Роздуми
10.12.2014
10:47
Населення обрало до влади людей, в котрих і так все добре. І тепер це населення сподівається, що обрані люди мінятимуть систему, за якої в них все добре? Населення - або наївні, або ідіоти, або одночасно.
04.08.2014
15:24
Деякі "політики" забувають, що людина не просто смертна, а іноді несподівано смертна. Замість поступового розвитку своєї країни вони ставлять віддалену мету і намагаються через поточну нестабільність (коли природну, а коли штучно створену) досягнути своєї віддаленої мети. Таким чином вони ставлять під невиправданий ризик всю країну. Такого штибу політиків слід називати авантюристами.
16.07.2014
17:29
Євросоюз якщо і можна в чомусь звинуватити, то це не в боягузтві (адже забитися в куточку і зробити вигляд, що ти невидимий, є природною, ще тваринною реакцією людини), а в тупості. Зараз Європі нічого не загрожує, і Європа здатна діяти. Але дивно, чому вони не розуміють, що ще кілька років підтримки Росії (включно із оплатою енергоносіїв) і Росія відчувши свою силу рушить на східну Європу.
Власне, Росія зараз проводить в Європі ту ж політику, що проводила в Україні 15 років тому, - за гроші створює потужну п'яту колону.
"Старі" більшовики свого часу мріяли про переможний марш через всю Європу (а Троцький був співцем світової війни за комунізм), і лише Сталін зупинив їх шляхом масових розстрілів. Але хто сказав, що сучасний колективний російський розум розумніший за Сталіна? Навпаки, набагато дурніший і водночас зухваліший.
І порівняно дешеві санкції зараз - це мала плата за ті трильйонні втрати, що їх понесе Європа в разі розпаду ЄС або із розповзанням метастаз русского міра із вузлами в Національному Фронті Ле Пен і аналогічних партіях інших країн.
"Фашисти всіх країн - єднайтесь", таким може стати гасло наступного десятиліття.
Власне, Росія зараз проводить в Європі ту ж політику, що проводила в Україні 15 років тому, - за гроші створює потужну п'яту колону.
"Старі" більшовики свого часу мріяли про переможний марш через всю Європу (а Троцький був співцем світової війни за комунізм), і лише Сталін зупинив їх шляхом масових розстрілів. Але хто сказав, що сучасний колективний російський розум розумніший за Сталіна? Навпаки, набагато дурніший і водночас зухваліший.
І порівняно дешеві санкції зараз - це мала плата за ті трильйонні втрати, що їх понесе Європа в разі розпаду ЄС або із розповзанням метастаз русского міра із вузлами в Національному Фронті Ле Пен і аналогічних партіях інших країн.
"Фашисти всіх країн - єднайтесь", таким може стати гасло наступного десятиліття.
06.07.2014
10:24
Поруч із вашим маєтком оселилася зграя собак, дуже ймовірно, що хворих на сказ. Вони заважають вам виходити з дітьми на прогулянку, а минулого тижня пролізли під парканом і загризли двох курей.
Очевидно, що хворі собаки незабаром помруть. Але до того вони можуть наробити багато шкоди вашій родині і не виключено, що в разі, якщо вас покусають, ви помрете від сказу раніше за них.
З іншого боку маєтку затишно сидять товариство охорони тварин і добрі сусіди, котрі підгодовують скажених псів і розповідають всій окрузі, що ви дуже поганий і не хочете пожаліти бідних песиків.
Єдиним виходом в цьому випадку є знищити зграю, поки вона не знищила вас, в іншому випадку спокійного життя не буде. Звісно сусіди і товариство волатимуть, може навіть в суд на вас подадуть і в міліцію поскаржаться, але це все буде потім. Спершу - докорінне знищення скаженої зграї.
І це ... Росії це теж стосується.
Очевидно, що хворі собаки незабаром помруть. Але до того вони можуть наробити багато шкоди вашій родині і не виключено, що в разі, якщо вас покусають, ви помрете від сказу раніше за них.
З іншого боку маєтку затишно сидять товариство охорони тварин і добрі сусіди, котрі підгодовують скажених псів і розповідають всій окрузі, що ви дуже поганий і не хочете пожаліти бідних песиків.
Єдиним виходом в цьому випадку є знищити зграю, поки вона не знищила вас, в іншому випадку спокійного життя не буде. Звісно сусіди і товариство волатимуть, може навіть в суд на вас подадуть і в міліцію поскаржаться, але це все буде потім. Спершу - докорінне знищення скаженої зграї.
І це ... Росії це теж стосується.
19.06.2014
13:17
07.06.2014
09:54
Ситуація на Донбасі дає змогу Україні провести ре-українізацію області з одночасним перепрофілюванням її на сучасне виробництво.
Вочевидь, Донбас як частина унітарної держави в своєму поточному стані функціонувати не може. Його слід або відпускати у вільне плавання (можливо як автономний край на самозабезпеченні в межах України), або запроваджувати там "зовнішнє управління". На Донбас мають бути завезені як управлінські кадри, так і люди робітничих і будівельних спеціальностей.
І тут на допомогу приходять заробітчани, котрі масово працювали в Москві. Гадаю, велика частина з них працювати там далі не захоче. А робочі місця їм потрібні. Отже, їх можна "за комсомольськими путівками" відправити піднімати і відбудовувати Донбас, а заодно і впроваджувати українську культуру.
Місцеві мешканці, на жаль, навряд чи здатні до перепрофілювання, та й люстрація їм необхідна.
Вочевидь, Донбас як частина унітарної держави в своєму поточному стані функціонувати не може. Його слід або відпускати у вільне плавання (можливо як автономний край на самозабезпеченні в межах України), або запроваджувати там "зовнішнє управління". На Донбас мають бути завезені як управлінські кадри, так і люди робітничих і будівельних спеціальностей.
І тут на допомогу приходять заробітчани, котрі масово працювали в Москві. Гадаю, велика частина з них працювати там далі не захоче. А робочі місця їм потрібні. Отже, їх можна "за комсомольськими путівками" відправити піднімати і відбудовувати Донбас, а заодно і впроваджувати українську культуру.
Місцеві мешканці, на жаль, навряд чи здатні до перепрофілювання, та й люстрація їм необхідна.
24.03.2014
13:01
На заході часто закидають українцям, що, мовляв, в нас в Україні бардак, не робимо нічого як цивілізовані люди, домовитися один з одним ніхто не може, відповідальности в людях немає.
Так, все вірно. Але в нас є одне виправдання, котре зараз мусять сприймати і зважати на нього всі коментатори: жодна країна в сучасному світі не піддавалась такому нищівному впливу з боку потужнішого і багатшого сусіда.
За 20 років Росія випробувала всі методи впливу: і інформаційні, і фінансові, і торговельні, і от зараз військові.
І те, що Україна в таких умовах не тільки існує, але й здатна (нарешті) рухатися в бік цивілізації, доводить, що в українців насправді з цілеспрямованістю і відповідальністю набагато краще, ніж в старій Європі.
Так, все вірно. Але в нас є одне виправдання, котре зараз мусять сприймати і зважати на нього всі коментатори: жодна країна в сучасному світі не піддавалась такому нищівному впливу з боку потужнішого і багатшого сусіда.
За 20 років Росія випробувала всі методи впливу: і інформаційні, і фінансові, і торговельні, і от зараз військові.
І те, що Україна в таких умовах не тільки існує, але й здатна (нарешті) рухатися в бік цивілізації, доводить, що в українців насправді з цілеспрямованістю і відповідальністю набагато краще, ніж в старій Європі.
22.03.2014
18:27
А може і добре, що Росія зараз відфільтровує і зманює українських військових в Криму? Адже великою частиною це не військові, а найманці, котрі в випадку дійсно збройного конфлікту могли би не тільки зрадити Україну, але й підставити під кулі (а то й самим прийняти участь) своїх чесних товаришів. То нехай ідуть служать Росії (а та віддячить -- служитимуть вони здебільшого на півночі і на далекому сході).
21.03.2014
08:41
Навряд чи варто ображатися на Європу за її нездатність активно протистояти агресивним діям і риториці Росії. Річ у тім, що Європи - не існує.
Те, що ми звикли сприймати як єдину Європу, насправді не є ані єдиною державою, ані навіть конфедерацією. Фактично це є набір угод (хоча й досить великий) про координацію дій. Приєднання до Євросоюзу є приєднанням не до держави, а до набору угод, що уніфікують відносини із зовнішнім світом і між державами-членами угод.
Всередині ж Європа сповнена протиріч, розбіжностей і конфліктів інтересів. Європарламент - місце для дискусій, але в більшости випадків не для напрацювання швидких та ефективних рішень.
Тому якщо ми хочемо бачити якісь ефективні дії, маємо орієнтуватись на окремі країни (насамперед, Німеччину і Францію), а не на беззубий Євросоюз.
Слід зауважити, що Путін недарма намагався встановити приятельські і ділові особисті відносини з лідерами держав-локомотивів ЄС. Це забезпечує йому певну подушку безпеки для його експансивних дій. Поки що дій поза межами ЄС, але якщо не спинити його зараз, то дії стосовно членів ЄС -- не за горами.
Те, що ми звикли сприймати як єдину Європу, насправді не є ані єдиною державою, ані навіть конфедерацією. Фактично це є набір угод (хоча й досить великий) про координацію дій. Приєднання до Євросоюзу є приєднанням не до держави, а до набору угод, що уніфікують відносини із зовнішнім світом і між державами-членами угод.
Всередині ж Європа сповнена протиріч, розбіжностей і конфліктів інтересів. Європарламент - місце для дискусій, але в більшости випадків не для напрацювання швидких та ефективних рішень.
Тому якщо ми хочемо бачити якісь ефективні дії, маємо орієнтуватись на окремі країни (насамперед, Німеччину і Францію), а не на беззубий Євросоюз.
Слід зауважити, що Путін недарма намагався встановити приятельські і ділові особисті відносини з лідерами держав-локомотивів ЄС. Це забезпечує йому певну подушку безпеки для його експансивних дій. Поки що дій поза межами ЄС, але якщо не спинити його зараз, то дії стосовно членів ЄС -- не за горами.
Оскільки я на ситуацію дивлюсь трохи на відстані (хоча і є дуже зацікавленою особою), то я спробував скласти невеличкий перелік питань і відповідей, котрі мені здаються нейтральними і дозволяють більш тверезо оцінити обстановку.
Q: "Шеф, всьо пропало!"
A: Ситуація дійсно розвивається швидше, ніж звикли політики різних країн. Але для світової спільноти ситуація хоча і неприємна, але не критична.
"Гарячої" війни немає, і всі без виключення її дуже не хочуть. Саме тому до "всьо пропало" ще дуже далеко.
Заходи вживатимуться, хоча й не так швидко, як цього хочеться пересічному мешканцеві України.
Q: "Захід нас злив".
A: Покладатися слід на себе. Захід має і захищає свої інтереси, котрі можуть збігатися, а можуть не збігатися з інтересами населення України.
Поки що наші інтереси збігаються дуже сильно, і цьому слід радіти. Воювати за нас захід не полізе (див. попереднє питання), але можливу допомогу він надає.
Q: "Заходи західних країн недостатні".
A: Задача західних країн - не влаштувати протистояння, а вгамувати агресора і примусити його до відновлення ситуації, котра існувала до вторгнення.
Задачі розпочати холодну (а то й гарячу) війну немає. Тобто кожна дійова особа повинна знайти баланс між засобами тиску і збереженням можливости для контактів.
Міжнародні санкції накладаються поступово, але без поспіху. Вони йдуть і тиск збільшуватиметься.
На Іран тиснули багато років, на КНДР тиснуть досі (і в результаті тиску певні зміни відбуваються).
Так, з точки зору пересічного громадянина це все неймовірно повільно.
Але зараз йдеться не про тактичні дії, а про зміну (чи запобігання негативним змінам) "розкладів" в усьому світі, а такі глобальні дії- це питаня мінімум 5-10 років.
Q: "Влада все злила".
A: Україна в поточний час (ще починаючи з грудня) - не суб'єкт, а об'єкт.
Які домовленості існують між суб'єктами і владою, ми не знаємо. Які є цілі і які вироблені шляхи їх досягнення - теж. Тому твердження, що влада щось комусь злила, не має розумного обґрунтування.
Поки що події розвиваються в позитивному ключі -- війни з очевидно сильнішим супротивником вдалося (принаймні поки що) уникнути, водночас здійснюється укріплення війська.
Q: "Крим здано"
A: Здано всю країну. В 2010-му році. Тими, хто обрав Януковича президентом. Тими, хто вважав Росію другом, а то й братським народом. Тими, хто не хотів і не хоче вивчати і використовувати українську мову, хто кричав (і кричить) про бендерівців зараз, хто приймає гроші від Кремля.
Зараз Крим є і залишається українською територією, тимчасово окупованою країною, котрій існувати лишилося не так довго (в історичному масштабі, звичайно).
Так, тим, хто там опинився в окупації, зараз нелегко. На цьому і слід сконцентрувати увагу і допомогти людям.
Q: "Всі навкруги - провокатори" (включно зі Свободою).
A: "Не варто шукати злий умисел там, де все пояснюється звичайною дурістю".
Ідіоти не з Місяця звалилися, а жили і продовжують жити серед нас протягом всіх років.
Наївно думати, що вони різко порозумнішають.
Також більшість "диванної сотні", що пише в соц.мережі, пише від емоцій, а не від тверезого міркування, і змінює свої думки по 5 разів на день.
Ну і звісно навіть журналісти з громадськими діячами не є політиками і не розуміють, як працює дипломатія і за якими геополітичними законами існує світ (я сумніваюсь, що це розуміє будь-хто, але в професійних політиків хоча б досвід і практика є).
Q: "Куди дивиться Аваков, Наливайченко, Турчинов, Яценюк!"
A: У владі теж люди, в котрих в добі 24 години і спати іноді потрібно. Вони працюють.
Вони фізично не в змозі за 3 тижні, що пройшли з моменту втечі Януковича, вирішити проблеми, котрі вся країна напрацьовувала 20 років.
Q: "Ходімо воювати / вибивати росіян з Криму / атакувати Кремль"
A: Ми живемо в 21-му сторіччі. Люди морально не готові воювати, і тим більше вмирати.
Росіяни теж не готові, але в цьому випадку маємо війну кількісну - в кого більше техніки, той і виграв.
В України техніки значно менше, а НАТО вписуватись за нас не рветься (були і сигнали, що впишуться, але й протилежні, тому покладатися на НАТО не варто).
Q: "Ми - Дартаньяни"
A: Ага. Останній місяць. А до того 23 роки були самі знаєте хто. І це чудово, що хоч 5-10% населення за місяць прокинулися і усвідомили себе патріотами і бандерівцями. Іншим людям потрібен час, багато часу.
Розбудова держави і перебудова свідомости нації - заняття на кілька десятиліть, а попередні два десятки років здебільшого відбувалося гальмування, а не розбудова.
Q: "Ми втратимо Україну"
A: Це здебільшого емоції. України ніколи і не було -- була дещо модернізована УРСР, котра дійшла свого кінця з історичних причин.
Зараз є шанс здобути справжню Україну як національну державу. І слід цим шансом скористатися.
Q: "Шеф, всьо пропало!"
A: Ситуація дійсно розвивається швидше, ніж звикли політики різних країн. Але для світової спільноти ситуація хоча і неприємна, але не критична.
"Гарячої" війни немає, і всі без виключення її дуже не хочуть. Саме тому до "всьо пропало" ще дуже далеко.
Заходи вживатимуться, хоча й не так швидко, як цього хочеться пересічному мешканцеві України.
Q: "Захід нас злив".
A: Покладатися слід на себе. Захід має і захищає свої інтереси, котрі можуть збігатися, а можуть не збігатися з інтересами населення України.
Поки що наші інтереси збігаються дуже сильно, і цьому слід радіти. Воювати за нас захід не полізе (див. попереднє питання), але можливу допомогу він надає.
Q: "Заходи західних країн недостатні".
A: Задача західних країн - не влаштувати протистояння, а вгамувати агресора і примусити його до відновлення ситуації, котра існувала до вторгнення.
Задачі розпочати холодну (а то й гарячу) війну немає. Тобто кожна дійова особа повинна знайти баланс між засобами тиску і збереженням можливости для контактів.
Міжнародні санкції накладаються поступово, але без поспіху. Вони йдуть і тиск збільшуватиметься.
На Іран тиснули багато років, на КНДР тиснуть досі (і в результаті тиску певні зміни відбуваються).
Так, з точки зору пересічного громадянина це все неймовірно повільно.
Але зараз йдеться не про тактичні дії, а про зміну (чи запобігання негативним змінам) "розкладів" в усьому світі, а такі глобальні дії- це питаня мінімум 5-10 років.
Q: "Влада все злила".
A: Україна в поточний час (ще починаючи з грудня) - не суб'єкт, а об'єкт.
Які домовленості існують між суб'єктами і владою, ми не знаємо. Які є цілі і які вироблені шляхи їх досягнення - теж. Тому твердження, що влада щось комусь злила, не має розумного обґрунтування.
Поки що події розвиваються в позитивному ключі -- війни з очевидно сильнішим супротивником вдалося (принаймні поки що) уникнути, водночас здійснюється укріплення війська.
Q: "Крим здано"
A: Здано всю країну. В 2010-му році. Тими, хто обрав Януковича президентом. Тими, хто вважав Росію другом, а то й братським народом. Тими, хто не хотів і не хоче вивчати і використовувати українську мову, хто кричав (і кричить) про бендерівців зараз, хто приймає гроші від Кремля.
Зараз Крим є і залишається українською територією, тимчасово окупованою країною, котрій існувати лишилося не так довго (в історичному масштабі, звичайно).
Так, тим, хто там опинився в окупації, зараз нелегко. На цьому і слід сконцентрувати увагу і допомогти людям.
Q: "Всі навкруги - провокатори" (включно зі Свободою).
A: "Не варто шукати злий умисел там, де все пояснюється звичайною дурістю".
Ідіоти не з Місяця звалилися, а жили і продовжують жити серед нас протягом всіх років.
Наївно думати, що вони різко порозумнішають.
Також більшість "диванної сотні", що пише в соц.мережі, пише від емоцій, а не від тверезого міркування, і змінює свої думки по 5 разів на день.
Ну і звісно навіть журналісти з громадськими діячами не є політиками і не розуміють, як працює дипломатія і за якими геополітичними законами існує світ (я сумніваюсь, що це розуміє будь-хто, але в професійних політиків хоча б досвід і практика є).
Q: "Куди дивиться Аваков, Наливайченко, Турчинов, Яценюк!"
A: У владі теж люди, в котрих в добі 24 години і спати іноді потрібно. Вони працюють.
Вони фізично не в змозі за 3 тижні, що пройшли з моменту втечі Януковича, вирішити проблеми, котрі вся країна напрацьовувала 20 років.
Q: "Ходімо воювати / вибивати росіян з Криму / атакувати Кремль"
A: Ми живемо в 21-му сторіччі. Люди морально не готові воювати, і тим більше вмирати.
Росіяни теж не готові, але в цьому випадку маємо війну кількісну - в кого більше техніки, той і виграв.
В України техніки значно менше, а НАТО вписуватись за нас не рветься (були і сигнали, що впишуться, але й протилежні, тому покладатися на НАТО не варто).
Q: "Ми - Дартаньяни"
A: Ага. Останній місяць. А до того 23 роки були самі знаєте хто. І це чудово, що хоч 5-10% населення за місяць прокинулися і усвідомили себе патріотами і бандерівцями. Іншим людям потрібен час, багато часу.
Розбудова держави і перебудова свідомости нації - заняття на кілька десятиліть, а попередні два десятки років здебільшого відбувалося гальмування, а не розбудова.
Q: "Ми втратимо Україну"
A: Це здебільшого емоції. України ніколи і не було -- була дещо модернізована УРСР, котра дійшла свого кінця з історичних причин.
Зараз є шанс здобути справжню Україну як національну державу. І слід цим шансом скористатися.
