За життя

Купив сьогодні горіхи макадамії в шкарлупі. Хто не знає, цей горіх дуже складно колеться - горіхокол можна зламати. Тому в коробці кожен горішок має пропил (зроблений верстатом, вочевидь), а в коробку вкладено металевий ключ товщиною в цей пропил. Його вставляють в пропил, повертають, і тоді шкарлупа розколюється.

Сам горіх в такій формі неймовірно смачний - сушені-чищені в пакетиках на смак не такі привабливі.  
В Братиславі в Kaufland'і та Tesco продають багаторазові мішечки під овочі/фрукти. Задум гарний, хоча мої всі кудись подівалися, і ми стабільно збираємо одноразові пакетики. Треба буде ще докупити. Але я не про те. В тих мішечках є великий недолік - куди дівати етикетку? На мішечок вона не ліпиться (відклеюється). Я його вкладаю в мішечок, але на касі це зайвий клопіт.

В Хорватії SPAR продає мішечки з вшитим збоку суцільним блоком (якби "етикеткою, тільки більше) із написом "цінник клеїти сюди"). Геніально.  
Місцеві словацькі новини пишуть про інфляцію в харчуванні:

Якщо в жовтні 2021-го харчовий кошик коштував 100 євро, зараз він обійдеться в 138 євро.

З особистих записів - зростання витрат на харчування між середнім по 2021-му року та середнім по поточному 2023 становило 25%, але в нас змінився режим харчування (я влітку 2021-го перейшов на кето-дієту). Припускаю, що сильне зростання відбулося в продуктах масового споживання типу "каші-картопля", а це саме те, що випадає при кето-дієті.  
Стара щітка Philips, яку я свого часу віддав дружині, почала виходити з ладу (але прожила 4.5 роки). Як я писав раніше, щітки від Philips я вже не купую - дорого і безглуздо. Щітки Oclean Pro, куплені дітям, добрі, коштують зараз біля 55-60 євро штука. Непогано, але тут мені прислали акцію TrueLife, чорна щітка з трьома голівками та чохлом коштує 33 євро. За такі гроші не шкода буде якщо за рік зламається (так, я знаю, копроекономіка в дії). Але ні - зроблено дуже якісно, вібрує вона значно частіше за Philips (77 тис. коливань проти 30-40 тис.). Одна біда - все той же слизький пластик, що і в решти того, що є вдома. Хоч бери й силіконові крапки нанось.  
Ймовірно, десь в тропічних широтах це звичне явище, але я в Європі (та й взагалі) таке почув вперше. Нічна гроза з блискавками та громом — явище звичне; але зараз грім не гримів, а гув протягом 20-30 хвилин — блискавки не припинялися і спалахували одна за однією майже безперервно. Я зараз знаходжуся між горами та морем, тому, можливо, відбувалося ще й певне відлуння від гір. Але все одно, гудіння шторму вночі та безперервні блискавки створювали відчуття мандрівки на Юпітер чи Сатурн.  
Старше покоління пам'ятає "гомо совєтікус" або нову породу людей, "радянська людина", яку намагався вивести совєтський союз на чолі з комуністичною партією робітників та селян (так вона повністю називалася).

Я нарешті усвідомив, що я є "антирадянська людина". Ще на (а може й до) початку перебудови я слухав Голос Америки та Радіо Свобода вечорами на радіоприймачі під ковдрою у бабусі в пригороді Києва. Іноді їх глушили, але якісь частини передач вдавалося почути. Сєвооборот з Сєвою Новгородцевим був з тих часів, і я його теж слухав. Вчився я у свята святих Компартії України - київській школі №57, де викладали в час мого навчання дружина та дочка першого секретаря КПУ Щербицького. Школа була російська (а як же інакше), імені Леніна, з обов'язковими "ленінськими уроками", піонерією і комсомолом (повз який мене пронесло). Найсмішніше, що це була школа з поглибленим вивченням мови заклятого ворога (і викладали там таки гарно, я розмовляю англійською вільно). Звісно, що занадто, то не здраво (в польській формі "co za dużo, to niezdrowo";), і стійку відразу до всього радянського, а заодно й російського, школа прищеплювала теж завзято. На додаток, частина вчителів все це проводила "з фігою в кишені", що не додавало поваги до комуністичних ідей.

З цього осередку соціалізму я злиняв в 92-му у дуже ліберальний для того часу Технічний ліцей, не довчившись кілька років, а згодом, в році 94-95-му я дізнався, що більша частина вчителів виїхала до Ізраілю і США.

Коли прийшла незалежність, я щиро сподівався, що разом із СРСР піде й совок як явище. Молодий був, наївний. Зараз вже очевидно, що совок з населення і 40 років не вийде, куди їх не води, та що їм на голови не прилітатиме.

Тому завжди пам'ятаю пісню, під яку я в 94-му летів в Лондон:
And I'm far, far away
with my head up in the clouds
And I'm far, far away
with my feet down in the crowds
Lettin' loose around the world
...
Після ~6 років роботи здохла одна з двох зубин щіток Philips SoniCare якась-там-крута-на-5-режимів, і я вирішив купити щось простіше. Виявилося, що "простіше" теж коштує 120 євро і більше. Ну ок, купив Philips Sonicare ProtectiveClean. І тут з'ясувалося, що її робили мавпи під керівництвом віслюків з відходів роботи бортничівської станції аерації. Коротко кажучи, її зроблено з гладкого пластику. Зубну щітку, що вібрує. З гладкого пластику. Вона слизька сама по собі, вдвічі більш слизька, коли вібрує, і неймовірно нестримна, якщо руки вологі. Користуватися нею неможливо в принципі - вона вислизає з рук. А коштує 127 євро зі знижкою. Попередні щітки (друга крута і підліткові) мають гумову поверхню ручки. А ця - лайно.

В зв'язку з чим я тепер в роздумах - чи обмазати її чимось неслизьким (не знайшли чим), чи викинути і купити дорогу з гумовим покриттям.

А до Philips'а я більше не ходжу - якщо вони в щітках примудрилися лайно ліпити, то що вони роблять в дорожчому обладнанні?

Оновлення:

Купив дітям Xiaomi Oclean. Там руків'я пластикові.

Зайшов в пару магазинів. В Philips'а в усіх моделях зараз огидний гладкий пластик. Ще в 3-4 виробників - теж. Гумове руків'я знайшов в парі (не в усіх!) моделей Oral-B.

Так що, схоже, рідкий силікон - наше все.
Як людина, що все робоче життя провела в американській work culture, не можу не здивуватися у влучності наведених нижче слів.

If the truth be told, the best solution is to give employees the opposite of what they're being given now. How many times -- especially in the American work culture -- have you seen employees completely unable to take vacations? And even when they do, somehow, they still get contacted for this, that, or the other bit of work. That's the beauty of technology.

A culture where breaks are encouraged and respected? It's not just that most companies don't have that. It's that America doesn't have that. America has a work culture. It doesn't have a life culture.

An ethos of constant individualistic drive isn't capable of embracing, well, having a life.

When you tell him that you're tired and you need a long break, Atlas just shrugs.
Один з небагатьох подарунків, які викликали в мене радість, коштує лише 1 євро. І ні, це не виграш в лотерею :).

В мене є дуже рідкісна ручка, котру я свого часу купив за великі гроші, а от змінні стрижні для неї полінувався замовити. А потім виробник ручок припинив випускати стрижні :-/ . Той же стрижень, що був, за роки навіть мінімального вживання ручки все одно майже закінчився. А проблема в тому, що це металеві стрижні, і вони мають різну форму, тобто ручки і стрижні не є сумісними. І на мою нічого з того, що я бачив, не підходило. І тут в місцевому Метро я побачив набір з трьох стрижнів за 0.99 євро. Поміряв - підходить. І колір той же, що був. Тепер ми з дружиною забезпечені стрижнями на наступні п'ять років.
А старий стрижень повністю припинив писати рівно в той момент, коли я його з ручки витяг.
Хто знає, ми в Києві маємо будинок в лісі (альтанка взагалі стоїть на заповідній території, цілком законно). Це призводить до певних складнощів - наприклад, виростити газон можна лише однієї моделі "шопопало", а саме, що принесе вітром з лісу. Культурні трави не приживаються в таких умовах. Однією з найпопулярніших газонних культур став Клен Татарський - це дерево, котре розсіюється і розмножується гірше за борщевик.

Але зараз мова не про рослини, а про тваринний світ. Окрім козуль, зайців і лисиць, постійними нашими гостями є шершні. Вони живуть десь неподалік - може навіть і в будинку, тільки я їх не знайшов. Але дохлі тушки ми регулярно знаходимо на підлозі. Зауважу, що живих шершнів я бачив лише біля вікна - так просто вони по будинку не літають.

Дружина примудрилася наступити на одного з таких напівмертвих на підлозі. На щастя, роки споживання бджолопродуктів, коли я займався бджолярством, допомогли - алергічна реакція була мінімальною. Але все одно на ніч ми вирішили з'їздити в Борис по допомогу. Там поставили крапельницю з антигістаміну і сорбенту (для виведення отрути з організму). Допомагає. Тому раджу у випадку зустрічі із шершнями не відкладати, а їхати до лікарні і вимагати або шукати саме таке - крапельницю з правильними ліками. На жаль, ужалення шершня самими домашніми заходами подолати дуже важко, якщо взагалі можливо. І краще рухатися до лікарні не відкладаючи, тому що нейротоксична отрута може спричинити різні наслідки аж до фатальних.
Як відомо, дурні - це люди, котрі (свідомо чи ні) роблять так, щоб і собі і іншим стало гірше. Сьогоднішня історія як раз про них.

"Порадувала" сьогодні своїм дебілізмом відома мережа Tesco Slovensko . Тиждень тому купили дитині взуття на літо, і касир забув зняти з нього захисний замок (його хиба). На виході датчик не пищав (інакше ми би помітили і зняли замок на місці). Помітили замок лише сьогодні. Звернулися в магазин - ті відмовилися знімати замок без чеку. А чек - ну хто їх тиждень зберігає? Сам цей замок знімається за 3 хвилини дитячим конструктором з магнітами або за 15 секунд тисками (тупо кришиться вщент), але в Братиславі от прямо зараз в мене немає ані одного ані іншого, тому й вирішили по дорозі заїхати в магазин. Але з таким хамським підходом це був наш останній візит туди, з чим я їх і вітаю, бо це був мій основний магазин і витрачали ми там чимало.

Upd: на світлині зображення того, як цей замок знімається за 5 секунд.

shoe-lock.jpg
Знайшов старі ноутбуки. Подумав, що вони ще досить нічого - можна дітям віддати для шкільних справ. Нема чого купляти нове.

Знайшов старий годинник Huawei Watch (найперша і найвдаліша їхня модель). В нього чверть екрану не реагує, тому я його свого часу закинув. Тепер з'ясувалося, що він теж ще досить нічого - можна використовувати. Відклав новіший Fossil (в котрого досить незручні кнопки керування виявилися, що постійно притискаються) і взявся носити Huawei Watch. А головне - для чого я взявся це робити. В Huawei Watch є мірялка пульсу, то я поставив програми для відслідковування сну і для вимірювання пульсу. Почав слідкувати. Дізнався багато нового.

Знайшов пару старих мишей. Працюють. Беру із собою в поїздку, щоб на ноуті не мучитися із трекпадом.

Цікаво, що б іще такого старого пошукати?..
У дворі росте старий горіх. Щоб швидше осипався, ми його трусили. Потім син вирішив горіхи, що не струсилися, збити палицею. Закинув три палиці нагору, а вниз вони не падають (застрягли). Тоді сам заліз на дерево. Питаю: "от ти заліз, а може треба було спочатку поміркувати?". Натякав, що простіше збити їх знизу довгим дрином. Відповідає: "а що міркувати, треба потрусити гілку". Відповідний анекдот він навряд чи чув.
У армянского радио спрашивают: "Кто это у вас там сидит и придумывает анекдоты?"
Ответ: " А кто придумывает, тот и сидит"
Правду кажуть, що всі анекдоти - це переказана кілька разів бувальщина.

Сцена 1:
Переглядаю чек зі вчорашнього відвідування Епіцентру і в середині чеку знахожу там позицію "мішалка дерев'яна" за 40 гривень. Йду до дружини показувати, як нас дурять на касі. Згадуємо, що я купував - ніяку ложечку я не купував, тому що вони вже з шухляди вивалюються, стільки в нас різних.

Сцена 2:
Днями проводили в школі ярмарок і потрібні були палички для морозива, щоб на них "посадити" кондитерський виріб. В Епіцентрі таких не знайшлося, тому виріб діти продавали без них (з великим успіхом, маю сказати). А вчора я заїхав в Епіцентр і побачив там ці палички. 800 шт в упаковці, 40 грн. . Купив для наступного шкільного фестивалю.

Підсумок: після обговорення моральних якостей робітників Епіцентру згадав, що на упаковці з паличками написано "мішалки для кави". Тобто, вказані ложечки з чеку таки знайшлися. Але осад лишився.
Я тут поспілкувався з "представником народу", щоправда в Києві, і хотів би донести до всіх свої висновки -- якщо ви хочете хоч якийсь спокій, а не повновісну війну на другий день після інавгурації, будь ласка, прочитайте і дійте. Головне - не сідіть, а дійте. Розмовляйте з людьми.

Так от ...

Головна проблема (це зі спостережень "представника народу", котрий їздить громадським транспортом, зокрема, в село) -- люди звинувачують Порошенка в усіх своїх негараздах.
З цим слід боротися простим питанням -- "президент в Україні за Конституцією займається зовнішньою політикою і обороною. Економіка не входить в коло його питань. Як президент може полагодити вам економіку? Це ж ви працюєте і платите податки, з котрих має рости економіка і, зокрема, пенсії". Не варто взагалі згадувати прізвище Порошенка і намагатися переконувати людей -- ви не переб'єте телевізор + плітки + їхні власні лінощі і фантазерство.

А далі одразу питаємо -- "як ви уявляєте Зеленського в ролі головнокомандуючого? Він може лише капітуляцію підписати, а не військом командувати. З таким головнокомандуючим на місці України буде випалене поле. Тут не буде другої Росії, тут буде друга Сирія. Ви хочете другу Сирію влаштувати в Україні? Путін мститиметься за 5 років принижень. Куди ви тікатимете?".

Якщо людина хоч щось розуміє, добиваємо її фразою "Не обов'язково голосувати за Порошенка, але вкрай необхідно голосувати проти Зеленського, щоб не було випаленого поля. Думайте самі і пояснюйте іншим."

Ще зі спостережень "представника народу" -- за Зеленського голосує зелена молодь. Це наслідок промивання мізків + "по приколу". Їм, а також їхнім батькам, потрібно пояснювати, що за Зеленського буде гаряча війна, і на війну підуть всі включно із щасливими власниками "білих білетів" (як раз в представника народу син такий). Тобто ані я, ані ви, мої читачі, на передову швидше за все не потрапите за віком і хворобами. А от ця зелена молодь там опиниться миттю.

Ще одна проблема із зеленими дітьми -- "політики без нас вирішують". З цим потрібно працювати теж, пояснюючи, що політики вирішують в межах повноважень, котрі надали ми. Ми обираємо тих політиків, котрі потім вирішують. І саме тому потрібно піти і усвідомлено проголосувати. В умовах війни - не за клоунів, а за спеціалістів, навіть якщо не подобається. Ідучі до стоматолога, потрібно йти в клініку з обладнанням і досвідченими фахівцями, а не по приколу за гаражами друзі лікуватимуть зуби. За гаражами їх можуть лише вибити (іноді разом із мізками).

Повторюся - працюйте з усіма, хто вагається або хто не вкінець упоротий.
  • Архів

    «   Квітень 2024   »
    Пн Вт Ср Чт Пт Сб Нд
    1 2 3 4 5 6 7
    8 9 10 11 12 13 14
    15 16 17 18 19 20 21
    22 23 24 25 26 27 28
    29 30