Роздуми

Тобто на флоатинг всім начхати, а стопітсота фотка котиків мабуть зібрала б купу лайків ...
Наука має сенс тоді, коли за її допомогою можна вирішити певні задачі, що не вирішуються без такої науки. З цієї точки зору зітологія набагато корисніша за філософію.
Все-таки, партія регіонів - це діагноз. Навіть застрелити нормально не можуть. Інша справа в США: Согласно книге «Странные известия» Шеперда, Коута и Свита (это сборник почти неправдоподобных, но, по-видимому, правдивых историй, взятых из респектабельных газет), в 1987 году один житель Рочестера (штат Нью-Йорк) застрелил женщину, которую он принял за свою жену. «Я виноват, — сказал он полицейским, — я хотел застрелить свою жену, но забыл взять очки». Похоже, что его вселенная, как и вселенные Шиффера и Кио, построена на быстрых приговорах и не знает никаких «может быть». В той же книге: житель Уэстчестера застрелил свою жену на охоте. Он заявил полиции, что принял ее за пень. Еще два случая на охоте, в той же книге: мужчина застрелил друга, которого он принял за белку. Другой мужчина застрелил девочку-подростка, которую он принял за кабана. Еще один человек в Вирджиния-Бич убил свою тещу топором и заявил, что принял ее за большого енота.
Кай Хансен і Михаель Кіске з оригінального складу Helloween зібралися і створили гурт Unisonic. Логічно було б очікувати, що за стилем це ранній Helloween. Але на жаль вийшов Helloween часів альбомів pink bubbles go ape і Chameleon, після яких Кіске попросили з Helloween'у (Хансен пішов раніше, не витримавши мабуть такого сорому). Або Def Leppard. Короче, шлак такий, що я навіть в архіві їх зберігати не буду.
Наткнувся в фейсбуці (ага, це я хворію, тому і читаю на фейсбуку якийсь шлак): "Интересно, а водители двух одинаковых машин испытывают тоже самое, что и две женщины в одинаковых платьях? )))". Хочу зауважити, що автомобіль повинен бути унікальним. З суто практичної точки зору - щоб легше було розрізняти на парковках, щоб зменшити шанси на крадіжку, щоб легше було ідентифікувати іншим тощо. Але, звичайно, є якась базова модель, котру потім допилюють хто як може. Загалом спрацьовує механізм ідентифікації "свій-чужий", і власник аналогічного автомобіля буде "своїм" за умовчанням. Так засновуються і функціонують різні автоклуби по марках.
Ну що, панове, +4 роки товарища Обами. США цілеспрямовано рухаються в бік соціалізму, поступово забуваючи про своє коріння і про основні засади існування країни. Що означають ці 4 роки? Це, звісно, не +5 років Януковича чи +6 років Путіна, але теж нічого хорошого. Можна припустити, що ніяких істотних змін в політиці США (як в зовнішній, так і у внутрішній) не відбудеться. Внутрішній борг продовжуватиме рости, бізнес продовжить утискатись з боку соціалістичних законів, політика стосовно України і Росії продовжить бути м'якою (я б назвав це "соплежуйством"). Паралелі, на мій погляд, очевидні :). Більше того, Обама, як і дрібніші згадані дійові особи, не є патріотом своєї держави, а є, великою мірою, п'ятою колоною в середині неї. Найгірше, звичайно, це соціалізм. Але соціалізм є наслідком загального виборчого права. І тут ми маємо той самий позитивний зворотній зв'язок -- люмпенізований виборець на соціалці може обрати лише такого голову країни, котрий обіцятиме більше соціалізму і соціальних програм, котрі в свою чергу збільшують кількість люмпенів на соціалці (адже сидіти на соціалці простіше і вигідніше, ніж працювати). І невідомо, чи існує взагалі зворотній шлях, який би не включав в себе кардинальні потрясіння на кшталт революцій чи глобальних катастроф.
Наскільки я можу бачити зі спілкування з клієнтами, серед них повно людей, котрим вже за 40, а то і за 50, і котрі займаються розробкою ПЗ (програмісти, team lead'и тощо). В Україні таких людей і небагато і якось мабуть і некомільфо вважається в 45-50 працювати програмістом. Звісно це частково пов'язане з тим, що 30 років тому в СРСР з комп'ютерами було складно (на відміну від США і Європейських країн), тобто у нас в принципі мало людей цієї вікової категорії знають і розуміють програмування. Але водночас і сприйняття роботи тими, хто знає, зовсім інше.
Найбільш полум'яні борці за демократію і народовладдя загальне виборче право (давайте називати речі своїми іменами) - ті, кому за інших умов нічого в житті не світить. В випадку "демократії" вони мають ілюзію влади. Отже маємо не "владу народу", а "задовольнення природнього потягу до вищого щабля в ієрархії неприроднім шляхом".
Пів-країни огидних потвор з душами Мьобіуса. А як же все було просто вирішити в 2004-2005. Пішли б вони в свою донецьку совєтську республіку, а решта країни вже була б в Європі. А тепер згниє вся країна.
Открытое письмо всем артистам, посвящается группе "Ночные Снайперы" (можно и нужно перепостить). Дорогой исполнитель, ты вообще для кого исполняешь? Для себя, любимого? Непохоже, раз концерты даешь и альбомы записываешь. Ага, все-таки для слушателя. А ты, дорогой исполнитель, слушателя представляешь себе в виде сферического коня в вакууме или все-таки в виде молодого человека с плеером или водителя автомобиля? На концертах я сферических коней ни разу не встречал (а жаль - я бы познакомился). Все больше подростки да молодые люди. Так вот открою тебе, дорогой исполнитель, тайну страшную, за семью замками хранимую, -- у среднестатистического потребителя основным воспроизводящим музыку устройством является мобильный телефон (или смартфон, что непринципиально). Не "вертушка", не CD плеер, и не бумбокс. Я понимаю, дорогой исполнитель, что ты в своей жизни повидал все вышеперечисленное (а кое-кто и бобинные магнитофоны помнит), но вот слушатели - в основном нет. Они кроме MP3 ничего знать не хотят. И что же ты, любимый мой автор, можешь предложить? А все то же, что и 15 лет назад - CD. И как думаешь, нужно оно слушателю? Да ни фига. И ты (уж извини, любимый) ему по большому счету не нужен - исполнителей у него в фонотеке десятки, если не сотни - иных он даже имен не помнит, хотя музыку слушает. Слушателю нужна музыка. Точка. А, нет, запятая. Музыка, и с минимальными усилиями. В виде MP3. Иногда слушатель даже готов за нее заплатить. Иногда нет. Но если он не готов, то ты со своими CD ему и нахрен не сдался - торренты рулят и рулить будут, потому как лень - двигатель прогресса. И тут мы подходим к самому важному - слушателя не интересуют твои заморочки. Не хочешь понять, что нужно слушателю, - он возьмет свое, только ты, яхонтовый, не получишь даже на хлеб (и на то что на хлеб). Продавал бы MP3 - получал бы деньги за него. Не продаешь - ну, себя и вини. Да, мне чудесно известны законы (сам юрист, специалист по авторскому праву и интеллектуальной собственности) и вся мотивация за собирание денег. Потому и говорю - продай MP3 и заработай. Или сиди без денег. Не пойдет слушатель в магазин за диском, и по почте не будет его неделями ждать. Хоть ты ему тюрьмой грози, хоть карами небесными. В лучшем случае - пошлет тебя подальше и будет слушать других, более сообразительных исполнителей. А ты со своими CD будешь сидеть у разбитого корыта. Да и вообще, дорогой исполнитель, определяться пора - ты альбомы продаешь для поддержки концертов или концерты проводишь в поддержку альбомов. Если концерты важнее, то отдавай музыку в MP3, не стесняйся. Продавать можно кроме дисков еще много чего. А если альбомы важнее, то сделай так, чтобы их можно было купить нормально, а не через почту и гонца. Ах ты все сразу хочешь? На двух стульях сидеть пока мало кому удавалось - все чаще проваливаются. Конечно, можно сидеть и плакаться, но ты сам в скоморохи подался, никто тебя, родимого не тянул. Хочешь денег - предложи товар, а не заставляй ради того, чтобы заплатить тебе денег, совершать ритуальные танцы.Это рынок, да. Ну ты, любимый исполнитель, понял, да ...