Роздуми
02.05.0012
13:46
В мене вдома і в офісі були однакові Jumbo чашки для чаю на 740 мл. Офісну коцнув - відбив ручку. Заїхав в Мегамаркет купити таку саму - немає.
І тут мені спала на думку ідея, як урізноманітнювати собі життя. Хтось міняє машини, житло, дружин врешті решт. А можна обійтися посудом. Кожен місяць купувати нову чашку (а стару обов'язково бити). При цьому купувати не аби що, а шукати якісь оригінальні рішення, напр. поставити собі задачу: серед літа купити чашку з дном у формі сніжинки. Або чашку із рельєфною фігуркою гнома на боці. Китайці зараз все роблять, то можна і таке (і не таке) знайти.
08.11.0011
06:07
Як відомо, в СРСР квартири в багатоквартирних будинках мають скрізну нумерацію, тобто всі квартири нумеруються послідовно. Чи зручно це? З одного боку так, бо це не примушує клерків думати - якщо в будинку 80 квартир, то і номери будуть з 1 по 80 поспіль. З іншого боку, чи зручно цим користуватись? Звісно, ні, оскільки невідомо, в якому підїзді і на якому поверсі знаходиться потрібна квартира. Особливо незручно це стає в багатоповерхівках з одним під'їздом і 6-8 квартирами на поверсі.
Яка розумная цьому альтернатива? Очевидно, така нумерація, котра вказує і номер під'їзду і номер квартири. Наприклад, квартира №37 знаходиться в хрущовці в другому підїзді на 5-му поверсі. При зручній нумерації вона мала б номер 20501. На перший погляд, довше число складніше запам'ятати. Але є нюанс -- такий номер б'ється на логічні частини автоматично і відповідно запам'ятовується *набагато* легше, ніж, наприклад, число 134 само по собі (а квартира №134 запросто існує в довгій 9- чи 16-поверхівці з десятком під'їздів). Більше того, для пошуку квартири можна було б в більшості випадків не запам'ятовувати номер квартири на поверсі, а замість цього над дзвінком або на дверях писати номер з прізвищем (у нас в бабусиній квартирі так зроблене). Я вже не кажу, що *взагалі* при правильній постановці питання можна номер квартири не вказувати, а внизу консьєрж надаватиме цю інформацію. До речі, ще за радянських часів у нас в під'їзді в хрущовці, в якій я виріс, висіла табличка із прізвищами і ініціалами, хто є квартиронаймачем в тій чи іншій квартирі.
А які способи нумерації квартир використовуються за кордоном, ви знаєте?
Про нумерацію будинків і ділянок поговоримо іншим разом.
Яка розумная цьому альтернатива? Очевидно, така нумерація, котра вказує і номер під'їзду і номер квартири. Наприклад, квартира №37 знаходиться в хрущовці в другому підїзді на 5-му поверсі. При зручній нумерації вона мала б номер 20501. На перший погляд, довше число складніше запам'ятати. Але є нюанс -- такий номер б'ється на логічні частини автоматично і відповідно запам'ятовується *набагато* легше, ніж, наприклад, число 134 само по собі (а квартира №134 запросто існує в довгій 9- чи 16-поверхівці з десятком під'їздів). Більше того, для пошуку квартири можна було б в більшості випадків не запам'ятовувати номер квартири на поверсі, а замість цього над дзвінком або на дверях писати номер з прізвищем (у нас в бабусиній квартирі так зроблене). Я вже не кажу, що *взагалі* при правильній постановці питання можна номер квартири не вказувати, а внизу консьєрж надаватиме цю інформацію. До речі, ще за радянських часів у нас в під'їзді в хрущовці, в якій я виріс, висіла табличка із прізвищами і ініціалами, хто є квартиронаймачем в тій чи іншій квартирі.
А які способи нумерації квартир використовуються за кордоном, ви знаєте?
Про нумерацію будинків і ділянок поговоримо іншим разом.
