За життя

Взагалі, я сноб, і я це не приховую. Але є категорія людей, перед якими я схиляюся безумовно. Це музиканти, котрі пишуть і текст і музику (причому одразу для кількох інструментів). До них належать, зокрема, БГ, і Туомас Сеппала (засновник Amberian Dawn). Вони вмінють в кожну фразу вкласти стільки, що всю пісню можна розтягнути на цитати.

Післязавтра в мене маленьке свято. Я не люблю концерти - після них я зазвичай припиняю слухати альбоми груп. Але післязавтра сумісний концерт Amberian Dawn і Edenbridge в Відні, і я маю на нього квиток в дуууже маленьку залу.

Сьогодні Google Play Music показав, що альбом The Bonding від Edenbridge я прослухав 39 разів. Так, може бути. Бо це дуже сильний альбом. But I still believe that death is not the end.
Британець Меркьюрі співав "I want to break free".
Американець Eminem співав "I am whatever the way I am".
"Латинос" Рікі Мартін співав "Living la vida loca"

Українець Вакарчук співає "Вставай, мила моя, вставай, більшого вимагай". Не "більшого здобувай", не "більшого досягай", а "більшого вимагай". І в цьому весь совок.
Цю картину я спостерігав в четвер, 14 травня, в Каунасі. Це робочий день, зауважу.


a8ea3996445bac6f74a8798c1e2ae195.png

На сцені виступав якийсь місцевий гурт, і виступав непогано. Було трохи людей (на фото не всі слухачі) і оскільки Каунас - місто маленьке, то припускаю, що ця кількість - це нормально. В кількох кварталах монтували ще одну, більшу сцену.

І от я подумав - а чи знайшовся би в Україні хоч один меценат, щоб замість скляшки Глобуса на Майдані поставив сцену і дав змогу *постійно* (щодня) виступати українським командам? ОЦе був би марафон, котрого світ не бачив, і шалений поштовх для української музики.
Ця пісня краще звучить на гарній аудіосистемі. Якщо знайдете, послухайте.



Це так званий танго-варіант, а ще є slow-mo оригінал.

Я думав, що цей запис про Xandria і Krypteria я зробив десь рік тому. А виявляється, пройшло понад три!

За цей час Xandria встигли змінити вокалістку і записати два нові альбоми. Дуже вдало, скажу я вам!

Святковий кліп до дня Валентина:



А от Krypteria, про яку я згадую, на жаль, після 11-го року поки що нічим новим нас не радує.
Нагадаю, що Тальков був монархістом. Хіба міг він уявити, що фактичне відновлення монархії і призведе до цієї нескінченної війни. Мабуть немає більшого розчарування, аніж побачити, що всі передбачення і сподівання накрилися мідним тазом. І не буде більше цієї країни, і не буде саме через те, про що мріяв.

Вперше я почув цю пісню от в цьому виконанні:



А з'ясувалося, що оригінал виконують дещо інші особи. Чоловічий вокал належить старшому братові Мишка Іваненка, якщо не впізнали.

Слухаю W.A.S.P '2009 і розумію, що за 21 рік для мене нічого не змінилося -- їхня музика як тоді так і зараз відбиває для мене дух Америки. А дійсно, хто краще, ніж бунтар, син священика (до речі, батько дуже допомагав Блекі в становленні кар'єри) може відтворити в своїй музиці енергію, притаманну американській нації. Ну не реднеки ж зі своїм кантрі :). В доведення цього слухаємо кавер пісні Elvis Presley.

Вчора в Києві в палаці Україна виступала Сара Брайтман (хто не знає, гугль в поміч).

Коштували квитки від ~80 до ~800 доларів за штуку. Дешеві - лише балкон, партер від $300. Оскільки я не дуже люблю живі виступи, то дорогі брати не хотілося, але на балконі вибирав, як мені здавалося, вдале місце.

Сам концерт пройшов так, як має проходити ідеальний концерт - співачка викладалася на повну протягом двох годин, косяків і накладок (крім затримки початку на годину) не спостерігалося.

Але "концертний зал" - це відстій радянських часів.

По-перше, крісла. Вони незручні (може в партері і краще, але я в Україні останній раз був років 20, а з тих часів робили ремонти) - підлокітники вузенькі, відстань між рядами така, що при моєму зрості 1.82 ноги не поміщаються (без жартів).

По-друге, весь звук йде з двох колонок, встановлених по боках від сцени. Тобто ні тобі surround'а, ні нормального стерео. Ми сиділи трохи збоку, напроти одної з колонок, і відповідно, звук був переважно моно.

По-третє, навіть з прокатним біноклем роздивитися Сару Брайтман "живцем" було важкувато - дуже далеко. В нормальних концертних залах, і навіть у відстійному (з інших причин) Палаці Спорту ставлять великі екрани для тих, хто далеко сидить або погано бачить. А тут же шоу з кількома костюмами - і навіщо ті костюми, якщо роздивитися їх можна було виключно з перших рядів партеру? Та й взагалі, якщо не видно співака, то вважай що ти не на концерті, а слухаєш запис.

Зважаючи на недоліки залу і особливості концерту (оскільки це концерт фактично оперної співачки, то є певні вимоги до звуку) ми були дещо розчаровані. Але, повторюсь, це проблема суто залу, а не концерту.
В лютому приїде Sarah Brightman (я квитками вже запасся), також в лютому буде Kitaro (дуже раджу, шкода що він за два тижні після Брайтман і теж недешево). А потім ще буде Vaya Con Dios. Окремо зверну увагу на Севару -- це узбецька співачка-протеже відомого у певних колах Peter Gabriel. До речі, і сам Гейбріел начебто буде в травні. Schiller приїдуть в березні (дуже дуже дуже раджу!).

Для любителів - Depeche Mode (я б краще на KMFDM сходив), Accept і Within Temptation. І цвях в труну - Nine Inch Nails в червні

Також в асортименті мордорський рок, котрий, як я писав, здох і смердить, у вигляді БГ (котрий ще живий) Наутілуса (котрий вже навіть не смердить), Аліси і Спліна.
  • Архів

    «   Травень 2024   »
    Пн Вт Ср Чт Пт Сб Нд
        1 2 3 4 5
    6 7 8 9 10 11 12
    13 14 15 16 17 18 19
    20 21 22 23 24 25 26
    27 28 29 30 31