Роздуми

Я сьогодні нарешті сформулював, що саме мені найбільше не подобається в Україні і подобається в США (і меншою мірою в Європі). Це, до речі, те, за що чорних і латиносів не люблять в США.

Мова йде про повагу. "Повага" за своєю суттю є визнанням особою того, що інша особа є "не гірша" за першу. Тобто, йдеться фактично про рівність як свободу, притаманну людям від народження, і її визнання людьми.

В США дітей змалку привчають до того, що всі люди рівні, як це написано в Конституції (інша справа, що не всіх відносять до людей, але то таке :). А кожен, хто вважає себе хитрішим, може ознайомитися із арсеналом у володінні інших. Тому останній бомж, якщо йому сказати, що він лох, відповість "fuck you" і буде правий. Результатом цього є (здебільшого) кооперативні дії окремих громадян і їхнє суперничество через досягнення більшого, а не через потоплення суперника. Водночас, кожен знає свої сильні і слабкі сторони і не лізе не в свою справу. Також ніхто не вважає припустимим давати поради, коли не просять (та навіть перед тим як допомагати, спитають, чи потрібна допомога).

В Україні ж майже кожен вважає себе найрозумнішим, найспритнішим і найобізнанішим з оточення (котре в мережі розтягується до всього інтернету). З цього маємо і шалену кількість аварій на дорогах, і ще більшу кількість неадекватів в соц.мережах, і повне невміння домовлятися як в побуті, так і у важливіших справах.

Найгірше те, що прищепити відчуття поваги і рівності можна лише "вивезши дівчину з села", і то не з кожним працюватиме. Що потрібно зробити, щоб вбити повагу в голови хоча би дітей, я не знаю.

PS: до речі, пунктуальність і оцінка часу "із запасом" теж стосується поваги. В США зазвичай вказують довгі терміни виконання, і потім роблять все швидше. Виходить дуже зручно і приємно. В Україні (і в Європі теж) можуть затягнути просто тому, що ліньки напружуватися, а на питання WTF звично відповідають "а шо такеее?".
Сьогодні зайшла розмова про суддю (і не пересічного, а голову одної з гілок суддівської влади), котрий начебто, толкова людина.
І ця розмова після довгих роздумів привела мене до наступної думки: проблема посадових осіб в Україні описувалася ще Сірілом Паркінсоном в його класичній роботі з управління. Кожен сягає своєї межі некомпетентності.

Причому, часто ця некомпетентність не проявляється прямо. Так, суддя може бути компетентним знавцем законодавства і правозастосовчої практики. Але є одне "але". Візьмімо, наприклад, цього суддю. Суддя - посада (або особа, що займає посаду), покликана захищати широке коло суспільних інтересів. За що йому і платять гроші. Натомість в Україні ми маємо суддів, котрі заплатили великі гроші (посада районного судді в Києві ще 5-7 років тому коштувала біля $100 000) за право обіймати свою посаду. Питання - чиї інтереси вони захищатимуть насамперед? Вочевидь, це першою чергою будуть інтереси власної кишені, адже $100К на дорозі не валяються і витрачені гроші потрібно відбивати. Таким чином, суддя, голова котрого зайнята не задоволенням вимог позивача або відповідача, а задоволенням вимог кишені, дружини і приватної школи для спиногризів, вочевидь, не відповідає суспільній потребі. Тобто маємо класичний випадок невідповідності посаді. Яка мені різниця, з якою швидкістю їде мій потяг, якщо мені треба в Жмеринку, а потяг прямує до Конотопа?

Чи знаєте ви, що донині велика частина (якщо не більшість) розробки програмного забезпечення "на продаж" є незаконною? Причина дуже проста - комусь ще років 20, мабуть, тому спало на думку вимагати ліцензування діяльності, що включає в себе криптографію. Все б нічого, але криптографію зараз включають практично всі програмні продукти, особливо тепер, коли в 2017-му році браузери і пошуковці стали надавати істотну перевагу з'єднанню через захищені канали (HTTPS тощо). А ліцензію таку отримати майже нереально. Гадаєте цю норму писав якийсь злобний геній? Ні, її писали особи, котрі керувалися не інтересами суспільного розвитку, а синдромом вахтера. Вони заборонили все, що могли заборонити. Просто тому, що могли. Формально - вони просто вимагають ліцензію. А по суті це знущання з розробників.

Чи можете ви придбати акцію Apple чи Google? Якщо ви українець - ні, вам це заборонено. До березня 2017-го року НБУ вимагало отримання ліцензії на відкриття рахунків за кордоном і вкладення грошей в іноземні компанії (першу вимогу зараз скасовано, друга в процесі скасування). А умови ліцензії були виписані таким чином, що отримати цю ліцензію в більшості випадків неможливо (було) в принципі. Проблема та сама - синдром вахтера.

Якщо вам здається, що ситуація потроху виправляється, то не поспішайте радіти. В Україні заборонено подвійне громадянство. Але водночас відсутній механізм позбавлення людей громадянства України. На днях було зроблено рухи, ні, не в бік дозволу на подвійне громадянство, а в бік позбавлення громадян України цього самого громадянства. Очевидно, що люди, котрі мають громадянство одної з країн ЄС, наших сусідів, не сильно вагатимуться в питанні від котрого з громадянств відмовлятися. І Україна позбавиться ще кільа десятків або сотень тисяч своїх активних громадян, збільшуючи питому частку рагулів і совків серед населення. То для чого це робиться? Для захисту держави? Так державу треба захищати шляхом прийняття точкових законів проти агресора, а не утисками проти тисяч власних громадян. Гадаю, проблема в тій же некомпетентності і синдромі вахтера.

Про такі речі як податкова амністія (ну куди ж, з податківцями на кшталт корінного українця Насирова, котрого падуча настигла прямо при арешті) вже годі й мріяти. Я ще в 2011-му році писав, що коли владні особи сягають стелі в своєму споживанні, понакуплявши будинків, яхт і громадянств, то для того, щоб ще більше віддалитися від плебсу вони починають гнобити плебс. Це природньо (в сенсі, притаманно людині від тваринного світу), але це не означає, що так має бути в цивілізованному суспільстві. І масові розстріли тут не допоможуть, - як казали в анекдоті часів Сталіна "розстріляти можна, але пропорція збережеться".

Які з цього висновки? А ніяких. Просто скажу, що в США проблеми ті самі - рагулі, котрі обрали популіста, а тепер популіст на рагулях і відривається (скасовують медичну систему, що збільшить кількість людей без мед.страховки вдвічі, на 24 млн. осіб, і більшість цих людей - як раз виборці Трампа). Люди всюди однакові...
На днях в Швейцарії пройшов референдум, де 80% швейцарців відмовилися від гарантованих виплат від держави. Мовляв, хай кожен сам заробляє.

Але є нюанс (с) . Останні роки все частіше звучать думки, що без гарантованого доходу за 20-30 років економікам розвинутих країн не обійтися. Причина - автоматизація праці. Вже за 10-20 років до 60% робочих місць буде втрачено через автоматизацію за допомогою штучного інтелекту. Залишаться робочі місця лише в творчіх професіях і дуже малокваліфікована праця, котру немає сенсу автоматизовувати.

До такого розкладу людство не готове, оскільки не всі придатні до штучних творчих професій. І тут постане кілька питань: (а) чим зайняти людей, (б) як їх прогодувати, і (в) хто куплятиме продукцію автоматизованого виробництва, якщо люди сидітимуть без роботи. Гарантований дохід від держави на ці питання відповідає.

Є, щоправда, ще один варіант - це роздування державного апарату з метою надання малокваліфікованих робочих місць (папірці перекладати зазвичай багато розуму і навчання не потрібно). Такий варіант широко застосовується в Європі і в США.

Але все одно, зайняти всіх перекладанням паперів не вдасться. Простіше і дешевше платити людям гарантовані виплати, дозволяючи заробляти додатково, якщо вони хочуть і можуть. І питання, аналогічні Швейцарії, виникатимуть частіше.
На заході часто закидають українцям, що, мовляв, в нас в Україні бардак, не робимо нічого як цивілізовані люди, домовитися один з одним ніхто не може, відповідальности в людях немає.

Так, все вірно. Але в нас є одне виправдання, котре зараз мусять сприймати і зважати на нього всі коментатори: жодна країна в сучасному світі не піддавалась такому нищівному впливу з боку потужнішого і багатшого сусіда.

За 20 років Росія випробувала всі методи впливу: і інформаційні, і фінансові, і торговельні, і от зараз військові.

І те, що Україна в таких умовах не тільки існує, але й здатна (нарешті) рухатися в бік цивілізації, доводить, що в українців насправді з цілеспрямованістю і відповідальністю набагато краще, ніж в старій Європі.
Одним із ключових досягнень науково-технічної революції крім космічних польотів і ідіотизації плебса iPhone'ів стала можливість не стільки навіть отримувати пенсію, як можливість тим чи іншим шляхом забезпечити собі можливість відкладення грошей не тільки на чорний день, але й на старість в цілому. Тобто можливість будувати своє майбутнє (в фінансовому, а відповідно, енергетичному сенсі).

Наявність великих відкладених грошей, в свою чергу, не могла не збуджувати фінансистів, котрі наполегливо вигадували способи всю ці фінансову масу примусити працювати на свою користь, а не на користь її законних власників.

Останні 10-15 років спостерігаємо зворотню картину - зменшення можливостей для накопичування і як наслідок перехід від мислення "що я робитиму в старості" до "живи швидко, вмирай коли доведеться". Таким чином "прискорення цивілізації" відбувається не за рахунок того, що якісь процеси протікають швидше (все впирається у фізику із біологією, тому істотно прискорити процеси все одно не вдасться), а за рахунок скорочення горизонту планування. Водночас і горизонт планування, внаслідок позитивного зворотнього зв'язку, скорочується далі.

Але чому все це? Де первинна причина? На мій погляд, вона в біології, а саме в інстинкті розмноження. Із стрімким зростанням кількості населення вартість і ціна ресурсів (в першу чергу енергоносіїв) збільшується. Людям стає важче конкурувати за ресурси (конкурентів більшає), вони мають не накопичувати (гроші, ресурси), а вкладати їх в свою конкурентну перевагу.

Рішення тут просте -- топити піч неграми радикально скорочувати кількість населення земної кулі. Оптимальна кількість населення Землі -- 100-150 млн осіб, максимальна - біля 500 млн. . Решта - баласт. Зауважте, що навіть 500 млн - це менше поточного "золотого мільярду", що в свою чергу означає, що навіть проживання в країнах "розвинутого заходу" не гарантує виживання ваших генів. У країнах, що розвиваються або, тим більше, деградують (привіт братам кацапам), шанси майже нульові.

Звісно, скорочення не відбудеться одномоментно (хоча є нюанси - див. далі), але глобальною метою світового розуму є скорочення населення на 90-95% протягом 150-200 років. Це відбуватиметься за рахунок відмежування від світу, що розпадається, і керування глобальними процесами в напрямку хаосу і вимирання тих, хто за межею. Припускаю, що оптимальним варіантом міг би стати вірус, що блокує можливість людей до розмноження.

Стосовно одномоментного скорочення - існує теорія, що Земля зазнавала (і неодноразово) ядерної або аналогічної за потужністю впливу війни. При цьому, скорочення населення відбувалось одразу на кілька мільярдів осіб. Тому немає нічого нереального в сценарії, коли і поточне населення буде оптимізовано схожим чином - лишилось тільки розробити зброю, яка зможе покосити людей не завдавши шкоди решті біосфери. І можна йти в останній рішучий бій.
Так звані "соціальні ліфти" - це казочка, котрою надбагаті завжди стимулювали своїх бідніших сородичів до руху, щоб плебс не перетворювався на болото. Соціальних ліфтів не існує і ніколи не існувало.

Єдиний працездатний соціальний ліфт - це революція.
Можливо, це лише призма мого сприйняття, але кінець світу наприкінці минулого року таки настав, просто не всі його помітили. Вже кілька місяців в світі нічого гарного не відбувається. Починаючи від незвичайно довгої і багатосніжної зими і кризи в Єврозоні, до стрімкого прямування України в фінансову прірву і до особистих негараздів багатьох моїх знайомих.

Можливо, це криза найбагатших людей. Покликані бути локомотивом цивілізації, вони вочевидь не впорались із цим завданням. А час плине і кількість і складність задач, що виникають перед ними, зростає. Зараз вони не знайшли нічого кращого, ніж "скидати баласт" - кидати напризволяще мільярди людей для того, щоб врятувати тисячі за рахунок і силами мільярдів.

Можливо, стан речей в Україні - це просто модель 1:200 цивілізації в цілому, де сучасні патріції стягують рештки майнових ресурсів до себе, не переймаючись долею плебсу.

Можливо (якщо вірити офіційній історіографії), така ситуація є новою для людства, оскільки протягом всього розвитку цивілізації еліти мали піклуватись про народ, якщо хотіли всидіти на троні і встояти за кермом. Зараз маємо класичне "вас багато, а я одна", підсилене регулярною армією військових, юристів і маркетологів. А це означає, що незабаром на світовій сцені матимемо захоплююче видовище, котре майже ніхто ще в житті не бачив, але всі побачать і нікому більше не захочеться.

Сингулярність скасовується - вона нікому не потрібна. Вітаємо новий кам'яний вік.

PS: Синхронічність в дії: по радіо як раз розпочалася пісня Holy Hell -- Gates of Hell. Їхній же Armageddon підійшов би більше, але і це теж в тему. The gates of hell will open wide. Welcome to the night.
Дуже часто люди намагаються знайти якусь хитро вигадану систему (назвемо її "заколотниками"), котра замислила, найчастіше, захопити владу над усім світом і панувати над пересічними громадянами. Тут винен і потяг до конспірології і недостатнє розуміння принципів проходження певних соціальних і політичних процесів.

Інша частина людей всі ці "теорії заколотів" висміює, небезпідставно вказуючи, що непотрібно шукати умисел там, де все пояснюється людською дурістю.

Цікаво, що прихильники конспірології не так вже й неправі. Просто вони дають просте (зрозуміле) пояснення явищу, котре не розуміють. А явище це полягає ... продовження в розділі Література
Одна з гіпотез, що намагаються поєднати фізику із теологією, каже, що бог створив світ, але потім відійшов від справ, і зараз всесвіт розвивається за закладеними творцем законами.
Цікавим є уявний експеримент, котрий можемо провести для перевірки цієї гіпотези.
А саме: продовження в розділі Література
Як відомо, найкращі програмісти і юристи виходять з одних і тих же людей. Аналогічно, з хіміків мають виходити чудові політики, соціологи і політологи. Адже закони розвитку суспільства і взаємодії його частин дуже схожі на закони проведення хімічних реакцій. І як зі свинцю не отримати золота (без термоядерної реакції), так і в суспільстві з пасивного населення не отримати істотного відсотка громадян, а без революції не можна змінити владні структури.

DB query error.
Please try later.