(в продовження цього)
Побачив заголовок з розрахунками в youtube і вирішив порахувати, яка мені вигода з plugin hybrid'а.
Отже - за 13 місяців від встановлення розетки проїхалося в електричному режимі біля 10 400 км. ~800 км на місяць. Середнє споживання по Братиславі візьмемо 12л/100 км -- менше не вийде, оскільки відстані маленькі, а світлофорів багато. 2-літровий VAG-івський TFSI номінальною потужністю 210 к.с. і реальною - ті ж самі 245 к.с. їсть в мене по Братиславі 15л/100 км.
Середня ціна бензину протягом року була біля 1.55, але з початку війни піднялася на 1.8-1.9 євро за літр. Візьмемо середню 1.7, не помилимося. Отже, щомісяця я б віддавав за бензин 163.20 євро (96 л * 1,7). За рік - 1958.40 євро.
Електрика - я заплатив за 6 місяців 2021-го року за електрику 300 євро за не самим дешевим тарифом (якби жив в приватному будинку, було би вдвічі дешевше). За рік - 600 євро.
Таким чином, економія на паливі склала 1358 євро за рік.
Тепер дивимося на різницю в ціні (порівнюємо базові ціни):
2,0 TSI 245 automat 180 / 245 7-DSG -- 42 560 євро
1,4 TSI 245 eHybrid (PHEV) automat 180 / 245 6-DSG -- 45 750 євро
В обох варіантів передній привід.
Так, двигун і КПП трохи відрізняються, але в місті ви 245 к.с. використовувати не будете (це пікова потужність на 4-6 тис. обертів двигуна, а так ніхто не їздить), а на трасі на розгоні ці два варіанти дають однакову потужність.
Різниця в ціні 3190 євро.
Таким чином, ця різниця відбивається за 2 роки й 4 місяці. Я планую використовувати цю автівку ще щонайменше 4-5 років (хіба що зміняться життєві обставини, і ми переїдемо кудись в іншу країну знову). Тобто економічно PHEV стає вигіднішим досить швидко.
В Києві, як я писав, на день батареї не вистачало, і там автомобіль їздив в гібридному режимі. Але (1) Київ - це мегаполіс, в інших містах відстані менше, (2) я їздив багато і далеко, оскільки приїжджав в місто у справах. Якби я в звичайному режимі їздив до Оболоні та назад (в магазин і діти в школу), було би взагалі без бензину. Але й в гібридному режимі економія є, хоча й менше - автівка замість 12л/100 км споживала 5л.
Чи взяв би я PHEV знову - в поточних умовах так, але з повним приводом (в мене передній). На жаль, коли я купував цю автівку, модель лише вийшла і на їхньому вебсайті було вказано, що повний привід там є, а його немає (вони потім виправили інформацію, але я тоді вже замовив і оплатив автівку). Роки за три-чотири, можливо, з'являться більш масово моделі з відстанню на одному заряді в 600+ км, і тоді можна буде пересідати на повністю електричну автівку.
За життя
31.07.2022
06:52
29.06.2022
15:09
Старше покоління пам'ятає "гомо совєтікус" або нову породу людей, "радянська людина", яку намагався вивести совєтський союз на чолі з комуністичною партією робітників та селян (так вона повністю називалася).
Я нарешті усвідомив, що я є "антирадянська людина". Ще на (а може й до) початку перебудови я слухав Голос Америки та Радіо Свобода вечорами на радіоприймачі під ковдрою у бабусі в пригороді Києва. Іноді їх глушили, але якісь частини передач вдавалося почути. Сєвооборот з Сєвою Новгородцевим був з тих часів, і я його теж слухав. Вчився я у свята святих Компартії України - київській школі №57, де викладали в час мого навчання дружина та дочка першого секретаря КПУ Щербицького. Школа була російська (а як же інакше), імені Леніна, з обов'язковими "ленінськими уроками", піонерією і комсомолом (повз який мене пронесло). Найсмішніше, що це була школа з поглибленим вивченням мови заклятого ворога (і викладали там таки гарно, я розмовляю англійською вільно). Звісно, що занадто, то не здраво (в польській формі "co za dużo, to niezdrowo";), і стійку відразу до всього радянського, а заодно й російського, школа прищеплювала теж завзято. На додаток, частина вчителів все це проводила "з фігою в кишені", що не додавало поваги до комуністичних ідей.
З цього осередку соціалізму я злиняв в 92-му у дуже ліберальний для того часу Технічний ліцей, не довчившись кілька років, а згодом, в році 94-95-му я дізнався, що більша частина вчителів виїхала до Ізраілю і США.
Коли прийшла незалежність, я щиро сподівався, що разом із СРСР піде й совок як явище. Молодий був, наївний. Зараз вже очевидно, що совок з населення і 40 років не вийде, куди їх не води, та що їм на голови не прилітатиме.
Тому завжди пам'ятаю пісню, під яку я в 94-му летів в Лондон:
And I'm far, far away
with my head up in the clouds
And I'm far, far away
with my feet down in the crowds
Lettin' loose around the world
...
Я нарешті усвідомив, що я є "антирадянська людина". Ще на (а може й до) початку перебудови я слухав Голос Америки та Радіо Свобода вечорами на радіоприймачі під ковдрою у бабусі в пригороді Києва. Іноді їх глушили, але якісь частини передач вдавалося почути. Сєвооборот з Сєвою Новгородцевим був з тих часів, і я його теж слухав. Вчився я у свята святих Компартії України - київській школі №57, де викладали в час мого навчання дружина та дочка першого секретаря КПУ Щербицького. Школа була російська (а як же інакше), імені Леніна, з обов'язковими "ленінськими уроками", піонерією і комсомолом (повз який мене пронесло). Найсмішніше, що це була школа з поглибленим вивченням мови заклятого ворога (і викладали там таки гарно, я розмовляю англійською вільно). Звісно, що занадто, то не здраво (в польській формі "co za dużo, to niezdrowo";), і стійку відразу до всього радянського, а заодно й російського, школа прищеплювала теж завзято. На додаток, частина вчителів все це проводила "з фігою в кишені", що не додавало поваги до комуністичних ідей.
З цього осередку соціалізму я злиняв в 92-му у дуже ліберальний для того часу Технічний ліцей, не довчившись кілька років, а згодом, в році 94-95-му я дізнався, що більша частина вчителів виїхала до Ізраілю і США.
Коли прийшла незалежність, я щиро сподівався, що разом із СРСР піде й совок як явище. Молодий був, наївний. Зараз вже очевидно, що совок з населення і 40 років не вийде, куди їх не води, та що їм на голови не прилітатиме.
Тому завжди пам'ятаю пісню, під яку я в 94-му летів в Лондон:
And I'm far, far away
with my head up in the clouds
And I'm far, far away
with my feet down in the crowds
Lettin' loose around the world
...
17.02.2022
17:39
Придбав клавіатуру Logitech K860. Коли вибирав, розглядав розкладку. Все було гаразд - адекватна клавіатура. Привезли - а там кнопки під apple (|\ переїхала між лівим shift-ом і Z і Enter іншої форми). Що робити, невідомо - повернути не можна (це не дефект), користуватися неможливо - пальці за 30 років звикли до іншого. Хіба що дітям віддати, але де знайти нормальну таку - в усьому іншому клавіатура дуже гарна.
20.04.2021
21:57
Я завів собі останньої моделі plugin hybrid для пересування Словаччиною і поїздок в мандри. Ну, щоб не прив'язуватися до розетки. Це офіційна версія. Насправді я його завів тому, що це єдина автівка, яка мені сподобалася візуально - якби вона була електричною, я би краще взяв чисто електричну. А так довелося себе вмовляти, що "й так згодиться".
Їжджу два тижні, тому можу описати певні враження.
Їжджу два тижні, тому можу описати певні враження.
04.04.2021
19:20
Як людина, що все робоче життя провела в американській work culture, не можу не здивуватися у влучності наведених нижче слів.
| If the truth be told, the best solution is to give employees the opposite of what they're being given now. How many times -- especially in the American work culture -- have you seen employees completely unable to take vacations? And even when they do, somehow, they still get contacted for this, that, or the other bit of work. That's the beauty of technology. A culture where breaks are encouraged and respected? It's not just that most companies don't have that. It's that America doesn't have that. America has a work culture. It doesn't have a life culture. An ethos of constant individualistic drive isn't capable of embracing, well, having a life. When you tell him that you're tired and you need a long break, Atlas just shrugs. |
08.01.2021
20:18
У вересні я писав про переваги широкоформатних моніторів. Зараз в мене з'явилася можливість проапгрейдити монітор на більший розмір, і я поліз розбиратися.
І перше, що я з'ясував, - що я лопух. В нових професійних моніторах вбудовано KVM switch і живлення по USB-C. Мені нарешті (6 тижнів пройшло) прислали новий ноутбук, котрий працює по одному USB-C порту (і ні, до фруктів він не відноситься). І в процесі перенесення інформації виявилося, що мій Dell U3419W має KVM і підтримує роботу по USB-C.
Що це означає? Насправді, кілька важливих речей. По-перше, непотрібен KVM switch. Миша і клавіатура втикаються прямо в монітор, а кількість приладів і дротів на столі зменшується. По-друге, ноутбуки з USB-С підключаються до такого монітора як до dock station, тобто, знову зменшується кількість дротів. По-третє, в монітора є апаратна підтримка режимів роботи, коли кожен комп'ютер має по пів-екрана, та режимів "картинка-в-картинці".
Але навіть якщо комп'ютер у вас один, то той факт, що монітор починає виконувати функції док-станції, економить вам 200-300 євро (мені не економить, бо я лопух і купив док-станцію, котра мені тепер ні до чого).
Висновок - прогрес вирішив обігнати кенгуру на спринті.
Висновок два - на моєму моніторі дуже дрібне зерно. 0.233. Це вимагає використання масштабування 1.25 для зручної роботи, але це не кращий варіант. Мета - мати три вікна в ряд по горизонталі, при цьому не ламаючи очі. На моєму 34" це можна зробити при масштабі 100%, але очам вже важкувато. Тому я вирішив брати 43" (мабуть, Philips) із зерном 0.27 і співвідношенням сторін 32:10. Як візьму, опишу.
І перше, що я з'ясував, - що я лопух. В нових професійних моніторах вбудовано KVM switch і живлення по USB-C. Мені нарешті (6 тижнів пройшло) прислали новий ноутбук, котрий працює по одному USB-C порту (і ні, до фруктів він не відноситься). І в процесі перенесення інформації виявилося, що мій Dell U3419W має KVM і підтримує роботу по USB-C.
Що це означає? Насправді, кілька важливих речей. По-перше, непотрібен KVM switch. Миша і клавіатура втикаються прямо в монітор, а кількість приладів і дротів на столі зменшується. По-друге, ноутбуки з USB-С підключаються до такого монітора як до dock station, тобто, знову зменшується кількість дротів. По-третє, в монітора є апаратна підтримка режимів роботи, коли кожен комп'ютер має по пів-екрана, та режимів "картинка-в-картинці".
Але навіть якщо комп'ютер у вас один, то той факт, що монітор починає виконувати функції док-станції, економить вам 200-300 євро (мені не економить, бо я лопух і купив док-станцію, котра мені тепер ні до чого).
Висновок - прогрес вирішив обігнати кенгуру на спринті.
Висновок два - на моєму моніторі дуже дрібне зерно. 0.233. Це вимагає використання масштабування 1.25 для зручної роботи, але це не кращий варіант. Мета - мати три вікна в ряд по горизонталі, при цьому не ламаючи очі. На моєму 34" це можна зробити при масштабі 100%, але очам вже важкувато. Тому я вирішив брати 43" (мабуть, Philips) із зерном 0.27 і співвідношенням сторін 32:10. Як візьму, опишу.
24.12.2020
11:19
Один з небагатьох подарунків, які викликали в мене радість, коштує лише 1 євро. І ні, це не виграш в лотерею 
.
В мене є дуже рідкісна ручка, котру я свого часу купив за великі гроші, а от змінні стрижні для неї полінувався замовити. А потім виробник ручок припинив випускати стрижні :-/ . Той же стрижень, що був, за роки навіть мінімального вживання ручки все одно майже закінчився. А проблема в тому, що це металеві стрижні, і вони мають різну форму, тобто ручки і стрижні не є сумісними. І на мою нічого з того, що я бачив, не підходило. І тут в місцевому Метро я побачив набір з трьох стрижнів за 0.99 євро. Поміряв - підходить. І колір той же, що був. Тепер ми з дружиною забезпечені стрижнями на наступні п'ять років.
А старий стрижень повністю припинив писати рівно в той момент, коли я його з ручки витяг.
. В мене є дуже рідкісна ручка, котру я свого часу купив за великі гроші, а от змінні стрижні для неї полінувався замовити. А потім виробник ручок припинив випускати стрижні :-/ . Той же стрижень, що був, за роки навіть мінімального вживання ручки все одно майже закінчився. А проблема в тому, що це металеві стрижні, і вони мають різну форму, тобто ручки і стрижні не є сумісними. І на мою нічого з того, що я бачив, не підходило. І тут в місцевому Метро я побачив набір з трьох стрижнів за 0.99 євро. Поміряв - підходить. І колір той же, що був. Тепер ми з дружиною забезпечені стрижнями на наступні п'ять років.
А старий стрижень повністю припинив писати рівно в той момент, коли я його з ручки витяг.
20.09.2020
16:57
Я з дитинства люблю великі комп'ютерні екрани - ще з часів текстового чорно-зеленого дисплея 80*25 символів на мейнфреймі. В мене були всі максимальні розміри масових дисплеїв, коли вони випускалися - 14", 17", 19", 24", 27", 30". Dell U3014 було куплено ще в США, привезено в Україну, а потім і в Словаччину. На цьому я зупинився - 30" є вже досить великим монітором.
Минулого року в процесі обговорення робочого місця вспливла тема про монітори 43", котрі можна програмним чином поділити на 2-4 менші віртуальні екрани, куди вивести зображення з окремих джерел. І так мені сподобалася ця ідея, що я з нею до осені і носився. І прямо коли вже пішов замовляти 43" Dell, почитав на reddit'і відгуки користувача. Той спершу радів і нахваляв, а потім з'ясувалося, що 43" для шиї дуже важко - вона виходить повернута весь час, причому дуже сильно.
Тоді я ризикнув і купив вигнутий 34" монітор - Dell U3419W. Фізично монітор по вертикалі менший за 30" (що непогано), але значно ширший. Він підтримує ділення широкого екрана на два по горизонталі.
Вигин мало що дає, на мою думку, але, можливо, я був неуважний: деякі монітори йдуть з різним радіусом (кутом?) вигину і, можливо, мені слід було відібрати монітор з меншим радіусом.
Що стосується практичності рішення - для моїх задач воно працює чудово. По-перше, в Windows 10 є вбудована підтримка розташовування вікон не великих екранах -- якщо потігнути вікно мишею і підтягнути курсор до краю, то вікно буде resized на пів-екрану з того боку, де курсор. Є (для 43" моніторів) режим підтягування в один з чотирьох кутів, але мені це неактуально. По-друге, для тих, кому цього мало, Dell пропонує окрему утиліту з десятком варіантів розташування вікон. Я нею погрався і кинув - не знадобилося.
За окремими категоріями задач - браузери і редактори чудово працюють на пів-екрану (і за потреби їх можна розвернути на весь екран простою максимізацією вікна). Різним додаткам зі службовими вікнами (графічний редактор, IDE і подібні) на широкому екрані чудово - широка основна зона і безліч місця для службових панелей і віконець. Віртуальні машини VMWare - складніше. В мене дві однакові машини, на одній Fit Guest працює і розмір екрану ОС у віртуалці змінюється автоматично, а на другій (робочій) Fit Guest не працює і мені доводиться там тримати 1600*1200. По суті, це єдиний, але дуже нав'язливий, недолік.
Відео дивитися - тут все стандартне - воно показується так, як знято, можна розгорнути в різних пропорціях. Ігри поки що не тестував - я не часто граю і не в те, в що грають широкі народні маси.
Taskbar займає весь екран по ширині. З одного боку зручно - все влазить. З іншого - доводиться сильно крутити головою. Тільки що написав, подумав, і переніс таскбар в правий бік. Подивимося, чи стане зручніше.
Як шия? В додатках, де основна робота здійснюється ліворуч (напр. Notepad++), вікно потрібно переносити в правий бік екрану. Браузери працюють і ліворуч і праворуч, і, знов таки, вікно можна просто розгорнути на весь екран. Тому в принципі можна сказати, що для шиї проблем немає. Хоча, потрібен час призвичаїтися.
А ще в U3419 на відміну від старого U3014 є вбудовані динаміки, причому досить пристойні. Електронну музику відтворюють досить чітко, хоча для чогось багатшого на нижчі і вищі частоти вони, мабуть, не дуже годяться. Ну і купа входів-виходів включно із USB хабом. Хоча зараз вже не знаю, що туди втикати, оскільки більшість пристроїв стала бути бездротовою, а мобільний телефон заряджається від розетки зі спеціальним зарядним пристроєм для швидкого заряджання (чого монітор не дасть).
Оновлення:
Mісяць використання широкого монітора довів його беззаперечну перевагу над звичайними.
Багато хто знайомий з двохмоніторними конфігураціями, але їм притаманний ряд недоліків, від котрих позбавляє монітор широкий: (а) в двохмоніторній конфігурації між екранами є розрив, і розташувати робоче вікно так, щоб воно перебувало на обох частинах, майже неможливо, (б) потрібна апаратна підтримка двохмоніторних конфігурацій, (в) Taskbar краде місце на кожному монтіорі.
У випадку широкого монітора вікна можна розташовувати хоч по два (на пів-екрана), хоч по три, хоч в ще складніших конфігураціях. А також Taskbar можна розташувати ліворуч чи праворуч, що робить його легшим для використання і таким, що не займає місця по вертикалі (котрого і так небагато в конструкціях 16*9, 21*9 тощо).
Для чого розташовувати вікна по два чи по три - крім очевидних потреб, така розкладка потрібна, коли інформація переноситься з одного джерела в інше із оброблянням. Наприклад, я так працюю з фінансовими документами - первинні документи в одному вікні, а облік - в іншому.
Також, я став використовувати екран ноутбука як третій (!) монітор в якості пульту керування музикою і відео, котрі там програються у тлі, поки я працюю.
Продовження історії тут.
Минулого року в процесі обговорення робочого місця вспливла тема про монітори 43", котрі можна програмним чином поділити на 2-4 менші віртуальні екрани, куди вивести зображення з окремих джерел. І так мені сподобалася ця ідея, що я з нею до осені і носився. І прямо коли вже пішов замовляти 43" Dell, почитав на reddit'і відгуки користувача. Той спершу радів і нахваляв, а потім з'ясувалося, що 43" для шиї дуже важко - вона виходить повернута весь час, причому дуже сильно.
Тоді я ризикнув і купив вигнутий 34" монітор - Dell U3419W. Фізично монітор по вертикалі менший за 30" (що непогано), але значно ширший. Він підтримує ділення широкого екрана на два по горизонталі.
Вигин мало що дає, на мою думку, але, можливо, я був неуважний: деякі монітори йдуть з різним радіусом (кутом?) вигину і, можливо, мені слід було відібрати монітор з меншим радіусом.
Що стосується практичності рішення - для моїх задач воно працює чудово. По-перше, в Windows 10 є вбудована підтримка розташовування вікон не великих екранах -- якщо потігнути вікно мишею і підтягнути курсор до краю, то вікно буде resized на пів-екрану з того боку, де курсор. Є (для 43" моніторів) режим підтягування в один з чотирьох кутів, але мені це неактуально. По-друге, для тих, кому цього мало, Dell пропонує окрему утиліту з десятком варіантів розташування вікон. Я нею погрався і кинув - не знадобилося.
За окремими категоріями задач - браузери і редактори чудово працюють на пів-екрану (і за потреби їх можна розвернути на весь екран простою максимізацією вікна). Різним додаткам зі службовими вікнами (графічний редактор, IDE і подібні) на широкому екрані чудово - широка основна зона і безліч місця для службових панелей і віконець. Віртуальні машини VMWare - складніше. В мене дві однакові машини, на одній Fit Guest працює і розмір екрану ОС у віртуалці змінюється автоматично, а на другій (робочій) Fit Guest не працює і мені доводиться там тримати 1600*1200. По суті, це єдиний, але дуже нав'язливий, недолік.
Відео дивитися - тут все стандартне - воно показується так, як знято, можна розгорнути в різних пропорціях. Ігри поки що не тестував - я не часто граю і не в те, в що грають широкі народні маси.
Taskbar займає весь екран по ширині. З одного боку зручно - все влазить. З іншого - доводиться сильно крутити головою. Тільки що написав, подумав, і переніс таскбар в правий бік. Подивимося, чи стане зручніше.
Як шия? В додатках, де основна робота здійснюється ліворуч (напр. Notepad++), вікно потрібно переносити в правий бік екрану. Браузери працюють і ліворуч і праворуч, і, знов таки, вікно можна просто розгорнути на весь екран. Тому в принципі можна сказати, що для шиї проблем немає. Хоча, потрібен час призвичаїтися.
А ще в U3419 на відміну від старого U3014 є вбудовані динаміки, причому досить пристойні. Електронну музику відтворюють досить чітко, хоча для чогось багатшого на нижчі і вищі частоти вони, мабуть, не дуже годяться. Ну і купа входів-виходів включно із USB хабом. Хоча зараз вже не знаю, що туди втикати, оскільки більшість пристроїв стала бути бездротовою, а мобільний телефон заряджається від розетки зі спеціальним зарядним пристроєм для швидкого заряджання (чого монітор не дасть).
Оновлення:
Mісяць використання широкого монітора довів його беззаперечну перевагу над звичайними.
Багато хто знайомий з двохмоніторними конфігураціями, але їм притаманний ряд недоліків, від котрих позбавляє монітор широкий: (а) в двохмоніторній конфігурації між екранами є розрив, і розташувати робоче вікно так, щоб воно перебувало на обох частинах, майже неможливо, (б) потрібна апаратна підтримка двохмоніторних конфігурацій, (в) Taskbar краде місце на кожному монтіорі.
У випадку широкого монітора вікна можна розташовувати хоч по два (на пів-екрана), хоч по три, хоч в ще складніших конфігураціях. А також Taskbar можна розташувати ліворуч чи праворуч, що робить його легшим для використання і таким, що не займає місця по вертикалі (котрого і так небагато в конструкціях 16*9, 21*9 тощо).
Для чого розташовувати вікна по два чи по три - крім очевидних потреб, така розкладка потрібна, коли інформація переноситься з одного джерела в інше із оброблянням. Наприклад, я так працюю з фінансовими документами - первинні документи в одному вікні, а облік - в іншому.
Також, я став використовувати екран ноутбука як третій (!) монітор в якості пульту керування музикою і відео, котрі там програються у тлі, поки я працюю.
Продовження історії тут.
24.02.2020
15:20
Як відомо, дурні - це люди, котрі (свідомо чи ні) роблять так, щоб і собі і іншим стало гірше. Сьогоднішня історія як раз про них.
"Порадувала" сьогодні своїм дебілізмом відома мережа Tesco Slovensko . Тиждень тому купили дитині взуття на літо, і касир забув зняти з нього захисний замок (його хиба). На виході датчик не пищав (інакше ми би помітили і зняли замок на місці). Помітили замок лише сьогодні. Звернулися в магазин - ті відмовилися знімати замок без чеку. А чек - ну хто їх тиждень зберігає? Сам цей замок знімається за 3 хвилини дитячим конструктором з магнітами або за 15 секунд тисками (тупо кришиться вщент), але в Братиславі от прямо зараз в мене немає ані одного ані іншого, тому й вирішили по дорозі заїхати в магазин. Але з таким хамським підходом це був наш останній візит туди, з чим я їх і вітаю, бо це був мій основний магазин і витрачали ми там чимало.
Upd: на світлині зображення того, як цей замок знімається за 5 секунд.
"Порадувала" сьогодні своїм дебілізмом відома мережа Tesco Slovensko . Тиждень тому купили дитині взуття на літо, і касир забув зняти з нього захисний замок (його хиба). На виході датчик не пищав (інакше ми би помітили і зняли замок на місці). Помітили замок лише сьогодні. Звернулися в магазин - ті відмовилися знімати замок без чеку. А чек - ну хто їх тиждень зберігає? Сам цей замок знімається за 3 хвилини дитячим конструктором з магнітами або за 15 секунд тисками (тупо кришиться вщент), але в Братиславі от прямо зараз в мене немає ані одного ані іншого, тому й вирішили по дорозі заїхати в магазин. Але з таким хамським підходом це був наш останній візит туди, з чим я їх і вітаю, бо це був мій основний магазин і витрачали ми там чимало.
Upd: на світлині зображення того, як цей замок знімається за 5 секунд.
27.11.2019
11:14
Знайшов старі ноутбуки. Подумав, що вони ще досить нічого - можна дітям віддати для шкільних справ. Нема чого купляти нове.
Знайшов старий годинник Huawei Watch (найперша і найвдаліша їхня модель). В нього чверть екрану не реагує, тому я його свого часу закинув. Тепер з'ясувалося, що він теж ще досить нічого - можна використовувати. Відклав новіший Fossil (в котрого досить незручні кнопки керування виявилися, що постійно притискаються) і взявся носити Huawei Watch. А головне - для чого я взявся це робити. В Huawei Watch є мірялка пульсу, то я поставив програми для відслідковування сну і для вимірювання пульсу. Почав слідкувати. Дізнався багато нового.
Знайшов пару старих мишей. Працюють. Беру із собою в поїздку, щоб на ноуті не мучитися із трекпадом.
Цікаво, що б іще такого старого пошукати?..
Знайшов старий годинник Huawei Watch (найперша і найвдаліша їхня модель). В нього чверть екрану не реагує, тому я його свого часу закинув. Тепер з'ясувалося, що він теж ще досить нічого - можна використовувати. Відклав новіший Fossil (в котрого досить незручні кнопки керування виявилися, що постійно притискаються) і взявся носити Huawei Watch. А головне - для чого я взявся це робити. В Huawei Watch є мірялка пульсу, то я поставив програми для відслідковування сну і для вимірювання пульсу. Почав слідкувати. Дізнався багато нового.
Знайшов пару старих мишей. Працюють. Беру із собою в поїздку, щоб на ноуті не мучитися із трекпадом.
Цікаво, що б іще такого старого пошукати?..
27.10.2019
15:28
У армянского радио спрашивают: "Кто это у вас там сидит и придумывает анекдоты?"
Ответ: " А кто придумывает, тот и сидит"
Правду кажуть, що всі анекдоти - це переказана кілька разів бувальщина. Ответ: " А кто придумывает, тот и сидит"
Сцена 1:
Переглядаю чек зі вчорашнього відвідування Епіцентру і в середині чеку знахожу там позицію "мішалка дерев'яна" за 40 гривень. Йду до дружини показувати, як нас дурять на касі. Згадуємо, що я купував - ніяку ложечку я не купував, тому що вони вже з шухляди вивалюються, стільки в нас різних.
Сцена 2:
Днями проводили в школі ярмарок і потрібні були палички для морозива, щоб на них "посадити" кондитерський виріб. В Епіцентрі таких не знайшлося, тому виріб діти продавали без них (з великим успіхом, маю сказати). А вчора я заїхав в Епіцентр і побачив там ці палички. 800 шт в упаковці, 40 грн. . Купив для наступного шкільного фестивалю.
Підсумок: після обговорення моральних якостей робітників Епіцентру згадав, що на упаковці з паличками написано "мішалки для кави". Тобто, вказані ложечки з чеку таки знайшлися. Але осад лишився.
02.03.2019
06:59
Восени зацікавився, які є джерела, що надають дітям 8-10 років структуровану, але не нудну інформацію про всі аспекти IT. Ми перевірили декілька курсів, поговорили зі знавцями викладання IT дітям, і дійшли висновку, що таких немає. Головна вимога -- систематичність інформації, а не просто вміння возити мишею по столу.
Тому я з грудня взявся писати книгу "Дитяча Енциклопедія Інформаційних технологій" (план наведений трохи нижче). На сьогодні написано вже біля 65%, причому написане цілком можна читати дітям (вже перевірялося на декількох) -- воно готове до споживання, хоча потребує якихось ілюстрацій. Якщо у вас є діти віком 8-14 років, котрим ви би хотіли дати якісні знання з IT, то пишіть мені, я відкрию доступ до файлу рукопису. Книга створюється для дітей будь-яких зацікавлень, це не є підручник з інформатики.
Окремо зауважу, що українське книговидання -- це просто пісня сумного лебедя, що виздихає. Вони видають різне шопопало з підходом "піпл схаває", але те, що реально потрібно для молоді, їх не цікавить. Згадуйте це, коли будете наступний раз шукати спеціалістів, а їх не буде. Звідки їм взятися, якщо їх не лише не вчать (якість освіти в Україні самі знаєте, яка), але навіть науково-популярну літературу не видають (мабуть тому, що немає попиту, як в радянському анекдоті про ікру).
Попередній план такий:
Тому я з грудня взявся писати книгу "Дитяча Енциклопедія Інформаційних технологій" (план наведений трохи нижче). На сьогодні написано вже біля 65%, причому написане цілком можна читати дітям (вже перевірялося на декількох) -- воно готове до споживання, хоча потребує якихось ілюстрацій. Якщо у вас є діти віком 8-14 років, котрим ви би хотіли дати якісні знання з IT, то пишіть мені, я відкрию доступ до файлу рукопису. Книга створюється для дітей будь-яких зацікавлень, це не є підручник з інформатики.
Окремо зауважу, що українське книговидання -- це просто пісня сумного лебедя, що виздихає. Вони видають різне шопопало з підходом "піпл схаває", але те, що реально потрібно для молоді, їх не цікавить. Згадуйте це, коли будете наступний раз шукати спеціалістів, а їх не буде. Звідки їм взятися, якщо їх не лише не вчать (якість освіти в Україні самі знаєте, яка), але навіть науково-популярну літературу не видають (мабуть тому, що немає попиту, як в радянському анекдоті про ікру).
Попередній план такий:
