Про ментальні віруси сказано вже чимало. А я маю нещасливу нагоду спостерігати їхнє розповсюдження в дії. В лікарняній палаті на 6 осіб лежить один пенсіонер, в котрого пелька не затикається взагалі. Він чередує телевізор (якийсь ідіот вирішив поставити його в палаті) і російські серіали по ньому із базіканням. І з пащі ллється одне й те ж
несвідоме лайно на тему "а за совка я машину міг купити, а зараз в уряді знову жиди, а майдан нічого не змінив, а люди задарма загинули". Розмовляти з цією особою без толку, бо він не усвідомлює в принципі, що верзе. Гірше те, що він ці помиї вливає всім іншим, хто лежить в палаті і навіть тим, хто туди заходить включно із нянечками, котрі йому піддакують. Як боротися із цим, невідомо -- я весь день сиджу в коридорі, щоб це не чути, а на фразі про жидів в уряді я його ледь не вдарив, бо зауваження стосовно шуму і базікання я робив вже рази 4 чи 5 за три дні.
Припустимо, на мене це базікання не діє (крім трьох днів головного болю від постійного шуму), а люди більш аполітичні це слухають і не замислюючись поступово переймають думки цього урода. А спрацьовує такий мислений вірус в найнесподіваніші часи. Припустимо, вирішує людина чи допомогти волонтерові на виході з Метро. А потім згадує слова цього пенсіонера (несвідомо, знов таки) і думає "хай йому, це справа уряду забезпечувати армію. Нехай жиди платять". І спрацював вірус ...
Як із цим боротися, невідомо, бо в уряді люди приблизно з тою ж ментальністю, що в цього пенсіонера, і свідому просвітницьку політику проводити не можуть і не хочуть, а якби і хотіли, то не вміють.
А по телевізору якась жінка з учасників Майдану каже "ми побачили що в Україні байдужих людей не лишилося". Рибонько ти моя, тут таких 95%, як і в будь-якому суспільстві. А ще вони заражені цим совковим вірусом.
