Роздуми

Один із співробітників (кандидат наук, реально рухає науку) поїхав в США рухати науку там, отже коли у нас північ, у них середина дня. І виникла розмова на тему, чому його однолітки (26-27 років) здебільшого вже склали руки і вперед рухатись (ані в оснобистому, ані в професійному розвитку) не хочуть. Я ніколи з однолітками не спілкувався, а на старших орієнтуватись не можна, бо вони росли в трохи інші часи (3-4 роки різниці в сумбурні 80-ті і 90-ті -- це було суттєво). Тому я навіть не знав, що йому відповісти. Дійшли висновку, що згідно піраміди Маслова більшість населення в будь-якій віковій категорії має бути стадом, яке тільки і цікавиться, щоб як той хом'як, пожрать, поспать і не здохнуть. А чим реально займаються ті, кому зараз 27-32 (тобто до "віку Христа", коли, вважається, йде перехід від молодості до дорослості)? Дивляться кіно з пивом перед телевізором? Туризм, як на мене, це те ж кіно, тільки вигляд з боку?