Перед поїздкою я прочитав статтю Алекса Екслера про оренду авто в Іспанії, і перешерстив штук 5 сайтів-агрегаторів з оренди машин. Ціни неприємно вражають. Платити за тиждень використання автомобіля більше тисячі доларів (для машини C-D класу) – це перебір, як на мене. Тому я зупинився на найдешевшому варіанті, котрий знайшов в агрегаторів, з АКПП (ну не перло мене смикати ручку весь час, я на механіці їздив останній раз в автошколі). На 6 днів отримав пропозицію щось біля 270 євро за машину на 2 пасажирів, плюс 70 євро додаткова страховка від агрегатора. Ок, годиться.
Але це було лише бронювання. Оформлював я машину теж онлайн, і там почались додатки — купа додаткових страховок (опційно, але навіщо мені в країні без знання мови зайвий клопіт), доплата за другого водія (про всяк випадок), ще якісь дрібниці. Так накрутили ще біля 40%. Вийшло 520 євро за 5.5 діб.
Прилетіли, пішли в Sixt, а там нас порадували — в обраному класі тільки Smart. Ми перелякались стосовно того, чи влізе в багажник наша валіза (ледь-ледь влізла). Але з'ясувалось, що апгрейду на авто вищого класу з АКПП теж немає (в аеропорті). Довелося брати смарт.
Смарт вийшов відносно новий (16 тис. пробігу). Ок, поїхали ...
Смарт — машина досить специфічна. Вона дуже коротка і коліщата в неї маленькі, тому на трасі її дещо хитає від вітру. Але по місту, особливо при паркуваннях, вона чудова.
Багажник в смарті маленький — він дуже неглибокий, хоча й високий. Тобто валізу можна поставити, а от в магазини їздити потрібно з високими вузькими сумками або, краще, коробками, щоб ефективно використовувати висоту багажника.
В нашому смарті багажник відчинявся вельми оригінально — ручка на дверях багажника відчиняла тільки скло (котре піднімається окремо). Далі треба було зсередини натиснути на кнопки-важелі з одного з боків власне дверей багажника, після чого дверцята відчиняються вниз.
Закривається все включно зі склом багажника “з розмаху”.
В салоні машини на диво просторо, хоча й не дуже зручно, бо немає ані центральної консолі, ані підставок під склянки, а на дверцятах кишені з сітки, а не з пластику. Пляшки з водою ми закидали за сидіння — вони там зручно валяються.
Коробка автомат в смарті була з ручним режимом, причому вмикання і вимикання ручного режиму — кнопкою на рукоятці, тою, котра блокує рукоятку в нормальних машинах. Тому я постійно її помилково натискав. Також в коробці немає режиму P – замість нього ставиться N і затискається важіль ручного гальма (і важіль там реально механічний ручний, на відміну від педалі в моїй мазді чи електронної кнопки в тігуані).
Я не їздив на пересічних сучасних машинах, тому не можу порівняти динаміку розгону, але зі світлофора, якщо поставити за мету, на смарті можна поїхати першим навіть в автоматичному режимі КПП, не кажучи вже про ручний. Звісно 80-120 машина набирає дуже довго, і обгони на вузькій трасі (не на автобані) практично неможливі. Але по місту — годиться.
Смарт по трасі легко їхав 120, хоча більше 110 я боявся його розганяти, щоб вітром не здуло. Я не впевнений, що при різкому маневрі він не перевернеться. Також нерівності дороги йому з малесенькими коліщатами переїжджати важко. Але не смертельно.
Також в смарті чудові гальма — один альтернативно обдарований виїхав був раз на зустрічну смугу, так смарт миттєво (з визгом шин по асфальту) з 80 зупинився.
Інші водії машину абсолютно не сприймають, хоча дарма — вони ж не знають, як зазвичай їздить водій, тим більше, що наліпка Sixt'а ззаду на машині була. На трасі нас всі обганяли, але це тому, що я більше 120 їхати не хотів (це ліміт на автобані), а місцеві мешканці на ліміти здебільшого чхати хотіли.
Підсумовуючи, можна сказати, що смарт вельми непогана машина для європейських міст, але в Україні їй нема чого робити однозначно.
Ще я в Castellon'і бачив живцем Carver. Виглядає він краще ніж на фотографіях, і їздить значно цікавіше. Хто зна, можливо, куплю собі кататись в Європі Carver або Persu (якщо його все-таки випустять
. Раз сталася халепа, коли я сильно пожалкував про смарт. За нами їхав старий Opel Frontera, і коли він пішов на обгін і порівнявся з нами, в нього вибухнула права шина (я це бачив в дзеркало заднього виду в процесі вибуху і після, коли вже шматки гуми летіли). Не знаю, чи це збіг, чи він якось примудрився потертися цією шиною об наш смарт (на смарті слідів не було), але на швидкості в 100 км/год мені дуже не хотілося, щоб той опель повело вбік. А відірватися від нього я аж ніяк не міг
. На щастя водій опеля зорієнтувався і повільно гальмував в своєму ряду (за нами прямо ще дві машини їхали, вони це теж спостерігали) аж поки не зупинився і не забрався на узбіччя. Але на наступну поїздку в вересні ми вирішили теж брати смарт
. Навігація
В навігації я розраховував покладатись на Google Maps, але в останній день прикупив собі Navigon з європейськими мапами. Користь першого в мапах і маршрутах громадського транспорту (раз знадобилось в Барселоні), другого — в офлайновій навігації.
Користувались обома, причому Google Maps використовувався і в режимі мап і в режимі навігації.
Інтерфейс користувача в навігоні не дуже інформативний і дуже незручний, але карти багаті і все доступно в офлайні (мапи треба завантажувати з PC або через Wi-Fi). Ще треба зазначити, що Навігон — в першу чергу навігатор (тобто кажеш йому, куди тобі треба, а він веде), і в режимі перегляду мапи користуватись ним досить незручно.
Гугль мені більше до вподоби прийшовся, але він без онлайна навіть не запускається нормально, тому якщо ви передбачаєте відсутність інтернету, то беріть офлайнові мапу і навігатор (паперові теж стануть в пригоді).
