За життя

Відень, день 1

Якщо в людини є мерседес, це означає, що в людини є гроші.
Якщо в людини старий мерседес, це означає, що гроші в неї є вже давно.
Готель у нас розташований через міст від рейхсканцелярії (фото завтра викладу), тобто практично в самому центрі. Вирішили піти ввечері поїсти і заодно подивитися околиці. І придбати трохи води і пива.

Відень - столиця імперії. І імперії не простої, а головної європейської імперії, серця Європи. Німці по хуторах сиділи, коли об'єднані сили Європи боронили Відень від османів. Звичайно, це відбивається на архітектурі. Вона вражає своєю монументальністю і вишуканістю. Вона - як ролс-ройс, може й не така елегантна, але ви відчуваєте, що ви на вершині.

Водночас Відень не уник впливу сучасності і не пережив занепаду Європи. Місто сповнене арабами, пакистанцями тощо. Ввечері ходити трохи лячно.

Побутове ... Це сум. Якщо поїсти ми змогли в макдональдсі (там ми точно знаємо, скільки коштуватиме і знаємо, що діти не крутитимуть носом), то пити - лише кава в старбаксі і морозиво з кіоску. Кафе-ресторани начебто є, але ціни захмарні, кафе самообслуговування ми не знайшли (хоча, звісно, вони не на кожному кроці). Магазини в суботу ввечері (вже о 7-ій) зачинені *всі*. Магазини типу Billa, SPAR - ввечері зачинені, в неділю не працюють взагалі. Дрібні магазини зачинені. В результаті воду і пиво я купив в кіоску, оббігши з пару кілометрів.