Роздуми

Этот текст опоздал минимум на год. Год назад у нас еще был шанс отогнать обезъяну от склада з боеприпасами и запереть ее обратно в клетку. Сейчас есть небольшой, но все-таки шанс дать обезъяне по лапам. Потом будет поздно.


Образцы оружия, использовавшиеся до 20-го века, имели очень ограниченный радиус действия, и могли поразить лишь небольшое количество людских сил противника. В 20-ом же веке были созданы такие виды оружия, как ядерные и водородные бомбы, кобальтовые бомбы (теор.), биологическое оружие, в общем называемые оружием массового поражения. Таким образом оружие можно классифицировать по способности причинять долговременный или летальный урон широкому кругу людей.

В этот же исторический период в социальном устройстве человеческого общества также произошел скачок. В феодальном и раннеиндустриальном обществе налоги собирали просто и прямолинейно - приехал отряд и с каждого двора в селе затребовал по три мешка пшеницы (условно говоря!) . Социального обеспечения также не было. "Начальство на местах" (помещик, лендлорд) - вот главная гроза и главная надежда крестьянина (напомню, что к крестьянству относилось до 95-96% населения). Таким образом жизнь рядового члена общества слабо зависела от верховной власти, да и от власти вообще. А власть в свою очередь требовала от черни налоги и пушечное мясо (тот же налог, только живой силой).

Все изменилось в 20-ом веке с введением гибкого налогообложения и социальных программ. Усложнение системы перераспределения материальных благ и социальной системы в целом привели к резко возросшей роли бюрократии (т.е. "властей") в жизни рядового гражданина. Государство обязывает человека не только отдать три мешка зерна, но и выполнять определенное количество действий, зачастую ради одного лишь соблюдения законов (пример: требование прописки или регистрации места жительства человеком или сложнейший учет платежей и выплат в пенсионном фонде).

Также с усложнением социальной структуры увеличилось количество рычагов влияния власти на жизнь отдельного гражданина, особенно в странах с тоталитарным правлением (заключающимся как раз в стремлении государства участвовать во всех аспектах жизнедеятельности людей). Любой чиновник на ответственной должности может принять (или не принять) решение, затрагивающее жизнь многих людей. Глава государства одним необдуманным решением может существенно изменить жизнь всех людей в его стране.

Следовательно, мы можем говорить, что должность имеет свой радиус поражения. Этот радиус поражения измеряется в количестве людей, чья жизнь или здоровье окажутся под угрозой в результате ошибки лица, занимающего эту должность.

Наименьший радиус поражения имеют клерки в низовых структурах. Максимальный ущерб, который они могут нанести (мы не учитываем здесь медиков, т.к. медики не являются элементами государственного управления) это несколько часов времени, который будет потерян гражданином в попытках собрать справки и другие бумажки. Но этот ущерб минимален лишь потому, что клерки не принимают нормативные акты и не издают распоряжения нормативного характера или затрагивающие интересы широких групп лиц.

Радиус поражения чиновника городской мерии намного больше - такой чиновник накрывает весь город. Бездеятельность чиновников городского масштаба может вызвать катастрофу с человеческими жертвами (киевляне - вы давно интересовались состоянием дамбы Киевской ГЭС? А спосите-ка у городской администрации, что делается для ее укрепления кроме расширения дороги, идущей по аварийной дамбе). Мизерное (на грани издевательского) финансирование городских лечебных заведений (особенно больниц) уносит в могилу сотни человек в год по одному лишь Киеву.

Намного опаснее чиновники уровня министерств и ведомств. Это ведь одним решением неподумавшего (а чего про смердов думать?) чиновника из ФСО России тысячи москвичей теряют миллионы часов в пробках, вызванных перекрытием улиц для проезда первых лиц. Это один клерк в Минздраве, думавший про свой карман (а я че, даром тут сижу, что ли?), перекрыл возможность поставки импортного инсулина тысячам диабетиков в Украине (аналогичная история случилась в России с лекарствами от СПИДа). А другой клерк дает поручение таможне запретить ввоз несертифицированных лекарств, тем самым гарантированно убивая недобитых первым клерком диабетиков и ВИЧ-инфицированных. И ведь не со зла эти клерки от мала до велика убивают людей, а по скудоумию своему и животной натуре.

Но хуже всего, безусловно, некомпетенность высшего руководства страны. Одним росчерком пера они могут утвердить (или наоборот отменить) любой закон, таким образом по недомыслию под ударом может оказаться все население страны. Ввели квоты на экспорт зерна. Как бы неурожай, защищаем население. Только забыли, что зерно, если его не продать, сгнить может, да и денег не будет на посадки нового года. А нет денег - и урожая не будет. Но это мелочи, что разрушение сельского хозяйства (а кого волнует, что будет через 3-5 лет?) может привести к голоду в случае, если засуха продлится несколько лет (как это обычно бывает).

Хорошо еще, в Украине исторически население мало зависит от власти. В России пушечного мяса не хватает: отменили отсрочку отцам с детьми до трех лет. А о том, сколько детей будут расти без отцов (2 года если не убьют и не покалечат в овеянной славой российской армии) кто-то посчитал? А о потерях в трудоспособном населении и в здоровье (если мать будет одна растить ребенка, то доход семьи будет существенно ниже, что означает худшее питание для малыша и ослабление его здоровья в будущем) подумали? Конечно нет. Животные не умеют планировать. Анализ и планирование - вот главные функции мышления, отличающие человека от обезъяны

Таким образом, мы наблюдаем, как разнообразным представителям европейской фауны попало в руки серьезное оружие массового поражения. Где с чекой, а где и с чемоданчиком с кнопкой. И скоро нам предстоит еще раз сделать свой выбор - пустить очередную стаю обезьян на склад или выгнать взашей.

Потроху починає підніматись тема про те, що країна "Російська Федерація" довго не протягне і згодом розпадеться. Така думка звучала всі останні 19 чи 20 років, тобто новини тут немає. Водночас ніхто серйозно її не сприймав.

Але якщо ми відмітимо, тема розпаду країни пролунала одночасно і в ЖЖ (кілька записів різних людей) і в листі Михайла Ходорковського. Тобто критична маса ідеї перейшла межу, за якою ідея починає стрімко розповсюджуватись.

Які є фактори, що впливають на ймовірність такого розвитку подій?

За

1. В житті РФ склалась ситуація, коли низи не можуть [так жити далі], а верхи не хочуть [нічого міняти]. Скільки продовжиться ця напруженість, і в яку сторону похитнуться ваги, виключно аналізом політичної ситуації передбачити неможливо. Але поточна рівновага є вкрай нестійкою, оскільки вона не має під собою ніякого серйозного підгрунтя крім нафти і газу. Країна об'єктивно потребує кардинальних змін, але ніхто не готовий ними займатись, а інертність російських мас величезна, і стрімкого руху вперед на кшталт індустріалізації 30-их років від сучасного росіянина годі й чекати.

2. Якщо ми поглянемо на історичну перспективу, ми побачимо цікаву спіраль. Перша російська імперія створювалась шляхом об'єднання "уламків" попередньої країни (Русі) під контролем центральної влади в Москві, і існувала біля 400-500 років (тут можна гратись датами, відраховуючи початок існування і від взяття Казані і від царювання Петра І). Протягом цього часу вона поступово збільшувала свою територію, досягнувши максимуму наприкінці свого існування. В імперії було надзвичайно сильне розшарування між верствами населення (дворянами, купцями і черню). Економіка країни трималась на експорті сировини і продукції первинної переробки (с/г продукція, хімічна продукція тощо). Ця імперія драматично розвалилась протягом кількох років, залишивши основну територію в хаосі і відпустивши у вільне плавання кілька своїх територій, які не були "рідними" для Москви (Фінляндія, Польща, Бесарабія)

Хаос призвів до панування бандитів (2-3 роки) і економічної свободи (~10 років), які потім змінились на жорсткий тоталітарний режим СРСР.

Друга російська імперія, СРСР, розпочалась шляхом об'єднання (здебільшого насильницького) уламків попередньої країни під контролем центральної влади в Москві, і існувала біля 70 років. Протягом цього часу країна поступово збільшувала свою територію (як шляхом анексії, так і шляхом створення "зон впливу"), досягнувши максимуму в другій половині свого існування. В імперії було надзвичайно сильне розшарування між верствами населення (партноменклатурою, "купцями" і пересічним населенням). Економіка країни трималась на експорті сировини і продукції первинної переробки (хімічна продукція, металопрокат тощо). Ця імперія не менш драматично (хоча й менш криваво) розвалилась протягом кількох років, залишивши основну територію в [меншому ніж в 1918-1920 роках] хаосі і відпустивши у вільне плавання кілька своїх територій, які, хоч і були ближчими до Москви, але не були слов'янськими. Хаос призвів до панування бандитів (5-7 років в різних країнах) і економічної свободи (~12-15 років), яка згодом змінилась на [майже] тоталітарний режим Російської Федерації.

Третя російська імперія, РФ, починається із закручування гайок і спроби збільшити свої території як за рахунок анексії (Південна Осетія, Придністров'я), так і за рахунок "створення зон впливу". В РФ маємо надзвичайно сильне розшарування між верствами населення (держслужбовці при кориті, бізнесмени вищої і середньої ланок і пересічне населення). Економіка країни тримається на експорті сировини і продукції первинної переробки (хімічна продукція, металопрокат тощо). Як бачимо, всі три імперії за своєю суттю є однаковими і не мають суттєвих розбіжностей, які мали б вплив на подальшу долю.  І самих по собі стадіях розвитку подій в історії кожної з імперій немає нічого унікального — маятник від тотальної несвободи до анархії притаманний будь-якій авторитарній системі правління, позбавленій важелів і противаг. Цікаво лише, що просторово-часові межі існування імперії кожного разу скорочуються (як і повинно бути в випадку маятника). І якщо ми проведемо певну апроксимацію як часового, так і просторового вимірів, то ми вийдемо на 2012-2014 роки.

Проти

1. Що б хто не казав, а запас міцності СРСР мав серйозний. Те, чим живе РФ сьогодні, закладене ще за часів СРСР. І як би ми не сприймали дії російського керівництва (які призводять здебільшого до деструктивних наслідків), країна все ще тримається, і має шанси триматись довго. 2. В розвалі країни із настанням хаосу не зацікавлені інші потужні гравці — ЄС, США, Китай. США закономірно бояться втрати контролю над ядерними ресурсами (як бойовими, так і звичайними, а також сировиною і заводами з переробки сировини). ЄС зацікавлений в отриманні енергоносіїв, що буде неможливо робити, якщо в Росії почнеться безлад. Китай — це окрема історія. Китай зацікавлений в Росії як в джерелі ресурсів і як в споживачі товарів. Якщо у Китая є свій майновий інтерес в Росії, то його простіше реалізувати шляхом економічного співробітництва, а також збільшення кількості осіб китайського походження на території Росії. Безлад в Росії не принесе Китаю користі у вказаних задачах.

Водночас, чи будуть вказані гравці підтримувати поточну Російську імперію в її нинішній формі? Відповідь однозначна — ні. Всі вказані гравці чекають — їм потрібен час. США Потрібен час, щоб ядерна зброя Росії застаріла і була знята з озброєння (а нову ніхто не будує). Європі потрібен час для пошуку і впровадження альтернативних джерел енергії (як відновлюваної, так і вуглеводнів). Китаю чекати притаманно — це одна з основних рис його політичного курсу. Ще кілька років (до 15-ти) і цим гравцям Росія буде нецікава.  

Що з того Україні?

Україна — це територія, яка від падіння останньої російської імперії постраждає найбільше, навіть більше за саму Росію. Чому? На це є кілька причин:
1. Припиняться постачання і транзит енергоносіїв. Україна ризикує банально замерзнути, не кажучи про втрату прибутків від транзиту.
2. Припиняться і будуть виведені інвестиції, які зараз йдуть здебільшого з Росії (подивіться, хто скуповує всі українські підприємства).
3. Закриється ринок для с/г продукції і продукції хімічної і металургійної промисловості. Хоча в цьому випадку зменшиться потреба в енергоносіях, що частково компенсує причину №1.
4. Маргінальні елементи на сході України і у владі, які і зараз мають взірцем Росію, можуть за зразком російських негараздів розв'язати боротьбу за відокремлення сходу від України, як вони це вже намагались зробити в 2004-му році

Які є варіанти?

Варіант, позитивний для України (навіщо нам розглядати негативні варіанти?) є лише один — брати за взірець Європу і позбавлятись залежності (насамперед енергетичної) від Росії. Це зніме більшу частину можливих проблем для України, озвучених вище і дозволить Україні існувати самій. Також вкрай необхідно зрозуміти, що поняття "братніх народів" не існує — найбільшими ворогами в будь-якій соціальній системі завжди були сусіди і родичі. Коли в Росії почнеться безлад, лише залізний занавіс між Росією і Україною і підтримка (насамперед військова) ЄС і НАТО зможе врятувати Україну від громадянської війни, економічного колапсу і безладу, які принесе за собою розпад останньої російської імперії.

Два мудака - пара.

"Розвиток цивілізації" в інтересах має 1 людина (я), "развитие цивилизации" - 1 людина (не я, але схоже, що привид) і 1 ком'юніті. "Секс" має в інтересах шалена купа народу (пошук показує 20 сторінок з профілями, більше не може). Звісно, кому треба та цивілізація ...