Цим такі книжки набагато цікавіші за художні твори, - вони справжні. Водночас після читання книги про мистецтво припиняєш оцінювати зразки цього мистецтва як твори, і починаєш розбирати їх на деталі, видивлятись ті чи інші творчі та технічні рішення, шукати мотиви та обгрунтування автора. Так, у фільмах я бачу лише акторів і операторів, реквізит і антураж, а не той світ, який хотів створити режисер. До картини я намагаюсь підійти з точки зору аналіза, що його проводять мистецтвознавці, а на годинник я дивлюсь як на складний механізм з пружинами і колещатами, а не як на прилад, для показу часу.
Роздуми
Думки про літературу
29.06.0009
08:12
З нехудожньої літератури мені найбільше подобається читати книжки, що розкривають деталі певної професії. Вони наче розкривають таємницю, водночас розкладаючи по полицям технологію виконання тої чи іншої справи. Частково це схоже на детектив, частково на підручник, частково на розважальний чи навіть гумористичний твір. Читання книжок, написаних режисерами чи письменниками про їхню професію, дозволяє зазирнути в чуже життя, навіть прожити його разом з автором.
Цим такі книжки набагато цікавіші за художні твори, - вони справжні. Водночас після читання книги про мистецтво припиняєш оцінювати зразки цього мистецтва як твори, і починаєш розбирати їх на деталі, видивлятись ті чи інші творчі та технічні рішення, шукати мотиви та обгрунтування автора. Так, у фільмах я бачу лише акторів і операторів, реквізит і антураж, а не той світ, який хотів створити режисер. До картини я намагаюсь підійти з точки зору аналіза, що його проводять мистецтвознавці, а на годинник я дивлюсь як на складний механізм з пружинами і колещатами, а не як на прилад, для показу часу.
Цим такі книжки набагато цікавіші за художні твори, - вони справжні. Водночас після читання книги про мистецтво припиняєш оцінювати зразки цього мистецтва як твори, і починаєш розбирати їх на деталі, видивлятись ті чи інші творчі та технічні рішення, шукати мотиви та обгрунтування автора. Так, у фільмах я бачу лише акторів і операторів, реквізит і антураж, а не той світ, який хотів створити режисер. До картини я намагаюсь підійти з точки зору аналіза, що його проводять мистецтвознавці, а на годинник я дивлюсь як на складний механізм з пружинами і колещатами, а не як на прилад, для показу часу.
