Роздуми

Здається, дехто занадто серйозно ставиться до життя. Є два способи вирішувати будь-яку життєву задачу (це стосується не тільки і не стільки обговорюваної задачки, а взагалі). В першому можна докладати всіх зусиль до її розв'язання, боротися до переможного кінця. Наслідком зазвичай буває або розчарування, оскільки задоволення від її вирішення не виправдовує витрачених зусиль, або обурення, якщо задача не піддалася вирішенню з будь-яких причин (і при цьому відчувається власна недоробка). Другий спосіб - це побудувати свою подальшу діяльність так, щоб та діяльність ніяк не залежала від вирішення чи не вирішення задачі. Тобто звести *важливість* задачі до нуля. Тоді не виникає жодної реакції (крім "ну і хрін з нею, проїхали") в разі нерозв'язання, а от ймовірність розв'язання значно збільшується. Чому? Читайте Трансерфінг Реальності.