Колишній капітан 1 рангу написав їх для онуки, а згодом вирішив видати. Видавав на свої, сам знайшов типографію, ілюстратора та редактора. Каже, що найскладніше було перебороти себе щоб вийти продавати їх на вулиці.
А до того він ствоював військово-морський довідник (для дорослих). Ну і розповідає таку історію:
Прийшов він до депутатів -банкірів, і попросив допомогти із видавництвом довідника для потреб армії.
Ті сміються у відповідь. Він каже "ну як це, ми ж зокрема і ваші банки захищаємо". А у відповідь: "у нас є кому банки захищати".
Отакі в нас депутати.
А невдовзі по тому прокотилася хвиля пограбувань банків (це десь рік чи півтора тому було, не пам'ятаю), і охорона їм не допомогла тоді.
