В основному моя біганина і вирішування початкових проблем завершилися - робочий стіл мені привезли, і я сів працювати. Ще лишилася реєстрація автівки. Поки що підбираємо хвости.
Про картки, чеки і чайові. Банк підтвердив мій Application і видав мені (вже надіслали) кредитну картку. Кредитна картка - це не те, що "кредитна" дебетна картка із лімітом на овердрафт. Це кредитка, в якій баланс здебільшого від'ємний або нульовий (ти винен банку). В неї є ліміт - на скільки банк тебе може прокредитувати в місяць. Мені встановили ліміт в $1000. Не те, щоб мені та кредитка була потрібна, але в ній інша користь - якщо дебетна картка прив'язана до рахунку, і при крадіжці картки можуть вкрасти гроші з рахунку (насправді не можуть -- в мене дебетна картка з нульовою відповідальністю, тобто банк покриває такі втрати), то в випадку кредитки ризикує банк (в певних випадках можна просто відмовитися від операції, а банк вже доводитиме, що вона була авторизована). Також від використання кредитки (і вчасного погашення боргу) росте кредитна історія і зростає credit score.
Ще тут в банку є хитра система -- є checking account (простий поточний рахунок, до нього прив'язана дебетна картка), є savings account (рахунок, на який нараховується якийсь там 1% річних), є рахунок кредитної картки. Я можу в сервісів, що роблять recurrent billing, як то страхова, оператор кабельних мереж тощо, вказати, звідки списувати гроші. Так от я можу вказати дані кредитки або дані рахунку (просто номер рахунку і routing number, аналог українського МФО).
В четвер їздив на консультацію і обід до давнього друга і юриста Дмитра Дубограєва, з котрим ми спілкуємося і працюємо вже здається 15 років. Він люб'язно пригостив мене обідом в тайському ресторанчику, а я звернув увагу на те, як здійснюється оплата. В ресторанах слід залишати чайові - 15-20% від суми рахунку, оскільки це основний (або навіть і єдиний!) дохід офіціянтів. Але як бути, якщо платиш кредиткою, як Дмитро? А дуже просто - написав суму, яку хочеш заплатити, на чеку і розписався. Все. Це потім передається в банк як підтвердження надлишкового списання. В Україні не уявляю як би це працювало.
До речі, в США картки і термінали працюють по-іншому. В більшості місць є лише считувач магнітної стрічки, і лише зараз почали з'являтися чіпи. Paypass'а, як в Україні чи Польщі, тут на картках немає. Щоправда є системи безконтактних платежів - Google Pay, Apple Pay. Там можна платити телефоном із NFC. Але я ще не пробував. Коли платиш карткою зі стрічкою, тебе просять розписатися (або на чеку, або де-інде можна на екрані стілусом чи навіть пальцем). Коли платив чіпом, PIN не питають, але просять показати ID (я закордонний паспорт показую). Тобто пін лише для банкоматів. В будь-якому разі питають останні 4 цифри номеру картки, списуючи їх з картки (або з голосу). Цікаво, що чіпову картку в Україні прокатати не можна, а тут це працює.
Ще мені надіслали номер соціального страхування (SSN). Я подав на нього в п'ятницю, сказали, що буде протягом 2 тижнів. А надіслали вже через 4 робочі дні. Номер важливий саме як номер, картку, на якій його надруковано, рекомендують зберігати в надійному місці (ну я в будинку жив, знаю, де сховати
. Номер потрібний для багатьох справ, а головне, що без нього мені не робили медичну страховку. А ще в четвер надіслали manufacturer's certificate на машину (хоча казали, що лише наступного тижня буде). І двічі різні особи звонили від ділера, питали, чи я всім задоволений.
Взагалі мені подобається місцевий підхід -- будь-які дати призначаються із запасом, а виконується все раніше за обіцяне. Це не лише зручно (гарантує виконання), а й незмінно залишає приємне враження від турботи про тебе.
Більше я поки нікуди не ходив - ледь примушую себе раз на день вийти прогулятися чи проїхатися до магазинів, котрі розташовані в милі від мене. В пустий будинок весь час потрібно щось докуповувати. Взагалі в маленькому місті, як оце в нас (Спрінгфілд - це від Вашинтона на південь, миль з 15 по прямій, але за великим рахунком класика одноповерхової Америки), є чітко окреслені Residential zone і Commercial zone (центр містечка). Якщо тут є десь промислові підприємства, я їх поки що не бачив. В житловій зоні самі житлові будинки і школи. Торгівля, послуги, готелі - все це в Commercial zone. Туди приїхав - і ходиш собі або переїжджаєш з місця на місце. Чому переїджаєш - бо землі багато, всі магазини одно- або двоповерхові, а покупці всі на машинах. тому навіть у нас на селі парковки біля магазинів ввечері де-інде забиті вщент, а займають багато місця. А ще - світлофори мають дуже велиий час очікування (більший ніж в Європі, це точно). Відповідно, поки пройдеш хоча би два квартали, та на кожному світлофорі постоїш по парі хвилин - тьху, краще вже на машині, там хоч сидиш і музика грає.
І на останок про погоду. Надворі сонячно, майже 20 градусів за цельсієм. Я оце сиджу у внутрішньому дворі і смажуся (на шиї опік буде, мабуть) на сонці. Квітнуть квіти (в фейсбук я позавчора постив світлину з-під офіса Дмитра), бігають білки (прямо за моєю спиною), несамовито співають птахи. А ще стрибають, бігають і літають різні комахи. Тому Пушкінові, мабуть, місцева зима би теж не сподобалася.
