Роздуми

Дивно - я жив в різних країнах, відвідував теж чималу кількість, але ніде не зустрічав населення, котре настільки ненавидить власну країну, що хоче пустити кулю в лоба не лише собі, але й всім співгромадянам. Це до питання "всі люди однакові".
Щостарше я стаю (а вже за 40 і діти "дорослі"), то більше переконуюся, що "дитинське" (за Берном і транзакційним аналізом) переважає в людях все життя. Тобто, людина в свої 25 і людина в 45 не стає більш дорослою. Можливо, це так лише в Україні (не мав змоги аналізувати мешканців інших країн). І жодним інопланетянам не є цікавим спілкуватися з нами сами тому, що ми всі (людство) ще здебільшого діти. А життя на Землі нам і дане для того, щоб подорослішати.

Disclaimer: цей допис не стосується передвиборчої кампанії кандидата артикля і його прихильників.