Сидят Илья Муромец, Добрыня Никитич и Алеша Попович в пещере, квасят. Тут подлетает Змей Горыныч и говорит:
- Мужики, можно я тут посижу?
- Пошел ты!
Змей улетел. А на улице дождик капать начинает. Зябко. Змей опять:
- Ну мужики, можно я тут посижу?
- Пошел на фиг!
Опять Змей улетел. А на улице уже молнии, град. Змей:
- Ну мужики, там дождь, молнии и т.п. - можно я тут в уголке посижу?
- Пошел на фиг!
- Да ладно, тебе что, жалко? Сиди!
Змей уполз в уголок, сидит, шепчет:
- Пошел на фиг, пошел на фиг... Может, я живу здесь...
Британія знайшла, де живе заєць. Тепер в них розвага: коли великих собак немає на вулиці, заєць вільно шариться за парканом (у дітей вже хобі прийти до мене в кабінет і видивлятись зайця у вікно; інколи бачать). Коли великі собаки надворі, заєць не висовується сильно (хоча теж ходить). А от коли ми з шелті виходимо гуляти, шелті лізе на пагорб шукати зайця, виганяє його з нори (при цьому заєць більший за собаку) і жене подалі в ліс. Потім повертається. Коли ми йдемо, заєць повертається до нори. Дуже зручно - заєць зігрівається, шелті тренується. 