Роздуми

Про людей і пацюків

На днях вичитав в одному блозі думку, висловлену за результатами прослуховування приватних розмов представників партії регіонів. Лейтмотив був такий, що опозиція - лохи, котрі не вміють стратегічно планувати, і поки вони носяться з мовою тощо, регіонали можуть спокійно розкрадати країну. Закид був в тому, що вони розумні, а [Свобода] ні. Не знаю, чому, але автор блогу не помітив, чи не звернув увагу, що дії Свободи в довгостроковому плані більш доцільні, аніж дії регіоналів. Нюанс в тому, що регіонали вміють тільки красти або в інший спосіб віднімати. І це вони і вважають розумністю. Свободівці ж, де краще де гірше, намагаються щось будувати, що для типового регіоналівського крадія і злодія є лоховством в його прямому значенні ("на баригах і лохах правильні пацани роботу роблять"). Продовжую думку -- пацюки забувають, що поки вони займаються пацючою справою, сусідський ведмідь не спить. І коли він прийде, то їхні здобутки перетворяться на пил дуже швидко. І саме розбудова держави [а вона неможлива без національного стрижня у вигляді єдиної державної мови і чіткої і потужної національної політики], якою намагається займатись опозиція, могла б пацюків врятувати. Але ж пацюки самі собі яму риють (а заодно і державі). Можливо ці самі пацюки думають, що встигнуть втекти. Але якщо (знов таки) прийдуть кацапи, то в них є повно своїх крадіїв і злодіїв, а в Україні на них вже чекає свіже пацюче м'ясо. То хто тут лох?