Роздуми

Євросоюз якщо і можна в чомусь звинуватити, то це не в боягузтві (адже забитися в куточку і зробити вигляд, що ти невидимий, є природною, ще тваринною реакцією людини), а в тупості. Зараз Європі нічого не загрожує, і Європа здатна діяти. Але дивно, чому вони не розуміють, що ще кілька років підтримки Росії (включно із оплатою енергоносіїв) і Росія відчувши свою силу рушить на східну Європу.

Власне, Росія зараз проводить в Європі ту ж політику, що проводила в Україні 15 років тому, - за гроші створює потужну п'яту колону.

"Старі" більшовики свого часу мріяли про переможний марш через всю Європу (а Троцький був співцем світової війни за комунізм), і лише Сталін зупинив їх шляхом масових розстрілів. Але хто сказав, що сучасний колективний російський розум розумніший за Сталіна? Навпаки, набагато дурніший і водночас зухваліший.

І порівняно дешеві санкції зараз - це мала плата за ті трильйонні втрати, що їх понесе Європа в разі розпаду ЄС або із розповзанням метастаз русского міра із вузлами в Національному Фронті Ле Пен і аналогічних партіях інших країн.

"Фашисти всіх країн - єднайтесь", таким може стати гасло наступного десятиліття.
Колись Русь не пустила Орду в Європу. Європа це забула. А от Орда ні.

Туреччина, що свого часу захопила третину Європи, гідна бути членом НАТО. А от Україна хай сидить вдома, бо ніколи на Європу не нападала.
Навряд чи варто ображатися на Європу за її нездатність активно протистояти агресивним діям і риториці Росії. Річ у тім, що Європи - не існує.

Те, що ми звикли сприймати як єдину Європу, насправді не є ані єдиною державою, ані навіть конфедерацією. Фактично це є набір угод (хоча й досить великий) про координацію дій. Приєднання до Євросоюзу є приєднанням не до держави, а до набору угод, що уніфікують відносини із зовнішнім світом і між державами-членами угод.

Всередині ж Європа сповнена протиріч, розбіжностей і конфліктів інтересів. Європарламент - місце для дискусій, але в більшости випадків не для напрацювання швидких та ефективних рішень.

Тому якщо ми хочемо бачити якісь ефективні дії, маємо орієнтуватись на окремі країни (насамперед, Німеччину і Францію), а не на беззубий Євросоюз.

Слід зауважити, що Путін недарма намагався встановити приятельські і ділові особисті відносини з лідерами держав-локомотивів ЄС. Це забезпечує йому певну подушку безпеки для його експансивних дій. Поки що дій поза межами ЄС, але якщо не спинити його зараз, то дії стосовно членів ЄС -- не за горами.
Європа - це місце, де намагаються створити людям комфортне середовище для проживання. Але є одне "але" - в комфортному середовищі немає стимулів для покращення. Із зони комфорту виходити ніхто не хоче. Європа потрапила в пастку 22.
Дивні речі відбуваються в світі... Відбудова авторитарних і тоталітарних режимів - справа, виявляється, не лише слов'янського роду. Втомлені сонцем демократії угорці повторюють український сценарій з точністю до імен.

Партія правого крила Фідеш прем'єр-міністра Віктора Орбана виграла 53 відсотки голосів на виборах цього року, але отримала 66 відсотків крісел в парламенті - достатньо для зміни конституції. Вона продовжила прибирати під себе або посягати на повноваження кожної інституції, яку вона не контролювала, включаючи президента, верховний суд і інспекцію державного аудиту (рахункова палата? - ЄМ); зараз під ударом центральний банк. Тим часом містер Орбан просував два закони, пов'язані з медіа, котрі поставлять свободу преси на один рівень з Росією та Білоруссю.

З одного боку це трохи радує, що ми не останнє сміття цивілізації. З іншого боку - це криза європейської цивілізації. Враховуючи корумпованих керівників різних країн (згадаймо екс-канцлера Німеччини Шредера, італійця Берлусконі тощо), ми можемо сказати, що Європа розгублена. Вона, як і США, втратила розуміння, в якому напрямку їй рухатись. А коли собаці нема чого робити людина дезорієнтована, вона яйця чухає починає або бігти куди очі дивляться, або тупцювати на місці (я про це як раз вчора писав).

DB query error.
Please try later.