За життя

Розробники непоганих (я кілька років користувався їхньою продукцією) watch faces для Wear OS зробили додаток, що дозволяє будувати власні watch faces та використовувати їх. Взяти можна тут: https://play.google.com/store/apps/details?id=com.pujie.wristwear.pujieblack

Я витратив годину в суботу, але створив собі такий watchface, який мені потрібен - з купою інформації, яку можна зручно зчитувати, і з кількома touch zones, які виконують різні дії.

На жаль, певні елементи не ідеальні (обмежена кількість  джерел даних, або варіацій елемента, наприклад), але зібрати щось притомне цілком можливо.
За 4 місяці, що минули з того часу як я отримав Sony Smartband Talk і Sony Smartwatch 3, я з'ясував, що можливостей браслета Smartband Talk мені не вистачає. Головна претензія - нотифікація маленька, прогортати її неможливо. І якщо не встигаєш прочитати чи побачити її, то далі браслет ніякої індикації не має стосовно того, що є пропущені повідомлення чи дзвінки. Як це не дивно.

Але годинник мені не сподобався своїм пластиково-гумовим паском. Тому я в квітні замовив собі металеву інкарнацію, котру "тестую" вже більше тижня.

На світлині для порівняння розмірів мій Oceanus S2400 і Sony Smartwatch 3:

f008ef6b48a1da5556b0d9b1e6f98206.jpg


Слід зазначити, що спершу я намагався носити його на правій руці, переконуючи себе, що це лише браслет, а в якості годинника я використовуватиму Oceanus. Дзуськи. На третій день Oceanus переїхав в сейф, а Smartwatch - на ліву руку. Щоправда, одною з причин було те, що на правій руці він задіває об стіл, коли я мишу рукою тягаю. А перекидати з руки на руку весь час мені набридло.

Суб'єктивно важить телефон більше за Oceanus (Oceanus - титановий), але менше ніж звичайний годинник з металевим браслетом.

Загалом пристрій мене дуже задовольняє. Повідомлення різноманітні він показує так, як треба (крім Приват24 -- цей просто пише кількість повідомлень і все, але це проблема додатку Приват24, а не годинника).

Я поставив кілька програмок, наприклад програму, котра повідомляє про зміни стану мережі. Коли виходжу з дому і відвалюється Wi-Fi, це стає нагадуванням перемкнути профіль смартфона на вуличний.
Також в Android Wear 5.1 з'явився Google Maps. На біса він на годиннику, я не знаю (хоча знаю - щоб телефоном на всю вулицю не світити, коли ти турист в чужому місті), але виглядає прикольно. Є навіть іграшки на годинник, але то зовсім коли нема чим розважитися. Хоча реверсі непоганий, граю залюбки.

Є компас, калькулятор, таймер, будильник (як годинниковий так і з телефона транслюється), розпізнавач музики TrackID, показ погоди, трекінг stock prices (кому треба), клієнт Google Keep, різні утиліти, пов'язані із GPS (наприклад GPS Essentials на годиннику дозволяє залишати waypoints та вмикати-вимикати трек -- дуже зручно для туристів). Це те, що в мене стоїть, а загалом софту більше.

Коли оглядачі пишуть, що мовляв на Apple Watch зробили вже багато додатків, а на Wear нічого немає, в мене виникає питання "а навіщо". Я дивився, що зроблено для Watch -- воно все на годиннику *зайве*.

На певні нотифікації можна відповідати. Наприклад, на лист електронної пошти GMail можна відповісти "так", "ні", або, здається, надиктувати відповідь.

Watchfaces змінні (ви це і без мене знаєте), але в магазині переважно барахло. Я для себе знайшов 4 watchface'а, з котрих два глючили (не показували стан заряду телефона). Вибрав два платні, один з них на світлині вище.

Лічба кроків - це пісня. Google ставить свій Fit і додатково поставився Lifelog (теж від гугля, але цей - стандартний для Smartband Talk, то він і на годинник встав). Так от вони показують різну кількість кроків (причому істотно різну), і Lifelog на годиннику не відслідковує сон (автомобіль відслідковує).

Батарея тримає непогано. В режимі always-on (це такий режим, коли екран переходить при неактивності в показ монохромного варіанту watch face'а без підсвітки) годинник стабільно живе півтори доби. Заряжається за пів-години (хоча зарядне гніздо micro-usb зроблено дуже незручно з гумовою заглушкою).

З поганого - не всі додатки (але це кривість рук розробників) показують нотифікації. Скайп взагалі сам собі режисер, у Hangouts на годинник приходять нагадування текстові, а от голосовий виклик не йде (я користуюся Hangouts для голосу), мені це дуже заважає. Ще - в годиннику немає динаміка, відповідно всі нотифікації -- виключно вібрацією. А вібрація при приході нотифікацій слабенька. Причому це так налаштовано в ОС -- сам по собі вібродвигунчик в годиннику потужний (перевірялось додатком Hourly Chime, котрий вміє вібрувати за заданим шаблоном).

В підсумку - можна брати і носити. Хоча уважно спостерігаємо за ринком стосовно цікавіших моделей (може, з динаміком, або з дорожчим дизайном, ніж те, що клепають зараз LG, Huawei і Motorola).
Пройшов тиждень, як я отримав Sony Smartwatch 3 і Smartband Talk. За цей час склалися певні враження, котрі відрізняються від попередніх.

Спершу про браслет, котрим я користуюсь (зображення для тих, хто не прочитав першу частину):

1b8bb86771ed14cb793a6337b4b003f1.png.



Адаптивний будильник - сон відслідковує вірно (по загальному часу), але він або неправильно налаштований, або налаштований на пересічну людину (а я сплю дуже чутливо). В мене він за ніч знаходить лише дві години глибокого сну і 6-6.30 годин легкого сну. Відповідно, інтелектуальний будильник будить мене весь час на самому початку встановленого інтервалу. Можливо, в інших людей буде більш адекватно. Саме пробудження вібрацією -- ура-ура, набагато приємніше і легше, ніж звукове. Також браслет дублює сигнал будильника на смартфоні (опціонально), тобто можна адаптивний не використовувати. Вердикт - все чудово.

Крокомір - не знаю, чи правду каже, чи бреше, але щось рахує, цифри схожі на дійсність. Вердикт - згодиться.

Гарнітура - працює. Я пару-трійку разів користався неї саме в тих сценаріях, в яких і передбачалося, -- на спортивному тренажері (телефон був в 5 метрах, з тренажера потрібно було злазити), в машині за кермом (щоб сказати, що я перетелефоную, але все одно зручно). Вихідний дзвінок з браслета використовував два рази. Вердикт - все чудово.

Нагадування зі смартфону приходять і показуються, але якщо прочитати не встиг за 5 секунд - лізь за смартфоном. Індикації пропущених/наявних нагадувань теж немає. Вердикт - третій сорт не брак.

І про погане. Екран e-ink, підсвітки немає. На батарейці живе 2 доби, заряджання через microUSB, закритий гумовою заглушкою, котра має всі шанси швидко відірватися. Це апаратні недоліки, вони не лікуються, звісно.

Світовий час так і не полагодили досі. Вібрації при втраті зв'язку з телефоном немає. Це може бути що виправлять в наступних апдейтах, бо це лікується програмно. Update: світовий час полагодили наступного дня програмним апдейтом додатку.

З нагадуваннями - сподіваюсь, що випустять публічний SDK і можна буде написати програму для браслета, котра буде на окремому екрані виводити кількість нагадувань, а може навіть і показувати їх. Абсолютних проблем (крім відсутності SDK) я не бачу.

Годинник я поносив дві доби і закинув в офіс валятись, бо знайшов його непотрібним. Але виявилося, що я дещо помилився. По-перше, він робить майже все, що і браслет, крім гарнітури. По-друге, він робить це зручніше, ніж браслет - все-таки і сенсорне керування і більший екран і наявність SDK відіграють свою роль. В підсумку, якщо би в годиннику була гарнітура, я би його вдягнув і ніколи не знімав - практично це буде дуже корисна річ. Єдине зауваження - дизайн конкретно Sony SmartWatch 3 все-таки занадто незграбний. Я подивився зараз на Asus ZenWatch - набагато кращий дизайн за тих же споживчих якостях. Сподіваюсь, що за півроку випустять щось нове і може навіть і з гарнітурою, і це можна буде носити.

В принципі, якщо у вас є технічна потреба в такому пристрої (наприклад, ви часто носите телефон в рюкзаку або в кишені, де його не чутно, або вам потрібен мовчазний будильник), то Smartband Talk - штука дуже корисна в хазяйстві. Годинник теж, хоча він дорожчий. Особисто я поки що залишаюсь із браслетом, але не виключаю, що за місяць-два (особливо, якщо поточні проблеми браслета не вирішать оновленнями) я перейду таки на годинник.
Проблема сучасних смартфонів в тому, що в кишені їх не чутно, та й діставати з кишені незручно, особливо, якщо сидиш або їдеш в переповненому транспорті. Тому я вирішив придбати собі браслет-гарнітуру.

Спочатку я чекав на Huawei Talkband, але він все не їхав і не їхав в Україну, а потім Sony анонсувала свій Smartband Talk, котрий я вирішив придбати. До купи вирішив потестувати ще й Sony Smartwatch 3, котрому в подальшому буде використання по роботі.

В Україні цих пристроїв досі немає (а стосовно Smartwatch 3 мені відповіли на Facebook сторінці Sony Mobile UA, що і не буде), тому мені обидва пристрої придбали у Великій Британії і відправили в Україну EMS'ом (експрес-сервіс поштової служби).

Оскільки вартість відправлення складала 325 фунтів, що перевищує межу безмитного ввезення, хвалена українська митниця промурижила відправлення в себе протягом 10 днів — спершу вони чекали невідомо на що, потім (через 5 днів після надходження до себе) зателефонували із самого EMS і сказали, що необхідно надати митниці документи на підтвердження вартості.

Так чи інакше, сплативши вчора мито, я пристрої забрав.

Упаковані вони обидва добре, красиво і компактно. Комплект поставки мінімалістично необхідний — коротесенькі (і це добре) шнури USB-microUSB і в Smartband Talk'а замінний пасок на руку (меншого розміру).

53c5fdbd917b5fefd0aba773c5d2629d.png

Візуально і тактильно помітно, що проектувалися прилади різними групами розробників — різний матеріал пасків, різні кріплення (годинник з паску виймається, а в Smartband Talk пасок відстібається від головного модуля), різна застібка. На самих пристроях навіть кнопки різні за оформленням — мабуть, на різних заводах роблять і збирають. Браслет має адекватні габарити (хоча трохи-трохи задовгий як для моєї тонкої руки), а годинник товстий і, можна навіть сказати, кремезний. Але найдивніше, як виявилося, те, що насправді годинник має таку ж товщину і ширину, як і мій Casio Oceanus S2400, котрий я ношу щодня і вважаю неймовірно зручним. Різниця в загальних формах.

e21f1a42d0c4d3e701de62bc1f67a289.png06cbed9716a7fc9baf7575941988455b.png6856156b488a1db2d5bed61c9e235772.png9f8c48501ca21bd7c5ae4c1d1ffffcbe.png

Технічно це теж дуже різні пристрої — годинник є типовим представником Android Wear, в той час як Smartband Talk – кастомна розробка Sony (але дуже гарна).

Функціонально ці два пристрої сильно відрізняються і майже доповнюють один одного.

Браслет дозволяє відслідковувати кроки і активність, має вбудований “адаптивний” будильник (той, котрий відслідковує фази сну) і гарнітуру для приймання дзвінків (так, працює, дуже-дуже зручно). Також показує нотифікації з телефону (можна налаштовувати, які саме показуватимуться, а які ні). Пульсометру і інших geeky датчиків для спорту в браслеті немає.

На браслет можна поставити декілька додаткових міні-програм, як то:
- світовий час (бреше, сподіваюся, що виправлять в наступних апдейтах),
- вихідний дзвінок на улюблений номер (можна задавати декілька),
- “SmartBadge” (інформація про власника браслету),
- створення голосового запису в LifeLog (прикольна програма, котра слідкує за вашою денною активністю і веде журнал),
- “Find my phone” для тих, хто в трьох соснах губиться,
- погода,
- керування плеєром на телефоні (зручно щоб не діставати телефон з кишені).

Очікується, що з'явиться SDK і можна буде створювати додаткові програми для браслету. З помічених недоліків — брехливий world time і відсутність вібрації при втраті зв'язку із телефоном. В принципі, це все лікується програмними оновленнями.

Годинник є додатком до телефону навіть більше, ніж браслет — першою функцію, котра показується в меню при торканні скла є Speak now для голосового керування. Спортивних датчиків в телефоні немає, гарнітури немає, камери немає. Є GPS, але невідомо, навіщо він там. Клавіатури немає і, наприклад, OneNote, пропонуючи модуль для Wear, дозволяє створити нотатку шляхом надиктовування.

Оскільки керування і введення інформації в телефоні голосові, то слід зупинитися на цій функції окремо. В телефоні в мене українська локалізація, відповідно годинник англо-український, тобто меню англійською, а от розпізнавання голосу українське. Це призводить до того, що голосове керування де працює, а де не працює, OneNote намагається розпізнати якусь кириличну мову, але чи українську чи яку, я не зрозумів. В підсумку — все це нікуди не годиться.

Для Wear'а є певна кількість зовнішніх програм, але оскільки в Google'і забагато індусів, в котрих все завжди співає і танцює, то магазин для Wear'а неадекватний трохи більше , ніж повністю. Там взагалі немає категорій, він забитий кастомними (і вельми паскудними) watchfaces вперемішку із програмами, і схоже, що там показується не все, що реально є в магазині. Наприклад, будильник, котрий відслідковує фази сну, я знайшов в магазині випадково через посилання “користувачі також ставили це” в описі іншого будильника, а в переліку програм того потрібного мені будильника не було (я кілька разів перевірив).

Програм поки що недостатньо, хоча багато лідерів, таких як Instagram і Foursquare, вже пропонують якісь модулі для своїх сервісів. Є з десяток ігор, якісь утиліти, пара launcher'ів, півтора десятки програм Find My Phone і ще якісь дрібниці.

Керування встановленими програмами відсутнє як клас - програма, що підтримує Wear, ставиться на телефон і вона ж ставить модуль на пристрій Wear. Для видалення програми з годинника необхідно прибрати програму з телефона. Дуже незручно і рятує лише те, що пам'яті в годиннику чимало, а правильний launcher дозволяє вибирати, які програми показувати в переліку на запуск.

Я собі поставив 6-7 зовнішніх програм на годинник, котрими можна користуватися. Це TabataWear (tabata – це ефективна система інтервальних тренувань для схуднення), потужний калькулятор, пара будильників (чисто на погратися), launcher (бо системний launcher реалізовано через весь стравохід), гру Reversi (непогано грає, маю зізнатися, особливо годиться для сидіння в туалеті, хто любить) і програму, котра має попереджати про акумулятор, що сідає (хоча в мене на watchface'і є індикатор). А, і ще програму, котра повідомляє про втрату або відновлення зв'язку із телефоном, але оскільки дистанція bluetooth'а — до 10 м, то реально програма годиться лише для того щоб не забути телефон вдома, а крадіжкам вона не запобігає.

Підсумуємо.

Браслет — штука гідна, особливо, якщо виправлять баги.

Годинник — незалежні програми можуть бути корисними, особливо в моменти, коли телефону немає поруч чи його важко діставати (в рюкзаку, в кишені тощо). Те, що зробив сам Google з голосовим керуванням — фтопку. Загалом ці годинники сирі концептуально, але на нас очікує апгрейд до Lolipop'а (Android 5.0) і, можливо, там вони переусвідомлять підходи і сценарії використання. Загалом Android, як і витвори Microsoft'а до цього, став usable лише в 3-ій версії (Android 4 був третьою версією, оскільки Android 3.x – то була окрема гілка виключно для планшетів). Тому можна сподіватися, що Android Wear 6 буде вже mature платформою.
В центрі Відня є кілька вулиць для туристів з крутими магазинами. Зокрема там є фірмовий магазин Patek Philippe, а ще є з десяток магазинів, де представлені всі основні марки luxury годинників. Так, там є Свята трійця годинникарства, Lange & Soehne, Jaeger LeCoultre, Glashutte Original, Panerai, Omega, Hublot, Rolex, Hermes і десятки інших менш відомих марок, про які пишуть сайти, присвячені елітним годинникам. Не було лише ексклюзивів на кшталт MB&F, Christophe Claret і аналогічних.

Хоча магазини були зачинені, але на вітринах виставлено дуже багато, тому можна зробити висновок. Так от, я був ДУУУже розчарований, побачивши їх вживу. Переважну більшість зразків я би не купив навіть за 5% від їх ціни - ну не варті вони тих грошей (суб'єктивно, звісно, -- я знаю, чому елітні годинники мають таку ціну). Навіть флагмани на кшталт Lange 1 чи Audemars Piguet Offshore виглядають не сильно вражаюче.

Хоча певні моделі, як то Rolex Cellini, дещо від JL і Lange, виглядають досить пристойно. Той же Rolex Cellini цілком годиться в якості інвестиції коштів. Patek Philippe Perpetual Calendar - теж чиста інвестиція із дуже приємним виглядом. Patek Philippe Nautilus - це просто баннер "I'm exceptionally rich and quite smart" - його, як і золотий телевізор, не дивляться, а показують.

Окремо хочу згадати кастомізацію Rolex'ів від одної контори, що покриває ролекси чорним PVD покриттям (я про це покриття вже писав). Ролекси після кастомізації починають виглядати просто фантастично (а їхня ціна ще більше -- 19900 Euro).
PVD (pvd coating, див. google) - спосіб поверхневого покриття металу іншою речовиною (золотом, карбоном) для захисту металу і одночасної зміни його кольору. Покриття, наприклад, золотом, є більш сучасною і більш якісною альтернативою "позолоті" (gold plating).

Я собі на Новий Рік подарував японський Oceanus в титановому корпусі із з чорним PVD покриттям (в інші країни його не постачають). Годинник не тільки дуже функціональний, але й, завдяки цьому самому покриттю, дуже красивий.

АЄОА - на браслеті це саме хвалене покриття за 8 місяців вже почало на зовнішньому боці браслету потроху відбиватися. Тобто покриття виявилося не надто стійким. З'явилися як подряпини (це можна зрозуміти, адже пару разів з розмаху стукнутися об щось рукою - і подряпину чи дві маєш), так і сколи на стику між ланками браслету.  Дуже шкода, оскільки заміні браслет не підлягає (тобто замінний я не знайду в Європі), а вигляд вже має не дуже естетичний. Що для годинника преміум-класу (як його позиціонує виробник) ну нікуди не годиться.

У зв'язку із чим я приходжу до висновку, що єдиний пристойний корпус - це суцільнометалеві корпуси і браслети (титан, золото, платина). Все інше при повсякденній експлуатації швидко псується і підлягає регулярній заміні.
Раніше я ненавидів за концепти лише автовиробників - робити фантастичні дизайни, щоб потім викинути всю роботу на смітник - що може бути безглуздіше?

Відсьогодні починаю ненавидіти ще й годинникарів. Ось, дивимось, чудовий годинник за чудовою ціною:



А дзуськи, його представили, але не випустили. Не-скелетні варіанти є, а саме такого немає. Повбивав би (с)
Хотів написати відповіддю до коментаря misjko, але вирішив винести в окремий допис, щоб більше людей побачило.

В дизайні годинників є маловживана форма, коли годинникова і стрілка хвилин рознесені - хвилинна обертається навколо центральної осі, а годинна крутиться собі десь в куточку (круглого циферблату :). Історія такого дизайну досить цікава.

Коли годинникарі налаштовують механічний годинник, їм необхідно бачити різницю між тим, що на годиннику, котрий вони налаштовують і якимось референтним годинником. Оскільки годинникарі не носять годинників (здебільшого), та й непрактично дивитися на наручний годинник при роботі, в залах для збирання годинник висить на стіні.

А ще в годинникарів погано із зором (з очевидних причин). Тому їм потрібно бачити точний час на стіні здалеку. Коли стрілки дві, стрілка годин заважає бачити більш потрібну хвилинну стрілку. Тому стрілку годин виносили окремо, щоб не заважала.

Ну а з часом такий дизайн переїхав і на наручні годинники, але не дуже прижився (хоча деякі компанії ним граються).
Людям, особливо навченим сприймати час як коло механічного годинника, цифри на індикаторі цифрового не дають необхідної інформації про положення моменту в протязі дня. Лише стрілка може вказати, скільки часу лишилося до того чи іншого щоденного ритуалу, і вказати декілька інтервалів одночасно, без додаткових підрахунків в голові.

PS: це я насолоджуюсь другим годинником в Oceanus'і.
Білки - одні з головних поширювачів лісів. Восени руда збирає насіння сосни і горіхи і ретельно їх ховає, закопуючи в землю. 90% захованого ніколи не знаходиться. Але божевільну цей факт не спиняє, можливо тому, що за кожною працьовитою білкою згори спостерігає десять приятельок, котрі запам'ятовують місце знаходження горіху, щоб коли перша піде, знайти горіх і сховати його по-своєму (з вищезгаданим же результатом).

А ще кажуть, що з ким живеш, від того й завагітнієш у того й духу набереш. В мене живуть білки у вольєрі.

Знайшов кілька років тому в завалах майна, не розібраного після переїзду (шостий рік вже йде, а в нас досі не все розібрано :), годинник, з котрим ще в інститут ходив. Гарний годинник, історичний. Оскільки в мене є більш практичні зразки швейцарської промисловости, цей старий я кудись закопав (див. вище про горіх). Ну і відповідно з кінцями. Перерив зараз весь кабінет, ніде немає (хоча знаючи себе, я міг покласти годинник лише в одне місце, в котрому його зараз теж нема). З одного боку хрін з ним, в мене колекція вже непогана зібралась, а з іншого шкода, що годинникове дерево не виросте в кабінетному кліматі.
Одне з корисних використань - допомога в усвідомлених сновидіннях. Як, спитаєте ви? А просто.

Одною з практик в розвитку здібності до усвідомлених сновидінь є постійна перевірка себе і запитання себе "а чи не сплю я зараз". Для усвідомленої відповіді на таке запитання потрібен певний "якір" (англ. anchor). Наприклад при такому запитанні слід спробувати злетіти догори. Уві сні це вдасться.

Або теж непоганий спосіб - подивитись на годинник і перевірити, котра година, а потім знову подивитись і ще раз перевірити. Уві сні неможливо подивитись на годинник (невідомо із чим це пов'язане) - годинник або буде показувати повну маячню, або в кращому випадку при двох поглядах покаже зовсім різний час.  
Сьогодні попит на годинники зменшується із поширенням мобільних телефонів, а самі годинники перетворюються з сутності утилітарної на прикрашально-статусну.

Мені ж як справжньому ретрограду технократу не подобається ідея діставати кишеньковий годинник (він же телефон) з кишені кожен раз, коли треба подивитися час. І телефоном вихвалятись перед оточуючими ні до чого. Тому я надаю перевагу годинникам в їхній суто утилітарній іпостасі.

І тут виявляється,

що у годинника повно споживацьких якостей, на котрі ніхто з виробників не звертає уваги.

В 2005-му я купив собі Casio Protrek на соняшних батареях, з компасом і термометром. Але вони здорові ЗДОРОВІ (і за габаритами і за вагою, незважаючи на титановий корпус), а тому через пів-року вони перетворилися на настільний термометр, а я купив собі дизайнерське не скажу що. Але у дизайнерського годинника є нюанс - він не дуже практичний і доволі дорогий для кожноденного носіння (особливо коли хизуватись нема перед ким). Тому він переїхав в стіл, де я на нього дивлюсь і зітхаю, сумуючи за часами, коли я його носив.

А в січні я вирішив купити собі щось функціональне і водночас привабливе. Вимоги були порівняно прості: титановий корпус (щоб легше були), синій циферблат і стрілки, що світяться в темряві (так, я дивлюсь на наручний годинник вночі). Ну і дизайн, який не буде лякати вночі :). В результаті з'ясувалось, що серед всього розмаїття моделей на ринку вибору немає! Фактично, моїм вимогам відповідали три моделі годинників, одна доступна тільки за замовленням із терміном виконання пів-року, ще одні я не знайшов як придбати, і третя модель - від Seiko. Її і було придбано на амазоні (пересилалось через UK).

Згодом я підписався на пару блогів, присвячених годинникам, щоб подивитись, що взагалі промисловість пропонує. Жахливе видовище з точки зору дизайну. Не знаю, як продаються ті годинники для олігархів, котрі ми періодично бачимо в жовтій пресі, але вигляд вони всі мають сумний (хоча мабуть пасують до смаку цих самих олігархів).

А до чого я все це згадую -- вчора випадково побачив годинник, який (за дизайном) я б собі не відмовився купити. Звісно, не за ту ціну, що за нього хочуть, але я веду мову про дизайн. Зверніть увагу на красу на зворотній стороні годинника. Маю зазначити, що решта моделей (крім серії Portuguese, до якої належить цей) - таке ж незграбне поробло, як і в решти виробників.

  • Архів

    «   Квітень 2024   »
    Пн Вт Ср Чт Пт Сб Нд
    1 2 3 4 5 6 7
    8 9 10 11 12 13 14
    15 16 17 18 19 20 21
    22 23 24 25 26 27 28
    29 30