Сучасне “західне” суспільство, засноване на християнській традиції, побудовано на внутрішньому конфлікті. І цей конфлікт надає суспільству невротичності і перешкоджає рівномірному розвитку. Я кажу про відношення до життя і смерті, ключове питання християнської релігії, котре не було вирішено із науково-технічною революцією 19-20 століть.
Християнство привчає людей до вічного життя, водночас оминаючи і нівелюючи питання фізичної смерті людини. Воно стверджувало і стверджує, що людське тіло вторинне, а мирське життя — неважливе. А важливим є спасіння душі заради абстрактного вічного життя. При цьому підтверджень (крім сліпої віри) стосовно такого вічного життя не надається.
