За життя

Минулого року ми купили одну з перших сушок для овочів і фруктів. Це такий круглий кухонний пристрій, на якому є 4-5 пластикових піддонів з дірками. На ці піддони кладуться овочі, фрукти, ягоди, які ви хочете засушити або зав'ялити, і далі це все діло там сушиться. На повне висихання томата чи чорниці потрібно десь 2 доби. Певні фрукти (як то диню) в'ялять, це займає трохи менше часу.

Минулого року ми сушили і в'ялили томати, перець, чорницю, брусницю, банани (для експерименту), диню. Чорницю і брусницю пожерла моль, а решту ми чудово з'їли за зиму. Банани свої смачніші, аніж в'єтнамські. В'ялені продукти краще тримати в холодильнику або в вакуумній упаковці. Сушені - в герметичній упаковці з вищевказаної причини. Зауваження: моль проїдає поліетилен і целофан, тому целофановий пакетик не може вважатись герметичною упаковкою.

Цього року вже виростили і засушили мелісу (це така трава з лимонно-м'ятним смаком. Кладеться в чай). Зараз сушимо полуницю. Аромат стоїть на весь дім. Такий собі натуральний освіжувач повітря ...

Наступил сезон земляники и мы (в третий раз за пол-года) решили сходить в лес. В предыдущий наш поход мы нашли большие площади земляники и даже отметили их на Яндекс.Карте (чтобы с телефона смотреть и ориентироваться). В этот раз решили пойти туда попастись. Было, правда, подозрение, что еще рано, но почему бы не рискнуть.

Собирался дождь. Об этом говорило небо, черное со всех сторон, но над нами (как обычно) было солнце и пара кучевых облачков. Поэтому выдвинулись. GPS (видимо ввиду туч) в лесу работать отказался, поэтому мы как настоящие бешеные собаки (которым 10 км не крюк) пошли не на запад на поляну, а на север, чтобы обогнуть весь наш квадрат леса (когда-нибудь покажу на карте, как он выглядит). Посреди дороги, в лесу, нашли цветущую чайную розу с несколькими десятками цветков и ароматом на 3-4 метра. Что она делала в лесу, неизвестно. Пойдем с лопатой, выкопаем половину (ей все равно - она разрастется, а нам приятно). Дождь пошел, но быстро прекратился.

Дальше мы развернулись и пошли в сторону поляны. Ландышей - уйма, но они уже отцвели (на некоторых были видны плоды на месте цветков). Кое-где попадается замляника, но ей таки еще рано. Зато малиной и ежевикой все заросло, и уже завязались ягоды. Т.е. можно будет через месяц идти в лес с ведрами, собирать. На земляничной поляне тоже еще рано . Но земляники мы слегка пособирали.

А какая все-таки в лесу земляника ароматная, совсем не то, что на грядке. Если куст ростет на солнце, то ягода насыщено сладкая, аж приторная попадается. Если совсем в тени , - кисловато-горькая (даже спелая).

Назад шли с большим желанием прилечь на травке, но в хвойном или смешанном лесу это не так то просто сделать - иголки колючие . И тут уже я оценил наш лес. Воздух прохладный (~17 градусов и высокая влажность). Если игнорировать шум дорог (почему-то в лесу он разносится очень далеко и становится довольно неприятен), то состояние леса можно определить как безвременье - невозможно сказать с уверенностью, какой сейчас период года. Птицы поют по-весеннему, зелень уже летняя, а воздух прохладен как осенью. В чем-то ее можно сравнить с музыкой lounge.

А фотоаппарат я не взял, поэтому красоту вам не покажу. Через неделю пойдем за земляникой опять, тогда уж возьму обязательно.

UPD: мы решили розу пересадить к себе. Вот она в родном месте:


А вот она уже у нас во дворе (марафет мы не наводили ибо грунт осядет и разравняется, а цветки мы сейчас все будем обрезать для лучшей приживаемости куста:

Бачив сьогодні в переході на Політехнічному інституті сині троянди. Виглядають красиво, але дружина сказала, що в них листя наче трошки із синім відблиском, тобто, можливо, що вони підфарбовані. Тепер сижу, розмірковую.

В природі існують і сині, і блакитні троянди (яндекс вам на допомогу). В мене під вікном спальні посаджені кущі (по одному) чорної, синьої і блакитної троянди, але собака зжер майже весь кущ, і ми не знаємо, який (підозрюю, що як раз синій). Так що, коли виростуть, побачимо.

UPD: про блакитну мене розвели, а синій кущ начебто прокльовується. Він, звичайно, не справжній синій, але схоже на один з сортів "Blue ... " (вони рожево-фіолетові).

Над нашим будинком почався досить сильний дощ і я виставив відро на вулицю, щоб заміряти, скільки дощу падає на площу відра (виходячи з того, що кущу дістається в 2-3 рази більше, ніж площа верхньої частини відра). За пів-години в відро налилося ... приблизно склянка (200-300 мл) води. Навіть якщо вважати, що відро я виставив не з самого початку, навряд чи в нього налилося б більше літру води. Висновок - поливати рослини краще зі шлангу навіть в умовах дощової погоди.