Роздуми

Любовь как состояние

Купую тільки що морозиво в одному ТРЦ. Переді мною купує морозиво товста дівчина років 11-12. Не пухка, а саме товста (і геть некрасива і не треба про гидке каченя - не той випадок). А в руках в неї свіжий огризок в якомусь чохлі як раз з тих, котрі купують дівчата 11-13 років (в 13 вони вже щось більше пристойне купують). Вдягнена дівчина невідповідно до телефону. І так мені її чомусь шкода стало, але не як дівчину, а як абстрацію: замість того, щоб навчити дівчину не жерти солодощі і загнати її в спортивну секцію батьки компенсують її комплекси (перепрошую за тавтологію) купівлею iPhone'а щоб не на останні гроші. Між тим за вартість цього iPhone'а можна було купити абонемент на фітнес на пів-року так точно, і це зняло б проблеми дівчини набагато швидше, ніж iPhone. Але ж то треба дупу відірвати, ходити (або водити).