Роздуми

Про хвіртку можливостей

Останніми днями думав про воза і кобилу і правильний спосіб їх впорядковувати. А тут Аркадій Бабченко висловився, зокрема, про те, що якби 30 років тому обрали Чорновола, історія би пішла по-іншому. Враховуючи, що початком моїх роздумів про кобилу були вибори трирічної давнини (в 91-му я ще не голосував), що я маю сказати за воза і віслюка: і Бабченко і я спочатку переплутали їх місцями.

Вибір того чи іншого кандидата не є причиною того, що Україна знаходиться на іншому кінці від гострих і хижих зубів, а населення отримало поважний титул "зебілів". Річ у тім, що іншого й бути не могло. Ну ніяким чином радянське населення не могло проголосувати за Чорновола, і те саме пострадянське населення - за будь-кого, виставленого проти клоуна. Населення en masse страждає на шизофренію і хоче дружити з хорошими русскімі, населення розбиває лоби в церквах московського патріархату, і воно ж зі своїх рядів висуває тих депутатів, які приймають закони, що краще пасували би в столітті 19-му, аніж 21-му.

Тому не "Україна пропустила вікно можливостей", а населення не змогло відірватися від багнюки достатньо, щоб в те вікно хоч зазирнути.