Але якщо ми відмітимо, тема розпаду країни пролунала одночасно і в ЖЖ (кілька записів різних людей) і в листі Михайла Ходорковського. Тобто критична маса ідеї перейшла межу, за якою ідея починає стрімко розповсюджуватись.
Які є фактори, що впливають на ймовірність такого розвитку подій?
За
1. В житті РФ склалась ситуація, коли низи не можуть [так жити далі], а верхи не хочуть [нічого міняти]. Скільки продовжиться ця напруженість, і в яку сторону похитнуться ваги, виключно аналізом політичної ситуації передбачити неможливо. Але поточна рівновага є вкрай нестійкою, оскільки вона не має під собою ніякого серйозного підгрунтя крім нафти і газу. Країна об'єктивно потребує кардинальних змін, але ніхто не готовий ними займатись, а інертність російських мас величезна, і стрімкого руху вперед на кшталт індустріалізації 30-их років від сучасного росіянина годі й чекати.
2. Якщо ми поглянемо на історичну перспективу, ми побачимо цікаву спіраль. Перша російська імперія створювалась шляхом об'єднання "уламків" попередньої країни (Русі) під контролем центральної влади в Москві, і існувала біля 400-500 років (тут можна гратись датами, відраховуючи початок існування і від взяття Казані і від царювання Петра І). Протягом цього часу вона поступово збільшувала свою територію, досягнувши максимуму наприкінці свого існування. В імперії було надзвичайно сильне розшарування між верствами населення (дворянами, купцями і черню). Економіка країни трималась на експорті сировини і продукції первинної переробки (с/г продукція, хімічна продукція тощо). Ця імперія драматично розвалилась протягом кількох років, залишивши основну територію в хаосі і відпустивши у вільне плавання кілька своїх територій, які не були "рідними" для Москви (Фінляндія, Польща, Бесарабія)
Хаос призвів до панування бандитів (2-3 роки) і економічної свободи (~10 років), які потім змінились на жорсткий тоталітарний режим СРСР.
Друга російська імперія, СРСР, розпочалась шляхом об'єднання (здебільшого насильницького) уламків попередньої країни під контролем центральної влади в Москві, і існувала біля 70 років. Протягом цього часу країна поступово збільшувала свою територію (як шляхом анексії, так і шляхом створення "зон впливу"), досягнувши максимуму в другій половині свого існування. В імперії було надзвичайно сильне розшарування між верствами населення (партноменклатурою, "купцями" і пересічним населенням). Економіка країни трималась на експорті сировини і продукції первинної переробки (хімічна продукція, металопрокат тощо). Ця імперія не менш драматично (хоча й менш криваво) розвалилась протягом кількох років, залишивши основну територію в [меншому ніж в 1918-1920 роках] хаосі і відпустивши у вільне плавання кілька своїх територій, які, хоч і були ближчими до Москви, але не були слов'янськими. Хаос призвів до панування бандитів (5-7 років в різних країнах) і економічної свободи (~12-15 років), яка згодом змінилась на [майже] тоталітарний режим Російської Федерації.
Третя російська імперія, РФ, починається із закручування гайок і спроби збільшити свої території як за рахунок анексії (Південна Осетія, Придністров'я), так і за рахунок "створення зон впливу". В РФ маємо надзвичайно сильне розшарування між верствами населення (держслужбовці при кориті, бізнесмени вищої і середньої ланок і пересічне населення). Економіка країни тримається на експорті сировини і продукції первинної переробки (хімічна продукція, металопрокат тощо). Як бачимо, всі три імперії за своєю суттю є однаковими і не мають суттєвих розбіжностей, які мали б вплив на подальшу долю. І самих по собі стадіях розвитку подій в історії кожної з імперій немає нічого унікального — маятник від тотальної несвободи до анархії притаманний будь-якій авторитарній системі правління, позбавленій важелів і противаг. Цікаво лише, що просторово-часові межі існування імперії кожного разу скорочуються (як і повинно бути в випадку маятника). І якщо ми проведемо певну апроксимацію як часового, так і просторового вимірів, то ми вийдемо на 2012-2014 роки.
Проти
1. Що б хто не казав, а запас міцності СРСР мав серйозний. Те, чим живе РФ сьогодні, закладене ще за часів СРСР. І як би ми не сприймали дії російського керівництва (які призводять здебільшого до деструктивних наслідків), країна все ще тримається, і має шанси триматись довго. 2. В розвалі країни із настанням хаосу не зацікавлені інші потужні гравці — ЄС, США, Китай. США закономірно бояться втрати контролю над ядерними ресурсами (як бойовими, так і звичайними, а також сировиною і заводами з переробки сировини). ЄС зацікавлений в отриманні енергоносіїв, що буде неможливо робити, якщо в Росії почнеться безлад. Китай — це окрема історія. Китай зацікавлений в Росії як в джерелі ресурсів і як в споживачі товарів. Якщо у Китая є свій майновий інтерес в Росії, то його простіше реалізувати шляхом економічного співробітництва, а також збільшення кількості осіб китайського походження на території Росії. Безлад в Росії не принесе Китаю користі у вказаних задачах.
Водночас, чи будуть вказані гравці підтримувати поточну Російську імперію в її нинішній формі? Відповідь однозначна — ні. Всі вказані гравці чекають — їм потрібен час. США Потрібен час, щоб ядерна зброя Росії застаріла і була знята з озброєння (а нову ніхто не будує). Європі потрібен час для пошуку і впровадження альтернативних джерел енергії (як відновлюваної, так і вуглеводнів). Китаю чекати притаманно — це одна з основних рис його політичного курсу. Ще кілька років (до 15-ти) і цим гравцям Росія буде нецікава.
Що з того Україні?
Україна — це територія, яка від падіння останньої російської імперії постраждає найбільше, навіть більше за саму Росію. Чому? На це є кілька причин:
1. Припиняться постачання і транзит енергоносіїв. Україна ризикує банально замерзнути, не кажучи про втрату прибутків від транзиту.
2. Припиняться і будуть виведені інвестиції, які зараз йдуть здебільшого з Росії (подивіться, хто скуповує всі українські підприємства).
3. Закриється ринок для с/г продукції і продукції хімічної і металургійної промисловості. Хоча в цьому випадку зменшиться потреба в енергоносіях, що частково компенсує причину №1.
4. Маргінальні елементи на сході України і у владі, які і зараз мають взірцем Росію, можуть за зразком російських негараздів розв'язати боротьбу за відокремлення сходу від України, як вони це вже намагались зробити в 2004-му році
Які є варіанти?
Варіант, позитивний для України (навіщо нам розглядати негативні варіанти?) є лише один — брати за взірець Європу і позбавлятись залежності (насамперед енергетичної) від Росії. Це зніме більшу частину можливих проблем для України, озвучених вище і дозволить Україні існувати самій. Також вкрай необхідно зрозуміти, що поняття "братніх народів" не існує — найбільшими ворогами в будь-якій соціальній системі завжди були сусіди і родичі. Коли в Росії почнеться безлад, лише залізний занавіс між Росією і Україною і підтримка (насамперед військова) ЄС і НАТО зможе врятувати Україну від громадянської війни, економічного колапсу і безладу, які принесе за собою розпад останньої російської імперії.
