Якщо спостерігання пейсбуку на мобільному пристрої вимагає забагато часу, можна зробити наступним чином:
1) завести другий обліковий запис для читання тих, кого хочеться саме читати і читати часто.
2) налаштувати вхід в основний обліковий запис зі складним паролем, а в додатковий - просто натисненням на аватарку ( є там така опція )
3) увійти на мобільному пристрої в додатковий запис.
Гарантовано, вам буде ліньки перемикатися в основний обліковий запис (його можна і вдома почитати).
За життя
02.01.2019
10:59
31.12.2018
12:56
Діти в школі вигадали свою секретну мову. Коли вони цим займаються в школі - то їхній клопіт. Але ж вони її використовують і вдома між собою! І хай там з десяток слів, але піди ж здогадайся, чим хрю-хрю відрізняється від просто хрю (а воно таки відрізняється!)
15.12.2018
17:28
На тему результатів об'єднавчого собору в мене лише одна думка виникла - "Пародия на плохой детектив" Висоцького. Послухайте, зрозумієте.
https://www.youtube.com/watch?v=Hd6EzrNlzbg
https://www.youtube.com/watch?v=Hd6EzrNlzbg
24.11.2018
15:48
Як всі пишуть, то й я пригадаю.
Моє "знайомство" з Голодомором відбулося рівно 30 років тому, в 4-му класі центральної на той час в Україні школи №57. Фізику нам викладала літня вчителька, а математику - її дочка, і хтось із них переповідав спогади своєї чи то матері, чи то бабусі відповідно. Нагадаю, що це 4-ий клас, совок, піонерія ... Тому слово "голодомор" там не звучало, але звучало про голод в Україні 32-33 років. Отже, пряма мова з перекладом (школа російська, вчителька розповідала російською):
-- Жили ми тоді під Харковом, [вже не згадаю, де сам - ЄМ], в селищі (потім їх стали називати СМТ, селище міського типу - ЄМ). Їсти не було чого, взагалі. Аж тут сусідка заходить і запрошує "на супчик". Як же так, в неї кілька днів не було ні крихти їсти, а тут цілий супчик? А очі в неї бігають, і якась вона наче не своя. Стали розбиратися, а з'ясувалося, що вона свою дитину вбила, і з неї той супчик зварила. І всіх сусідів на обід запрошувала. На тому грунті і збожеволіла.
Моє "знайомство" з Голодомором відбулося рівно 30 років тому, в 4-му класі центральної на той час в Україні школи №57. Фізику нам викладала літня вчителька, а математику - її дочка, і хтось із них переповідав спогади своєї чи то матері, чи то бабусі відповідно. Нагадаю, що це 4-ий клас, совок, піонерія ... Тому слово "голодомор" там не звучало, але звучало про голод в Україні 32-33 років. Отже, пряма мова з перекладом (школа російська, вчителька розповідала російською):
-- Жили ми тоді під Харковом, [вже не згадаю, де сам - ЄМ], в селищі (потім їх стали називати СМТ, селище міського типу - ЄМ). Їсти не було чого, взагалі. Аж тут сусідка заходить і запрошує "на супчик". Як же так, в неї кілька днів не було ні крихти їсти, а тут цілий супчик? А очі в неї бігають, і якась вона наче не своя. Стали розбиратися, а з'ясувалося, що вона свою дитину вбила, і з неї той супчик зварила. І всіх сусідів на обід запрошувала. На тому грунті і збожеволіла.
03.11.2018
17:02
Місяць тому писав про ідею придбати металеву пляшку під пиво, щоб не брати PET.
Виявилося, що складність підкралася зовсім з іншого боку. Санітарні інструкції забороняють магазину використовувати не-одноразову тару (при тому, що одноразова теж далеко не стерильна і лежить з оголеними шийками, де на них сідає пил). Відповідно в багаторазові пляшки можуть налити лише в барах, де є тонкі краники, а тару тримає бармен. А кріплення в магазині не дозволяють налити в тару без закріплення її в крані і без контакту з краном, щоб обійти санітарну заборону.
Виявилося, що складність підкралася зовсім з іншого боку. Санітарні інструкції забороняють магазину використовувати не-одноразову тару (при тому, що одноразова теж далеко не стерильна і лежить з оголеними шийками, де на них сідає пил). Відповідно в багаторазові пляшки можуть налити лише в барах, де є тонкі краники, а тару тримає бармен. А кріплення в магазині не дозволяють налити в тару без закріплення її в крані і без контакту з краном, щоб обійти санітарну заборону.
03.11.2018
15:27
Коли ми забирали з притулку кота Франца (повне ім'я вгадаєте?), він підбіг до мене, лизнув руку і заліз на шию. Наступний тиждень він провів просто в мене на шиї, боячися злізти (і досі так часто робить і сидить так годинами). Щастя, що він дрібний і його не важко тримати.
Кіт дуже грайливий і активний, абсолютно не має відчуття страху (лише рефлекторно смикається, коли поруч із ним щось падає або грюкає), полює на птахів (через вікно) і тягає їжу в собак, пролазячи в них між лапами, коли їдять. Цілими днями ходить по будинку, лазить на підвіконня, шариться по кухонному столу. Сидить в засаді і нападає на людей, що проходять. Кіт з яскраво вираженим ADHD і спалахами немотивованої агресії.
Кішка Сара - повна йому протилежність. При тому, що вона провела певний час на вулиці (в дворі в приватному секторі під Києвом) і мала би бути самостійною і сміливою, в нас вона забилася в куток дивану, де їсть і спить вже три тижні. Взагалі вона навіть грається, але недоросль Франц чомусь взявся показувати, де в жінки місце. Коли Франца немає, Сара ходить по будинку, але дрібними перебіжками, намагаючися злитися з плинтусом. А коли є, сидить на місці, і лише шипить на нього, якщо він лізе їй в поставлену на диван же миску. В неї явно синдром підвищеної тривожності разом з виснаженістю нервової системи.
А по світлині і не скажеш...
Кіт дуже грайливий і активний, абсолютно не має відчуття страху (лише рефлекторно смикається, коли поруч із ним щось падає або грюкає), полює на птахів (через вікно) і тягає їжу в собак, пролазячи в них між лапами, коли їдять. Цілими днями ходить по будинку, лазить на підвіконня, шариться по кухонному столу. Сидить в засаді і нападає на людей, що проходять. Кіт з яскраво вираженим ADHD і спалахами немотивованої агресії.
Кішка Сара - повна йому протилежність. При тому, що вона провела певний час на вулиці (в дворі в приватному секторі під Києвом) і мала би бути самостійною і сміливою, в нас вона забилася в куток дивану, де їсть і спить вже три тижні. Взагалі вона навіть грається, але недоросль Франц чомусь взявся показувати, де в жінки місце. Коли Франца немає, Сара ходить по будинку, але дрібними перебіжками, намагаючися злитися з плинтусом. А коли є, сидить на місці, і лише шипить на нього, якщо він лізе їй в поставлену на диван же миску. В неї явно синдром підвищеної тривожності разом з виснаженістю нервової системи.
А по світлині і не скажеш...
16.10.2018
09:43
Коли минулого літа був в Японії, сидів в ресторані поруч з колегою, жінкою мого віку, котра має 4-х дітей до 10 років, при цьому працює. Чоловік її був там же, але оскільки в компанії працює вона, а не він, то він сидів з дітьми за окремим столом, де сиділи дружини інших колег (чоловіків) з дітьми.
Зокрема, мова зайшла за прив'язаність до роботи. Японці, як відомо, намагаються з роботи на роботу не переходити, і часто-густо працюють на одній фірмі все життя. При цьому, трапляється, що фірма переводить японців на інше місце роботи (в інше місто чи навіть на інший острів). Я в цієї колеги і питаю, як люди з родинами діють, якщо дружина теж працює, або діти в певну школу ходять. "Ну як", - каже - "переїжджають по одному, а куди діватися". Дружина з дітьми лишається на попередньому місці. Чоловік приїздить на вихідні, або розлучаються офіційно.
Зокрема, мова зайшла за прив'язаність до роботи. Японці, як відомо, намагаються з роботи на роботу не переходити, і часто-густо працюють на одній фірмі все життя. При цьому, трапляється, що фірма переводить японців на інше місце роботи (в інше місто чи навіть на інший острів). Я в цієї колеги і питаю, як люди з родинами діють, якщо дружина теж працює, або діти в певну школу ходять. "Ну як", - каже - "переїжджають по одному, а куди діватися". Дружина з дітьми лишається на попередньому місці. Чоловік приїздить на вихідні, або розлучаються офіційно.
10.10.2018
19:22
Поїхали вчора по гриби. В цьому не було би нічого незвичного або цікавого, якби не кумедний факт - два найбільші білі гриби було знайдено не в лісі, а коли я керував автівкою і паралельно виглядав гриби на лівому узбіччі. Таке собі грибне сафарі вийшло.
Причому, один з великих грибів стирчав на розі двох просік, де грибники їздять щонайменше раз на годину.
Причому, один з великих грибів стирчав на розі двох просік, де грибники їздять щонайменше раз на годину.
06.10.2018
12:48
Підтверджую - м'ята із запахом суниці існує. Придбав сьогодні три кущі, два висадив на вулиці, один на підвіконні житиме. Не знаю, чи є там суничний смак, але навіть запах - ідея цікава.
Пишуть, що є ще купа різновидів, із імбирними, помаранчевими, шоколадними нотками, але такого в нас поки не продають.
Пишуть, що є ще купа різновидів, із імбирними, помаранчевими, шоколадними нотками, але такого в нас поки не продають.
25.09.2018
21:58
Постало цікаве технічне питання.
Дано - пиво на розлив. Ллється в PET-пляшки, котрі вставляються в крани спеціальної форми, заточеної саме під певний діаметр шийки, як я розумію. Ці крани не вміють вимикатися самі, від тиску (це важливо).
Задача - замінити пластикову пляшку на щось інше (краще металеве), що буде багаторазовим, більш гігієнічним і практичнішим з точки зору охолодження.
Широко продаються пляшки з нержа (stainless steel), і, це непоганий варіант. Але є цілі два "але":
1) діаметр шийки. В усіх пляшок, котрі я бачив, шийка американського формату - ширша і принцип роботи кришки інший (картинку прикладено нижче).
2) пляшка непрозора. Не видно, коли слід перекривати кран. Я не знаю, наскільки герметичним є з'єднання у випадку PET-пляшок і їхніх шийок, але припускаю, що якщо намагатися вжити пляшку іншого діаметру, то за її наповненням потрібно слідкувати.
Інший варіант - скляна пляшка, але мені взагалі не вдалося знайти пляшки ємністю в літр і більше, та й з кришками в них проблеми.
Припускаю, що можна було би розробити якесь рішення, якщо знати, яке саме. Наприклад, для вимірювання наповнюваності можна було би завести поплавок, який би банально вспливав вище за шийку. Але це не годиться для кранів, де шийка вставляється в кран, а годиться лише для барних кранів з довгим носиком (але там немає проблеми з пляшками - під такий кран можна підставити звичайну пляшку, як на світлині).
Дано - пиво на розлив. Ллється в PET-пляшки, котрі вставляються в крани спеціальної форми, заточеної саме під певний діаметр шийки, як я розумію. Ці крани не вміють вимикатися самі, від тиску (це важливо).
Задача - замінити пластикову пляшку на щось інше (краще металеве), що буде багаторазовим, більш гігієнічним і практичнішим з точки зору охолодження.
Широко продаються пляшки з нержа (stainless steel), і, це непоганий варіант. Але є цілі два "але":
1) діаметр шийки. В усіх пляшок, котрі я бачив, шийка американського формату - ширша і принцип роботи кришки інший (картинку прикладено нижче).
2) пляшка непрозора. Не видно, коли слід перекривати кран. Я не знаю, наскільки герметичним є з'єднання у випадку PET-пляшок і їхніх шийок, але припускаю, що якщо намагатися вжити пляшку іншого діаметру, то за її наповненням потрібно слідкувати.
Інший варіант - скляна пляшка, але мені взагалі не вдалося знайти пляшки ємністю в літр і більше, та й з кришками в них проблеми.
Припускаю, що можна було би розробити якесь рішення, якщо знати, яке саме. Наприклад, для вимірювання наповнюваності можна було би завести поплавок, який би банально вспливав вище за шийку. Але це не годиться для кранів, де шийка вставляється в кран, а годиться лише для барних кранів з довгим носиком (але там немає проблеми з пляшками - під такий кран можна підставити звичайну пляшку, як на світлині).