За життя

(попередня серія тут)

Як ви гадаєте, чи може займатися самотній чоловік "в самом расцвете сил" напередодні Нового Року, та так, що на робочій руці мозолі і довелося бігти за вазелином? Залишайтеся з нами, щоб дізнатися відповідь.

Дехто, особливо з тих, хто далі Шепетівки і Дебальцева ніколи в житті не вибирався, думає, як і пан Бендер, що в Америці всі ходять в білих штанях, і взагалі це рай на землі. Насправді ж тут біля 15% людей живуть нижче за межу бідності (цифра приблизна, я не про неї), при цьому багато людей понаїхало з місць, де вважається не западло кинути сусідові сміття на ділянку. В цьому сенсі для мене тут все було ріднішим, ніж в Європі, де аборигени все-таки мають якийсь потяг до чистого і прекрасного (хоча в Італії починаєш в цьому сумніватися -- Генуя рік тому була дуже брудним містом).

І бажаючих працювати "на відчепись", особливо з найманого персоналу (в кого зарплатня не залежить від якості задоволення клієнта), теж повнісінько. А надто серед тих, хто тебе живцем чи по телефону не бачить і не чує. Зокрема, улюблена справа будь-кого, хто відповідає по телефону і не може нічого вирішити одразу чи хоче відправити клієнта геть, - сказати, що клієнтові перетелефонують, і забити на це діло.

Це все з досвіду інших -- я читаю відгуки на амазоні і в гуглі (в Google Maps в США дуже зручно зроблено - в кожного закладу, що є на мапі, є свій рейтинг, відгуки користувачів тощо).

Одна з причин проблем, що виникають в користувачів, -- виробництво, зокрема і меблів, здебільшого винесено в Китай і В'єтнам, а контроль якості на місці відсутній. Є в США місцеві меблеві фабрики, але їхній асортимент, на жаль, слабенький, а ціни високі, бо виробляти меблі на місці невигідно (дуже дорога робоча сила). А місцевий продавець східних меблів мало що може зробити, хіба замовити і переслати пошкоджену чи відсутню деталь. Друга проблема - розбірки займають час, а він дорогий. Користувача із проблемами з комерційної точки зору дешевше відправити лісом, аніж витрачати час на його задоволення.

Я за місяць перебування тут теж мав декілька різного плану досвідів з продавцями. Наприклад, замовив я собі сейф американського виробництва, Honeywell. Знайшов, де придбати. Полистувався з ними, щоб скинути ціну - скинули. Але є один нюанс (с) - сейф важить 80 кг, і сам я його в напівпідвал, в котрому сиджу, не спущу. Постачальник доставляє, як і все тут, curbside (на узбіччя дороги біля ділянки). Реально все доносять до дверей або в гараж, але не далі. Так от, постачальник надає (точніше, перепродає) сторонню послугу із white glove delivery. Послуга ця коштує аж $270 і надається сторонньою фірмою. Діватися немає куди, замовив. Привозять сейф - послуги немає. Закинули сейф в гараж, стоїть. Я раз постачальникові написав, другий -- вони вибачаються, обіцяють що оті, що послугу надають, зателефонують. Двічі нагадував, так і не зателефонували. Довелося скасувати замовлення послуги. Чек обіцяли надіслати - подивимося. Сейф я сам затягнув врешті решт.

А під новий рік вирішив зібрати ліжко, що вже два тижні стояло в гаражі. Ліжко гарне, і вдвічі дешевше, ніж я 7 років тому купував аналогічне в Києві. Ліжко робили, мабуть, італійці -- дизайн гарний, проектування правильне, але виконання - "на відчепіться" (кажуть, що Ferrari так само зібрані). Інструкція не збігається з набором hardware (гвинтики-шурупчики), розмітка кріплення центральних ніжок-підставок (дуже важлива для всієї конструкції деталь) в інструкції, на матеріалі і самих змонтованих ніжок не збігається між собою. І з'ясувалося це, коли все ліжко (понад 30 шурупів звичайною викруткою довелося вкручувати) було зібрано, і довелося декілька деталей розбирати, щоб перекріпити ті кляті ніжки. 4 години котові під хвіст. Але ліжко гарне.

Хоча, зауважу, є повно прикладів гарних товарів і сервісу. Як я міняв поламаний стілець в KMart'і, я вже згадував. Три предмети офісних меблів від Alera (стіл, тумба до нього і книжкова шафа) є гарним зразком того, як взагалі потрібно робити меблі - при адекватних цінах вони мають і добре оброблені краї всіх площин (в Україні я не бачив таку якість виготовлення), і повний набір hardware з необхідними ключами, заглушками тощо, і навіть пасту для підфарбовування подряпин.

А ще я примудрився замовити на амазоні не той обідній стіл. Ну, вони самі частково винні - на світлині, що ілюструє пропозицію *стола*, зображено набір -- стіл зі стільцями, точно такими як в іншої пропозиції? де пропонували схожий стіл і такі ж точно стільці. І я коли перемикався між вкладками, переплутав і замовив не те. Ну і привезли мені той стіл. 220 фунтів (100 кг), сам стіл - квадрат зі стороною в півтора метри. Я його і не зберу і не затягну в будинок. Ще як з машини розвантажували, я коліно собі пошкодив (невдало сперся ногою). Поміркував два дні, потім подивився, що в будинку його просто немає куди поставити такого розміру, вирішив повернути. Брав через амазон. І виявилося, що, так, повернути можна. Щоправда, за відправлення доведеться заплатити самому. Продавець сам організував транспорт в зворотній бік, а водій автівки допоміг покласти стіл на палету і ми його потім завантажили в машину. Це вийшло набагато простіше зробити, ніж коли я стіл отримував.

В мережевому продовольчому супермаркеті теж трапляються продукти, скажемо так, не першої свіжості. Це стосується насамперед кулінарії (сам натикнувся), хоча можу припустити, що і з якою-небудь молочкою це теж може трапитися.

Тому коли в українському сервісі побачите якусь халепу, знайте, що люди всюди однакові, і такі самі халепи цілком ймовірні і в будь-якій іншій країні світу, не виключаючи Європи і США.

Якщо ви дочитали аж досюди, то скажу, що це я не скаржуся. Навпаки, схожість проблем додає певного домашнього затишку проживанню тут. Наче і не виїздив далеко від київських супермаркетів :).
От дивно, яким чином кредо "доступний магазин" перетворюється на концепцію "плюємо на покупців".

Ашан черговий раз довів свою плебейську сутність. Візки знаходяться *за межами* магазину, тобто ззовні будівлі. Кошики вони хочуть, щоб покупці залишали на касі. Відповідно, якщо покупцеві потрібно донести щось, що не можна покласти в пакет, то донести кошик до візка він не може, рівно як і сходити взяти візок (оскільки для цього потрібно пройти мінімум 100 метрів до входу, за котрим розташовані возики, і стільки ж назад) .... Як наслідок, магазин втрачає покупців і йде нах в сторону моря.

Але цікавіше навіть не це, а те, що співробітники навчені вирішувати проблему тільки одним способом - ігноруючи потреби покупця і, відповідно, бізнесу. Мабуть вони виховуються за прикладом того крокодилятка - "если б вы знали, как нас здесь п..ят" (с) анекдот
З цієї причини довелося кинути все набране на касі і відправити касира у вищезгаданому напрямку.
Оскільки перепустку в Метро я забув вдома, а згадав про неї вже на під'їзді до магазину, довелося розвернутись і поїхати в Ашан.

І от я зрозумів, чим Ашан мені так не подобається -- це магазин для людей нижчого і нижчого середнього класів. Звісно немає нічого поганого, якщо туди заїде якийсь багатій (наприклад, в туалет забігти :), але в принципі їхня політика орієнтована на пустий гаманець.

Асортимент складається з дешевих (за якістю) товарів. Наприклад, я не побачив жодної банки натуральних маслин без глюконату заліза (такі маслини є, я їх купую періодично в Метро або в Мегамаркеті). Не побачив чаїв, більш пристойних за ліпрон з грінфілдом. Ну і так далі.

Ще слід зауважити, що за сьогодні я тричі почув її від відвідувачів, які по телефону питали у своїх домочадців, що купувати. Начебто факт незначущий, але за 10 років, як у нас відкрились перші супермаркети, я в них чув вимовлену кимось фразу "це дорого" ну може один чи два рази.
Ось тут теорія (клікніть, щоб подивитись картинки). А поки там розводять теорію, козятинський птахокомбінат розводить корів:



Куплено сьогодні в Метро спеціально заради цієї фотографії.
Коли в Києві з'явився перший Ашан, зовсім поруч в Альта-Центрі знаходилась Велика Кишеня (непоганий, в принципі, супермаркет). Згодом її довелось закрити. Нещодавно на Окружній поруч із заводом Електронмаш відкрили новий Ашан. Зовсім скоро після цього (протягом кількох тижнів) закрився Foxtrot Фуршет, який знаходився в сусідній будівлі (в них єдина парковка).

При цьому не можна сказати, щоб в Ашані були зовсім низькі ціни. Так, на 10-20% нижчі від інших супермаркетів, причому 20% треба ще пошукати, а асортимент доволі відрізняється він інших супермаркетів і мереж.
Знайшов на столі рекламний папірець і згадав, скільки я шукав ремонтну майстерню для інвалідної коляски (до речі, так і не знайшов). Хай воно вам ніколи не знадобиться, але якщо таке станеться, то будете знати, де дивитись: http://www.mria-medis.com.ua/ (посилання спеціально не ставлю, щоб ніхто не подумав , що це реклама. ). На рекламному папірці є милиці, ходунки, інвалідні коляски, корсети, наколінники (актуально для людей з пошкодженими колінами) тощо.
Завітав сьогодні туди подивитись, що в них є. А є в них троянди у великій кількості, непоганий вибір фруктових дерев із закритим корінням (дерева кращі, ніж в Агрусі) і певна кількість досить великих дерев (3-5 метрів). Їхати до них - 7 км від межі Києва по Бориспольскій трасі, потім заїзжати в село Щасливе і далі там всюди вказівники висять на них. Дуже сподобались мені черешні висотою 2 метри по 420 грн за саджанець. Купив в них айву і кущ троянди з трьома квітками, про який написано, що він Шарль Де Голь, але ми то знаємо, що це Мамі Блю. Сказали, що в них була сосна кедрова велика, з шишками за 28 тис. грн, але його забрали.

А ще я в них побачив отаку веселку:


В мене вже двічі (вчора в Мегамаксі в Каравані, сьогодні в Фуршеті) просили ввести PIN-код при оплаті кредиткою. Ні, сам код вони начебто не підглядають (в Мегамаксі для цього окремий термінал є, в Фуршеті мені кард-рідер витягнули), але з чого б це почали просити пін в магазинах??? Хіба що тому, що термін дії картки закінчується в цьому місяці?
  • Архів

    «   Квітень 2024   »
    Пн Вт Ср Чт Пт Сб Нд
    1 2 3 4 5 6 7
    8 9 10 11 12 13 14
    15 16 17 18 19 20 21
    22 23 24 25 26 27 28
    29 30