без власного будинку поки що, мабуть, ризиковано брати (хіба що є станція заряджання біля дому чи роботи), а от plugin-гібрид -- гарний варіант. Був би, якби вони були на ринку. Але см.вище.
12.09.2015
09:38
В Ризі дуже мало товстих людей. Звичайно, їх можна побачити, але це велика рідкість і, припускаю, що побачені товстуни мають певні проблеми ендокринного характеру. А може це просто приїжджі.
Дружина припустила, що худорлявість - це латиський генотип. Але в Ризі більш ніж 40% російськомовного населення (тобто принаймні чверть - не латиші за генотипом). Відповідно, серед них мала би бути певна кількість товстунів. Але немає.
Навмисне спостерігаю по дитячих майданчиках -- всі без виключення мами, навіть ті, що із немовлятами, стрункі чи навіть худі. Тобто вони навіть під час вагітності не набирають по 20 кг, як в Україні.
Це ще більш дивно, якщо зважити на кількість кондитерських, кафе і хлібних крамниць в Ризі. При цьому кондитерські вироби в них смачні, а хліб - смачніший, ніж в Україні, і в більшому асортименті.
Та й їжу вдома готують в середньому менше, ніж в Україні - більше використовують напівфабрикати або їдять в кафе.
Це приводить мене до висновку, що в Латвії існує розуміння і культура здорового життя і здорового харчування. А також натякає, що всі казки про широку кістку і гормональні порушення - це наслідок невміння тримати рота затуленим і не жерти цілодобово все, що побачиш. Бути худим - можна, і нескладно.
Дружина припустила, що худорлявість - це латиський генотип. Але в Ризі більш ніж 40% російськомовного населення (тобто принаймні чверть - не латиші за генотипом). Відповідно, серед них мала би бути певна кількість товстунів. Але немає.
Навмисне спостерігаю по дитячих майданчиках -- всі без виключення мами, навіть ті, що із немовлятами, стрункі чи навіть худі. Тобто вони навіть під час вагітності не набирають по 20 кг, як в Україні.
Це ще більш дивно, якщо зважити на кількість кондитерських, кафе і хлібних крамниць в Ризі. При цьому кондитерські вироби в них смачні, а хліб - смачніший, ніж в Україні, і в більшому асортименті.
Та й їжу вдома готують в середньому менше, ніж в Україні - більше використовують напівфабрикати або їдять в кафе.
Це приводить мене до висновку, що в Латвії існує розуміння і культура здорового життя і здорового харчування. А також натякає, що всі казки про широку кістку і гормональні порушення - це наслідок невміння тримати рота затуленим і не жерти цілодобово все, що побачиш. Бути худим - можна, і нескладно.
30.08.2015
11:50
Коробка для збирання пожертв аеропортовій групі допомоги тим, хто має складнощі в аеропорті.
Як працює, здогадаєтеся?
Як працює, здогадаєтеся?
28.08.2015
07:18
В Латвії в багатьох закладах, аж до таких як поштове відділення чи магазин Латтелекома на 2 особи (персоналу), запроваджено електронну чергу. Неймовірно зручно, всі сидять спокійно і немає всіх цих "вас тут не стояло". Щоправда, в кабінет до лікаря в поліклініці черга жива (а в реєстратуру - електронна).
Враховуючи, що запроваджено чергу всюди, очевидно, що вартість її впровадження мінімальна, а значить, це можна зробити і всюди в Україні, було би бажання і розуміння. Водночас це є чудова бізнес-ідея для спритного підприємця в Україні -- продаж реманенту, монтаж і супроводження таких систем.
Враховуючи, що запроваджено чергу всюди, очевидно, що вартість її впровадження мінімальна, а значить, це можна зробити і всюди в Україні, було би бажання і розуміння. Водночас це є чудова бізнес-ідея для спритного підприємця в Україні -- продаж реманенту, монтаж і супроводження таких систем.
26.05.2015
09:33
В Литві та Латвії працівники сфери обслуговування (продавці в магазині, офіціянти в кафе) досить пристойно розмовляють англійською мовою з відвідувачами. І йдеться не про центри туристичних міст, а про більш другорядні заклади. А українська Маня навіть українською не взмозі нормально говорити.
13.05.2015
18:52
Чому навчили мене Уроки Леніна в середній школі ім.Леніна.
Пам'ятаєте обшук у засланні, де кмітливий Ілліч підсунув обшуковцям стільчика, щоб вони почали пошук з верхніх полиць, бо заборонена література була в пана Ульянова на нижній поличці?
В ЄС заборонено ввозити м'ясомолочну продукцію. І щоразу ми цю заборону порушуємо, везучи щось із собою на попоїсти в дорозі. Сьогодні в меню були домашні сосиски в тісті, а митниця питала мене, що з харчів я везу і чи не везу я м'ясо. То я з готовністю почав розгортати і показузати їй булочки з корицею (вони сильно пахнуть і забивають запах сосисок). Вдалося
.
Пам'ятаєте обшук у засланні, де кмітливий Ілліч підсунув обшуковцям стільчика, щоб вони почали пошук з верхніх полиць, бо заборонена література була в пана Ульянова на нижній поличці?
В ЄС заборонено ввозити м'ясомолочну продукцію. І щоразу ми цю заборону порушуємо, везучи щось із собою на попоїсти в дорозі. Сьогодні в меню були домашні сосиски в тісті, а митниця питала мене, що з харчів я везу і чи не везу я м'ясо. То я з готовністю почав розгортати і показузати їй булочки з корицею (вони сильно пахнуть і забивають запах сосисок). Вдалося
.
18.03.2015
08:22
Тракай - це місто, в котрому є замок і є фортеця.
Замок був обіцяний синові, тому ми і заїхали туди по дорозі з Вільна в Люблін.
Фортеця і замок знаходяться поруч, в 300-500 м один від одного. Але фортеця знаходиться на суходолі, а от замок стоїть на невеличкому острові, дістатися якого можна через дерев'яний міст.
У фортеці знаходиться музей, але зараз він був зачинений. Фортеця маленька і на її території нічого цікавого не було (прохід було відчинено).
В замку, коли ми його відвідували, нікого крім нас не було. Замок був порожній і пустий. Не було навіть, на кому випробувати виховальний реманент:
Влітку в замку проводять екскурсії (мабуть цікаві), але зараз нікого не було і ми за 10 євро просто пройшлися замком. В середині є дві секції музею, в котрому розповідають про історію замку і історію міста Тракай. Я так розумію, що загалом ще є інші секції, але вказівників не було, а ми не дуже шукали, бо було холодно і збирався дощ.
Всі звикли до яскравого вигляду сонячного замку, як його показують на постерах (і знімають, до речі, ці постери з тої ж точки, що і зображення вище). Але навіть красивішим є він в таку погоду, як його відвідали ми:
На озері ще стоїть крига, по котрій гуляють ворони.
Дощ пішов вже коли ми закінчили прогулянку.
Історію замку ви можете почитати і в інтернетах, а я додам одну деталь: замок є реставрацією, проведеною майже з нуля - старе каміння сіре, нове червоне. На фото видно різницю. Тобто те, що ми бачимо, - це сучасне уявлення про колишній замок. Будівництво (реставрація) йшло протягом всього 20-го століття. Але в цьому випадку я прихильник гарної реставрації, аніж аутентичних розвалин, в яких не було би жодного сенсу.
Замок був обіцяний синові, тому ми і заїхали туди по дорозі з Вільна в Люблін.
Фортеця і замок знаходяться поруч, в 300-500 м один від одного. Але фортеця знаходиться на суходолі, а от замок стоїть на невеличкому острові, дістатися якого можна через дерев'яний міст.
У фортеці знаходиться музей, але зараз він був зачинений. Фортеця маленька і на її території нічого цікавого не було (прохід було відчинено).
В замку, коли ми його відвідували, нікого крім нас не було. Замок був порожній і пустий. Не було навіть, на кому випробувати виховальний реманент:
Влітку в замку проводять екскурсії (мабуть цікаві), але зараз нікого не було і ми за 10 євро просто пройшлися замком. В середині є дві секції музею, в котрому розповідають про історію замку і історію міста Тракай. Я так розумію, що загалом ще є інші секції, але вказівників не було, а ми не дуже шукали, бо було холодно і збирався дощ.
Всі звикли до яскравого вигляду сонячного замку, як його показують на постерах (і знімають, до речі, ці постери з тої ж точки, що і зображення вище). Але навіть красивішим є він в таку погоду, як його відвідали ми:
На озері ще стоїть крига, по котрій гуляють ворони.
Дощ пішов вже коли ми закінчили прогулянку.
Історію замку ви можете почитати і в інтернетах, а я додам одну деталь: замок є реставрацією, проведеною майже з нуля - старе каміння сіре, нове червоне. На фото видно різницю. Тобто те, що ми бачимо, - це сучасне уявлення про колишній замок. Будівництво (реставрація) йшло протягом всього 20-го століття. Але в цьому випадку я прихильник гарної реставрації, аніж аутентичних розвалин, в яких не було би жодного сенсу.
16.03.2015
19:59
Пробіглися в четвер по Вільнюсу (фактично, встигли погуляти по пр-ту Гедімінаса до Вежі і назад). Ну і поки заїжджали-виїжджали в місто і з нього, теж подивилися.
Я у Вільнюсі був 25 років тому, тому мало що пам'ятаю крім того, що Вежа в ті часи була розваленою і малопритомною. Зараз вона трохи відновлена, пагорб теж зроблений для туристів. На вежу піднімає фунікулер або можна пішки. Ми не ходили, бо не встигли.
Саме місто мені візуально сподобалося значно більше за Ригу (хоча зауважу, що в свій перший після дитинства приїзд в Ригу остання мені теж сподобалася, але потім ...).
Вільнюс виглядає дещо багатшим за Ригу і взагалі жвавішим. Це не дивно -- мешканці Вільнюса є нащадки ВКЛ на відміну від трохи приморожених лісових братів латишів.
Якщо ви розглядаєте питання, куди би виїхати попрацювати (наприклад), то в Вільнюс останнім часом переїжджають деякі розробники ПЗ. І хоча Литва - країна дуже маленька, але доволі приємна.
Мова - всі написи лише литовською (в Ризі з цим донедавна було значно простіше). Російську розуміють і розмовляють, хоча з акцентом. Тому якщо не хочете вчити чужу мову, то краще дивіться на Польщу, адже там мова звикла.
Наприкінець декілька фотографій.
Вежа після відновлення. Ліворуч фунікулер.
За рогом від Гедімінаса:
Та ж вежа, вигляд в профіль:
Я у Вільнюсі був 25 років тому, тому мало що пам'ятаю крім того, що Вежа в ті часи була розваленою і малопритомною. Зараз вона трохи відновлена, пагорб теж зроблений для туристів. На вежу піднімає фунікулер або можна пішки. Ми не ходили, бо не встигли.
Саме місто мені візуально сподобалося значно більше за Ригу (хоча зауважу, що в свій перший після дитинства приїзд в Ригу остання мені теж сподобалася, але потім ...).
Вільнюс виглядає дещо багатшим за Ригу і взагалі жвавішим. Це не дивно -- мешканці Вільнюса є нащадки ВКЛ на відміну від трохи приморожених лісових братів латишів.
Якщо ви розглядаєте питання, куди би виїхати попрацювати (наприклад), то в Вільнюс останнім часом переїжджають деякі розробники ПЗ. І хоча Литва - країна дуже маленька, але доволі приємна.
Мова - всі написи лише литовською (в Ризі з цим донедавна було значно простіше). Російську розуміють і розмовляють, хоча з акцентом. Тому якщо не хочете вчити чужу мову, то краще дивіться на Польщу, адже там мова звикла.
Наприкінець декілька фотографій.
Вежа після відновлення. Ліворуч фунікулер.
За рогом від Гедімінаса:
Та ж вежа, вигляд в профіль:
22.11.2014
09:08
Вчора пробігала стаття з міркуванням на тему "Росієй керують клани Сечіна (КДБ) і Шойгу (арімя)". Мені ще влітку здавалося, а зараз (останні дні) моє припущення підтверджується, що Шойгу грає проти Путіна і КДБ. Як тільки КДБ намагається рухнутись в бік покращення ситуації і стосунків з Україною і заходом, армія вдається до ескалації ситуації.
Останніми днями на російському ТБ пом'якшилася риторика, Лавров сьогодні розповідає про необхідність переформування відносин Росії і ЄС, і водночас вчора відновилися обстріли України з території РФ.
Деякі аналітики вважають, що так проявляється загадкова натура Хуйла. Я, натомість, думаю (і ще влітку думав), що це Шойгу виступає за ескалацію насильства і тишком-нишком робить все, щоб зірвати будь-які мирні ініціативи.
І зовсім не факт, що він це робить з відома Хуйла. Дуже ймовірно, що військові дані Хуйлові подаються або перекручені, або взагалі не подаються, адже готувати їх має саме відомство Шойгу.
В цьому випадку незрозумілим поки що лишається одне питання - чому Шойгу ще не усунуто з посади. Адже очевидно, що це як раз та людина, котрій цікава війна, причому війна масштабна. Якщо Путін уявляє себе Петром Першим, то Шойгу, вочевидь, Жуковим. А чому так - Шойгу є вірним послідовником і сородичем оцього снайпера: http://mayevski.livejournal.com/304161.html
Останніми днями на російському ТБ пом'якшилася риторика, Лавров сьогодні розповідає про необхідність переформування відносин Росії і ЄС, і водночас вчора відновилися обстріли України з території РФ.
Деякі аналітики вважають, що так проявляється загадкова натура Хуйла. Я, натомість, думаю (і ще влітку думав), що це Шойгу виступає за ескалацію насильства і тишком-нишком робить все, щоб зірвати будь-які мирні ініціативи.
І зовсім не факт, що він це робить з відома Хуйла. Дуже ймовірно, що військові дані Хуйлові подаються або перекручені, або взагалі не подаються, адже готувати їх має саме відомство Шойгу.
В цьому випадку незрозумілим поки що лишається одне питання - чому Шойгу ще не усунуто з посади. Адже очевидно, що це як раз та людина, котрій цікава війна, причому війна масштабна. Якщо Путін уявляє себе Петром Першим, то Шойгу, вочевидь, Жуковим. А чому так - Шойгу є вірним послідовником і сородичем оцього снайпера: http://mayevski.livejournal.com/304161.html
13.11.2014
18:14
Деякі регуляції в ЄС відверто перегинають палицю. Зокрема це стосується різних ароматичних додатків в продукти, котрі бере до рота.
Так, мені не вдалося знайти в ЄС великого асортименту ароматизованих чаїв, аналогічних українському Тянь-Шаню. Чаї зелені з додатками якихось ароматів спостерігалися, але мало і їхня якість була нижча за українську. Довелося привозити пачки з чаєм Тянь-Шань з Києва.
Та сама проблема із зубною пастою. Вся без виключення паста, що продається в ЄС - ментолова. Немає жодного іншого смаку. В Києві зайшов в Мегамаркет - лежить дві марки зубної пасти з Росії (Splat і ще якась), в кожній є широкий вибір смаків і ароматів. Все, що зроблено на заході - ментолове хоч трісни.
Я останні роки користувався Splat'ом і дуже з нього радів. Останній рік якось соромно купувати російську продукцію, хоча власник бренду і писав ще на початку літа (здається) листа в стилі "рєбята, давайтє жить дружно". Тепер страждаю з ментоловими пастами ...
Зауважу, що в Польщі і в Хорватії (в Італії і далі не дивився) медове пиво і коктейлі пива із соком є, але вони робляться відповідно з медом і з соком, а не з ароматизатором.
Так, мені не вдалося знайти в ЄС великого асортименту ароматизованих чаїв, аналогічних українському Тянь-Шаню. Чаї зелені з додатками якихось ароматів спостерігалися, але мало і їхня якість була нижча за українську. Довелося привозити пачки з чаєм Тянь-Шань з Києва.
Та сама проблема із зубною пастою. Вся без виключення паста, що продається в ЄС - ментолова. Немає жодного іншого смаку. В Києві зайшов в Мегамаркет - лежить дві марки зубної пасти з Росії (Splat і ще якась), в кожній є широкий вибір смаків і ароматів. Все, що зроблено на заході - ментолове хоч трісни.
Я останні роки користувався Splat'ом і дуже з нього радів. Останній рік якось соромно купувати російську продукцію, хоча власник бренду і писав ще на початку літа (здається) листа в стилі "рєбята, давайтє жить дружно". Тепер страждаю з ментоловими пастами ...
Зауважу, що в Польщі і в Хорватії (в Італії і далі не дивився) медове пиво і коктейлі пива із соком є, але вони робляться відповідно з медом і з соком, а не з ароматизатором.
22.10.2014
17:49
В Києві в будинку в мене багаторівнева система очищення і ремінералізації води, до смаку котрої я вже звик за 6 років. І в інших місцях чай пити було якось незвично, навіть неприємно (при цьому воду ми всюди купуємо в пляшках, бо не знаємо якості місцевої водопровідної). В Польщу я чай навіть з Києва привіз - все одно не те. Повернувся в Київ - нормальний звичний чай. А зараз залив в чайник воду з польських пляшок (приїхали в машині з нами) - той же неприємний смак. І це при тому, що вода в пляшках якісна, поляки її самі п'ють.
13.10.2014
09:59
Так зване "італійське" морозиво в Україні *набагато* смачніше, ніж в самій Італії. Перевірялося неодноразово, оскільки діти його їли весь час.
12.10.2014
18:57
На Венеції наполягла моя дружина. Початково ми туди не збиралися, бо це в інший бік від нашого маршруту (в Геную і далі в Швейцарію). Але оскільки їй дуже хотілося, то вирішили виділити два дні.
Венеція в класичному розумінні - це декілька островів і прибудов з ядром розміром в кілька кілометрів. Острови з'єднуються з континентом дамбою (довжина дамби теж пару кілометрів), по котрій ходять приміські електропотяги і є чотирирядна дорога для автомобілів.
Ще можна дістатися Венеції на кораблі:
Нагорі - не монтаж, я особисто бачив корабель, більший за цей, біля берегів Венеції (щоправда, з дамби, коли був за кермом, тому світлин не буде).
"Континентальна" частина міста називається Mestre.
>
>
>
>
>
>
>
>
>
>
>
>
>
>
>
>
Венеція в класичному розумінні - це декілька островів і прибудов з ядром розміром в кілька кілометрів. Острови з'єднуються з континентом дамбою (довжина дамби теж пару кілометрів), по котрій ходять приміські електропотяги і є чотирирядна дорога для автомобілів.
Ще можна дістатися Венеції на кораблі:
Нагорі - не монтаж, я особисто бачив корабель, більший за цей, біля берегів Венеції (щоправда, з дамби, коли був за кермом, тому світлин не буде).
"Континентальна" частина міста називається Mestre.
Фото:
12.10.2014
14:59
Коли читав про оплату автострад в Італії, там згадувалось розповсюджене питання: "чи є життя на марсі можна зустріти просто на дорозі Ferrari". Відповідаємо: можна, хоча й не на кожному кроці:
Ferrari - машина вихідного дня, то й не дивно, що єдиний Ferrari, котрий ми зустріли в Італії (ще один бачили в Швейцарії і один чи два в Німеччині), ми зустріли в суботу.
Також ми бачили Maserati Quattroporte (3 шт) і Maserati GT (1 шт). Alfa Romeo бачили багато різних, але не 8C.
Ferrari - машина вихідного дня, то й не дивно, що єдиний Ferrari, котрий ми зустріли в Італії (ще один бачили в Швейцарії і один чи два в Німеччині), ми зустріли в суботу.
Також ми бачили Maserati Quattroporte (3 шт) і Maserati GT (1 шт). Alfa Romeo бачили багато різних, але не 8C.
10.10.2014
17:23
Наступним етапом, котрий ми вигадали вже в дорозі, був переїзд (переплив) в Італію і поїздка в Геную, куди я збирався ще рівно рік тому, але не склалося. Можна було їхати по суші, але мені дуже кортіло спробувати нову пригоду, а саме переправу на паромі.
Зі Спліта ходять пароми місцевих ліній і в Італію. В місто Ancona ходять пароми двох компаній - Blue Line і Jadrolinija. Остання - хорватська. Нею ми і попливли. На фото нижче - наш паром (знято за кілька днів до рейсу):
Паром йде ніч. Час рейсу - з 21 до 7. Прибути з машиною в порт належало о 19.00 і пройти виїздний паспортний контроль. Ми приїхали о 18.30 і проводили час в черзі:
>
>
>
>
>
>
>
>
>
>
>
Зі Спліта ходять пароми місцевих ліній і в Італію. В місто Ancona ходять пароми двох компаній - Blue Line і Jadrolinija. Остання - хорватська. Нею ми і попливли. На фото нижче - наш паром (знято за кілька днів до рейсу):
Паром йде ніч. Час рейсу - з 21 до 7. Прибути з машиною в порт належало о 19.00 і пройти виїздний паспортний контроль. Ми приїхали о 18.30 і проводили час в черзі:
Фото:
09.10.2014
09:56
На сьомий день перебування в Хорватії ми з'їздили в Трогір:
Це містечко під Сплітом, визнане світовою культурною спадщиною:
>
>
>
>
>
>
>
Це містечко під Сплітом, визнане світовою культурною спадщиною:
Фото:
27.09.2014
17:46
На шостий день ми нарешті вирішили з'їздити в Спліт, в котрому ми формально знаходимося (але насправді ми в 10 км від Спліта).
Спліт збоку виглядає наступним чином (на задньому плані):
Місто розташоване на півострові, що видається в море.
>
>
>
>
>
>
>
>
>
Спліт збоку виглядає наступним чином (на задньому плані):
Місто розташоване на півострові, що видається в море.
Фото:
