За життя

Читаю про модель автівки Polestar 4 і думаю, що в пеклі, мабуть, як Гонконзьких хмарочосах, купка маленьких комірок, своя для кожного різновиду людського ідіотизму. Polestar 4 - не перша, але найвідоміша модель, в якій вирішили відмовитися від ... заднього скла. Для водія пропонується цифрове зображення на центральному "дзеркалі". Але проблема не в водієві - врешті решт, якщо він хоче платити за це гроші, то це його вибір.

Проблема в тому, що дизайнери не думають про безпеку на дорогах, тобто по факту про людські життя. Про що йдеться?

Нормальні інструктори, коли вчать водити автомобіль, вчать дивитися вперед на 2-3 транспортні засоби. Коли би бачите картину попереду автівки, за якою ви їдете, то ви автоматично на 90% можете передбачити також і дії водія передньої автівки. Це означає плавніший рух та менше шансів на аварії. Ну а про сліпі обгони й казати нема чого.

Коли я їжджу на своїй літній автівці, я завжди кляну виробників та фаперів на SUV - я за ними нічого не бачу, бо автівка низька. На щастя, в Братиславі ця проблема менше (тут SUV небагато, тому що вони непрактичні), а в Києві це був постійний біль.

А тут виробники запроваджують аналогічну проблему для будь-якого автомобіля, що їде позаду.  
Як відомо, дурні - це люди, котрі (свідомо чи ні) роблять так, щоб і собі і іншим стало гірше. Сьогоднішня історія як раз про них.

"Порадувала" сьогодні своїм дебілізмом відома мережа Tesco Slovensko . Тиждень тому купили дитині взуття на літо, і касир забув зняти з нього захисний замок (його хиба). На виході датчик не пищав (інакше ми би помітили і зняли замок на місці). Помітили замок лише сьогодні. Звернулися в магазин - ті відмовилися знімати замок без чеку. А чек - ну хто їх тиждень зберігає? Сам цей замок знімається за 3 хвилини дитячим конструктором з магнітами або за 15 секунд тисками (тупо кришиться вщент), але в Братиславі от прямо зараз в мене немає ані одного ані іншого, тому й вирішили по дорозі заїхати в магазин. Але з таким хамським підходом це був наш останній візит туди, з чим я їх і вітаю, бо це був мій основний магазин і витрачали ми там чимало.

Upd: на світлині зображення того, як цей замок знімається за 5 секунд.

shoe-lock.jpg
Біля мого будинку проходить грунтова дорога, по котрій влітку в гарну погоду можна ризикнути проїхати наскрізь.

Я жодного разу не ризикував, оскільки знаю, де там можна застрягти навіть в гарну погоду. Але деякі найхитрозробленіші з українців вважають, що раз вони поспішають, а на трасі тягнучка, то найрозумнішим буде об'їхати.

Оскільки 4 дні валив сніг, по тій грунтовці навіть трактор зараз не проїде. Але кого це зупиняло?

Вчора прямо за нашим будинком зарився subaru forester. Покрутилися з пів-години. Попросили лопату. Порилися. Не вийшло. Приїхала якась Нива, з котрою на пару вони витягли той Subaru Forester. Форестер поїхав назад на трасу, а водій Ниви, мабуть вирішив, що йому сніг пофіг. Він проїхав візуально метрів на 5 далі за форестер. Прийшов по лопату. Прокопався з пів-години, якось вирився, поїхав назад на трасу.

А сьогодні там же застрягла ще якась баришня. Тій мабуть гордість не дозволила йти просити лопату. Вона пів-години шліфувала сніг, намагаючися здати назад. Потім приїхав хтось із двома лопатами, викопав її. Поїхали назад на трасу.

З нетерпінням чекаю на завтрашній день.
Пробігло повідомлення, що бляхєрам таки дозволять розмитнити свої корита за спец.тарифом. Стосовно цього Риба Баскервілей має сказати наступне: гроші, котрі в результаті такого прогину залишаться у найбільш хитров$^%них -- це гроші, котрі не дійдуть до хворих на рак дітей, до вчителів з лікарями, пенсіонерів тощо.

На цьому бажання сплачувати податки в бюджет України заплакало, загорнуло копійки в хустинку, і пішло в осінню мряку.
Початок тут

Ми придбали новий сертифікат (на іншу фірму) і вчора його підключили (він на токені, тому підключили ми токен до USB порту).

Поліз підписувати наші драйверні продукти - тепер процес для різних продуктів валиться в двох різних місцях, де працював ще два тижні тому. До власне проблеми, котра існувала до того, навіть не доходить.

Тобто процедура підписування мало того, що не жива, так вони її ще й заривають поглибше.
Чергові ватні ідіоти, після того, як їм було відмовлено у використанні наших продуктів:

====
From: Антон Кокарев <kokarev.anton@mail.ru>
...
Извините, почему? Это как-то связано с санкциями? Т.е. Вы меня наказывает за то, что я родился в стране, единственной в мире, которая может дать достойный отпор вооруженным силам США? Если Вы считаете преступлением быть россиянином, то я виновен на все 100%! Мы дошли до Берлина, города с великой историей, дойдем и до Вашингтона - не сомневайтесь. Я Вас на бейсике взламаю, не спасут вас ни нигер на троне, ни санкции.
====

От тому і не продаємо, що неадекватні.
Покликала мене дружина сходити з дітьми на новий мультфільм. Забронювала ще кілька днів тому квитки ...

Приїжджаємо. 16.40 (сеанс о 17.00). 4 каси, біля всіх люди. Стоїмо чекаємо. Якісь черги кудись рухаються. Підходить наша черга о 16.50, нам заявляють "бронь знімається за 20 хвилин, ваші квитки вже продані". Ок... Кличте адміністратора. Адміністратор - хлопець років 25, може й молодше, починає щось нести, що квитки продані, він нічого зробити не може, а весь зал забитий і місць немає (таки дійсно зал був повний). Тут підійшли ще одні такі самі постраждалі з одною дитиною. Дзвоніть директорові - начебто телефонує, але теж якось результату я не спострігаю.

Переказувати 15 хвилин гучних, на весь кінотеатр, суперечок, я не буду. Нам пропонували квитки на інший день, але спробуй поясни це дітям. Я просив поставити додаткові стільці в зал для дітей, - не погоджувалися, кажуть "де ми стільці візьмемо". Відповідаю - "підніміть жопи касирів і віддайте дітям". Не хочуть, мовляв на чому касири сидітимуть.

Спрацювала моя наполегливість у купі зі згадуванням про фейсбук: я пообіцяв адміністраторові, що я напишу докладний допис до фейсбуку, і заплачу 1000 грн за рекламу, щоб якомога більше людей його (допис) побачило. І, мовляв, дуже здивуюся, якщо його після такого не звільнять. Він ще кілька хвилин поопирався, мабуть, для солідності, аж бачу - тягнуть таки стільці для 3-х дітей. Поставили їх біля перших рядів з краю, діти більш-менш нормально подивилися мультфільм.А дорослим не сильно-то й хотілося.

Тому кінотеатр не згадую - боюся, що в будь-якому кінотеатрі може бути те саме. Але ви знаєте, що робити :).
Компанія Microsoft в своєму потягу до прекрасного йде слідами ябла. Ті теж ненавидять розробників і роблять все, щоб останні, сцуки, не наживалися занадто на геніальному яблі.

В 64-бітних версіях Windows починаючи від Vista драйвери потрібно не просто підписувати, а підписувати хитрими сертифікатами, котрі колись можна було придбати лише в двох компаніях (пізніше перелік розширився до притомного). Але це була автоматизована процедура.

В Windows 10 під соусом піклування про користувачів введено процедуру підписування через сайт Microsoft. Це вимагає (А) EV сертифікату, отримати який складніше за звичайний, і, що важливіше, (Б) двокрокової процедури підписання, де спершу потрібно засабмітити пакет, а потім через невідомий інтервал від 10 хвилин до 24 годин (!!) забрати результат. Таким чином, підготовка білду перетворюється на процес із непередбачуваною довжиною і затягнутою процедурою, що вимагає втручання оператора.

Час закруглятися і йти на пенсію, мабуть.
This has made my day.

Ми не продаємо софт в Росію. Sales manager'ом в нас працює Таня Іванова, родом зі Львова, живе в Англії. Ну так склалося (це прізвище чоловіка).

І от вчора прийшов запит на тестовий ключ до продукту з Росії. Ну Таня і відповіла, що ми не продаємо софт в Росію. На що прийшла феєрична відповідь:

"После таких слов, Вы Недостойны носить имя Таня тем более Иванова!"
Давно не писав нічого про наших користувачів, бо над хворими сміятися гріх. Але бувають клінічні випадки.

Оскільки ми займаємося складними і незрозумілими стороннім речами, то пояснюю на молотках і цвяхах.

Сьогодні один наш користувач на пропозицію спробувати вирішити проблему шляхом виконання дії трохи іншим шляхом відповів "я все життя забивав цвяхи в стільці, підкажіть, як мені забити цвях в табурет".

Я розумію, що з ускладненням технологій коло компетенцій звужується, але ж не настільки! Людина щоб підтримувати свою кваліфікацію має хоча би мінімально вивчати суміжні технології. А враховуючи, що "табурет" є основою для будь-яких "стільців", то його питання свідчить про повну і невиліковну тупість, тобто нездатність до навчання.
Поїхав в центр Риги у справах. На пустирі майданчик, на ньому паркуються машини, є певні пусті місця. Жодних позначок і знаків на майданчику немає і сам він роздовбаний так, що я боявся заїжджати літньою машиною. Заїхав, одразу за мною заїхав патруль комунальної поліції. Я вийшов, подивився ще на поліцію, що вони збираються там робити, вони бачили, що я виходжу...

Повертаюсь - лежить квитанція на штраф в 30 євро. Сусідній водій, виїжджаючи, сказав, що для паркування в тому місці потрібна якась перепустка.

Гм. Знаків немає, звідки я міг знати, що паркуватися не дозволено? Поліція могла би і підказати. Але ж ні - мудацтво є річчю принциповою. Вони виписали штраф, напевне розуміючи, що я його викину в смітник (технічно в них немає способу змусити мене заплатити). Але синдром вахтера пересилив.  
В тему до цього і цього: другий власник викликав незалежного експерта на днях, і той підтвердив те, що я і так знав від початку, -- підпал. Ще чекаємо на висновок поліцейського експерта -- якщо теж напишуть підпал, то відкриють справу і шукатимуть. Якщо не напишуть, то другий власник звертатиметься до суду.
Літня машина стоїть на закритій підземній стоянці в будинку, де ми живемо (в Ризі, Латвія). Хтось із мешканців написав на ній пальцем (по пилу на склі) "я кацапський ідіот" "Крым наш Путін прав".

Воістину, вивезти людину з Росії можна, а Росію з людини - ніколи.
Приперся на днях в підтримку один тип, котрий вимагав голосом поспілкуватись про щось, а про що, писати не хотів. Оскільки ми голосом не спілкуємось, я витяг з нього таку інформацію:
"
1. Ми б хотіли обговорити питання legal/compensation ...
2. В нас був великий клієнт, з яким щось пішло не так.
"
І отут момент істини:
"3. ми не купували у вас ліцензію, а використовували тестову".

Барабанний дріб, гонг, і як в анекдоті, "один я в білому". Ці клоуни із порушенням ліцензії і здорового глузду, взяли тестову версію (котра навіть для розробки не призначена, і це написано великими літерами), скористалися з нею, десь накосячили, і ще сподівались отримати від нас якусь компенсацію.

Я в обуренні. Третій день вже. Цікаво тільки, це вони такі наївні чи такі нахабні.
Електронна пошта - як секс, має сенс тільки коли вас двоє. Це взаємодія двох (або більше - особливо цим відзначаються мешканці південно-східної Азії) людей.

Але останнім часом деякі компанії вважають, що електронна пошта належить їм, а адресат має підлаштовуватись під їхні потреби. Відправляєш такій компанії листа, а у відповідь "зайдіть от сюди, введіть поштову адресу, вам прийде посилання (знову поштою), його слід відкрити і тоді прочитаєте листа". А щоб відповісти, взагалі потрібно інсталювати якусь програму.

Тобто йдеться про повне нехтування як інтересами співрозмовника, так і здорового глузду.
Згадав стару забаву - на ніч читати чиюсь стрічку друзів в Живому Журналі. Це дає певну кількість майже довільних дописів, але відфільтрованих за світосприйняттям певної особи.

В стрічках друзів україномовних журналів маємо - подорожі, кіно, футбол, каву, осінь, Європу, фото.

В стрічках друзів російськомовних журналів (що належать українцям) маємо - світ про росію, кругом вороги, зима, військові теми, кругом вороги, смерть в світі, розпил бабла, бандити, СРСР, Сталінкрут, кляті чурки, кругом вороги ...

Відчуйте різницю. Залишається тільки здогадуватись, що коїться в голові російськомовного українця, котрий вважає друзями дописувачів своєї стрічки.
  • Архів

    «   Квітень 2024   »
    Пн Вт Ср Чт Пт Сб Нд
    1 2 3 4 5 6 7
    8 9 10 11 12 13 14
    15 16 17 18 19 20 21
    22 23 24 25 26 27 28
    29 30