За життя

Одною з найнеприємніших рис американських бізнесів є беззаперечна перевага низької вартості над всіма іншими властивостями продукції. Там, де можна, витративши невелику додаткову суму (або взагалі не витрачаючи нічого) додати продукту якості, клятий імперіаліст вибере нижчу вартість, незважаючи на інтереси клієнтів. Ще гіршими є випадки, коли якість свідомо погіршується заради ілюзорної економії в майбутньому (причому, прорахувати наперед і зрозуміти, що продажі впадуть, такі бізнеси часто-густо нездатні). Зауважу, що в європейські бізнеси загалом більш "гуманні".

На цьому місці можна було би написати чималий есей, але його вже написали до мене, тому скажу одне - не будьте як американці, не віддавайте перевагу жадібності над почуттям прекрасного.
Nowhere to run
I'm scared to death

W.A.S.P.

Four in five small-business owners said that the taxes, regulations and legislation coming from their lawmakers in Washington made it more difficult for them to hire additional workers.

І це цитадель підприємництва. А спробуй вони влаштувати підприємницький майдан на галявинці Білого Дому, їм по вухах швидко навішають згідно нового законодавства, прийнятого лише кілька місяців тому.
Последний на данный момент пример гиперинфляции, валютные проблемы Зимбабве, достигли пика в ноябре 2008 года, когда месячный уровень инфляции составлял около 79 млрд. процентов. Притом что буквально через несколько дней после выпуска банкноты номиналом в 100 млрд. долларов цены удваивались почти каждые 24 часа, Резервный банк выпустил банкноту в 200 млрд. долларов и ограничил сумму снятия наличных в банке до 500000 долларов, что на тот момент соответствовало около 0,25 доллара США. Когда появилась купюра в 100 млрд. долларов, цены выросли, и, по сообщениям в прессе, стоимость буханки хлеба за ночь увеличилась с 2 млн. долларов до 35 млн. долларов. В какой-то момент правительство объявило инфляцию «незаконной» и арестовало руководителей компаний за повышение цен на их продукцию. У Азарова є гідний взірець.
наш работник, чтобы просто физически выжить, должен будет получать в несколько раз больше азиатского. Кому же он такой нужен?

Россиянину нужны для выживания телогрейка, валенки, обильная белковая пища, отопление жилища... А малайзийцу — сандалии, бананы с пальмы, а главное, никаких затрат на отопление дома.

Намагався через приватбанк заплатити за телефон (МТС контракт). Через приват24 платіж не проходить (звісно, мене про це ніхто не повідомив, і більше того, прийшла смс, що платіж прийнято!). Через форму на сторінці "швидке поповнення" отримую помилку, що картку не авторизовано (брешуть - картка їхня ж, працює всюди без проблем). Через сторінку на сайті МТС (яка веде на той же приватбанк) взагалі феєрично -- вожу номер телефону (код оператора + 7 цифр) і отримую помилку "введіть 7 цифр після коду оператора". Спрацювала тільки оплата через голосве меню МТС тою ж кредиткою. Намагаюсь заплатити за Viasat, а для цього треба дізнатись баланс. Щоб дізнатись баланс, треба зареєструватись. Щоб зареєструватись, потрібно ввести номер договору. З'ясовується, що до номеру договору в системі немає email'а, на який вони пришлють щось (що? Нахріна?). Голосове меню не працює - дублюються цифри при введенні номеру телефону (дублюються у них, а не в мене). Онлайн-оплата не працює теж, оскільки немає з'єднання із сервером, як я розумію, Портмоне (який все одно не може обробляти картки Приватбанку, так що пофіг). Короче, наш сервіс повернувся обличчям кудись в далечінь. Може воно і на краще, що таких "підприємців" будуть нагинати?
Ну і я трохи відмічусь, чи що ...

При тверезому прочитанні в кодексі закладено певну кількість здорових і розумних ідей. Я не буду говорити про реалізацію і про ту кількість дурощів, яку можна знайти в кодексі, але не можу не звернути уваги на такі безумовно корисні речі:

- скасовано транспортний збір і збільшено акциз на бензин. Все правильно і давно слід було зробити це. За користування дорогами має платити той, хто ними їздить, пропорційно рівню використання доріг. Адже за воду, газ і електрику ми платимо згідно їх використання, а дороги - це ресурс, стан якого залежить від ступіню використання (чим більше їздять, тим швидше вбивається дорога).

- ставку єдиного податку тепер визначає місцева влада. І мешканцям населених пунктів можна бути винити в високих ставках тільки себе - кого обрали, той тепер ці ставки і встановлює.

- позатикали величезну купу дірок, через які підприємства масово ухилялись від сплати податків (всі ці юридичні і консалтингові послуги тощо). На жаль, це затикання накрило певну кількість чесного люду, але в умовах дефіциту бюджету дірки треба було затикати. Водночас скажу, що позатикали відверто криво. Потрібно було не забороняти єдиний податок, а зробити як в Росії - плати собі відсоток від доходу і працюй за спрощеною системою обліку і звітності. Але потрібно читати закон уважно -- є там відсилання на кшталт "Крім того, 15%-ним податком обкладається прибуток спрощенців, отриманий, зокрема, від діяльності, не зазначеної у відповідному свідоцтві фізособи-підприємця, а також від фінансових операцій, на які не поширюється спрощена система оподаткування.", тобто, можливо, що юристу можна буде працювати під 15% і не вести повний бух.облік.

- підвищено акцизи на алкоголь і тютюн. Чудово. Погано тільки, що мало підвищили.

- введено податок на нерухомість. Давно слід - з цього податку на заході формуються місцеві бюджети і фінансуються школи і поліція. Як буде у нас - фіг його знає, але податок такий потрібен. Тим більше, що ставки і умови звільнення там дуже гуманні. Я за свій будинок (280 кв.м) буду платити пару тисяч гривень на рік.

Я навмисно не хочу вдаватись в огляд негативу, насамперед, прав податкової, оскільки це все і так очевидно - будується поліцейська держава.
Наш вельминешановний уряд вирішив, що треба вирівнювати платіжний баланс країни, але робить це досить дивним чином. Мене сьогодні порадували, що митниця не пропускає рослини, що ввозяться в Україну, і за чутками, не буде цього робити до кінця року. Тобто садові центри, які ввозили рослини з-за кордону (а зараз, нагадаю, відкрився сезон осінньої посадки рослин, при цьому якісний посадковий матеріал здебільшого імпортний) смокчуть з причмокуванням. При цьому офіційної заборони немає. Є ще думка, що це певний монополіст собі "вибив" таку послугу (а його товар пропускають), але перевірити цю думку я не можу. А ще я сьогодні обїхав 5 супермаркетів в пошуках лікеру Адвокат. Знайшов тільки в Метро 16-градусний (є ще 40). Ані в Мегамаркеті (де він завжди стояв), ані в дрібніших супермаркетах його немає. Теж підступи митниці?
(за мотивами радіо-реклами) Чому банк пропонує 12% річних на вклади в євро, 11% на вклади в доларах, але лише 8% на вклади в російських карбованцях? Їх життя не вчить, чи вони клієнтів за лохів вважають?
Певна кількість людей купує квартири, щоб їх здавати і отримувати з цього певний прибуток. Я не буду зупинятись на тому малозначущому факті, що прибуток від здавання в оренду зазвичай менший за відсоток за банківським депозитом (крім того, як з банком, так і з квартирою є ризики повної або часткової втрати майна). А от чи замислюються ці люди, що існує ще інфляція і амортизація житла? Тобто в довгостроковій перспективі житло подешевшає. За 30 років - на половину, а за 60-70 - майже до нуля: будинки мають певний термін екслуатації, і я не впевнений, що панельні будинки 70-их років простоять більше 70 років (цегляні хрущовки протримаються ще років з 20, але їм вже за 40 років, і за 10-15 років вони почнуть сипатись). Тобто вкладання грошей в нерухомість як в інвестицію може бути відверто збитковим і лише стрімке зростання цін на нерухомість в останні 10-15 років ( в різних країнах по різному) забезпечує в очах "інвесторів" золоті гори.
На Елітаріумі свіжа стаття про певні правила викладення товарів в магазинах (як великих, так і малих). Ці правила корисно знати і відвідувачам в магазині, щоб правильно оцінювати асортимент і не піддаватись на витівки магазину. Наприклад, якщо дорогий товар дати на полиці у великій кількості, то він буде здаватись дешевшим.
Спочатку трохи статистики (див.статтю). Останні роки (2007-2009) спостерігається стабільне зниження розміру будинку і земельної ділянки в котеджному маєтку. Це свідчить як про усвідомлення людьми реальних потреб, так і про те, що до котеджного способу життя залучались все менш заможні верстви населення. Тобто, тенденція до придбання приватних будинків захоплювала і пересічного громадянина, а не тільки багатіїв.
Водночас, цікавою є думка про котеджні містечка на 500-1000 будинків. З того, що я бачив, найбільшим успіхом могли користуватись "поселення" на 30-50 будинків максимум: переїзжати в містечко з рядами і кварталами типових будинків, коли до лісу або водоймища треба йти 10-15 хвилин, радощів мало. Та й в цьому випадку необхідно було забезпечити людям (потенційним клієнтам) можливість обирати проект будинку до початку його будівництва. Типовий проект рідко буває дійсно логічно спроектованим.
Третій фактор - це якість будівництва. Досвід показує, що будівництво "на замовлення" здійснюється дуже швидко і дешево, тобто з мінімальною якістю. Доходить до того, що багаті покупці зносять чи розбирають будинок і переробляють його під себе. Причин тут декілька - і відсутність дійсно професійних робітників в штаті (залучають сторонні бригади, які зацікавлені в отриманні коштів, а не в тому, щоб надати якісний результат), і відсутність системи контролю якості, і сам підхід до будівництва, коли всі будинки будуються водночас, при цьому виникають хвилі потреби в певних видах робіт.

Найгірше в ситуації з замороженням будівництва те, що недобудовані будинки, які зараз сотнями стоять в околицях Києва, за 2-3 роки стануть непридатними для подальшого використання. Тобто їх треба буде зносити і перебудовувати. Таким чином, десятки і сотні мільйонів доларів зараз закопані в коробки, які не мають ніякої практичної цінності.

Сумно, панове, але хіба ці "девелопери" не думали, що роблять, коли починали свої проекти?
Я - за кризу. В першу чергу це криза не фінансова, не економічна, а криза споживання. Суспільство - як той товстяк, який їсть досхочу і важить за двісті кіло. І тут йому почали скорочувати порції улюбленого суфлє. Він репетує "де моє суфлє", хоча мав би зазирнути у люстро і подумати, що не тільки суфлє треба викинути, а провести тижневе голодування, урізання шлунку і повний перегляд свого режиму харчування.

І шкода, що криза "минула" повз більшість населення. Когось скоротили, комусь зарплатню зрізали, хтось не поїде у відпустку за кордон, але це все - суто позитивні зрушення, які мають змусити людей переглянути свій життєвий шлях. Якщо ви ще цього не зробили, почитайте коротку інструкцію з оздоровлення життя.
Біля 700 книжок з бізнесу в електронній формі можна знайти тут.
Наткнулся на интереснейшую статью по поводу Справедливой Торговли. Справедливая Торговля при установлении цены учитывает как сугубо экономические, так и социальные аспекты стоимости производства товара. Простыми словами, при Справедливой Торговле труд не является рабским, а оплачивается по его реальной себестоимости. При этом Справедливая Торговля не гонится за снижением цены и не является чисто экономическим явлением, а представляет собой социальную инициативу.

Полное описание можно почитать тут:

Википедия: русский, английский.

Статья на русском: начало, продолжение.

Пару слов хочется сказать в ответ на критику (приведенную в википедии).

"Рыночники" рассуждают в духе того, что схема справедливой торговли не будет работать: возникнет кризис перепроизводства со стороны обычных производителей. Однако они не могут выйти за рамки своих рыночных суждений о мире и представить, что люди могут покупать товар руководствуясь не его ценой, а какими-то другими соображениями (нет, представить то они могут, а вот принять - нет). Однако вполне вероятно, что на волне текущего экономического кризиса Справедливая Торговля получит большее распространение как альтернатива рухнувшим рыночным теориям.

  • Архів

    «   Грудень 2021   »
    Пн Вт Ср Чт Пт Сб Нд
        1 2 3 4 5
    6 7 8 9 10 11 12
    13 14 15 16 17 18 19
    20 21 22 23 24 25 26
    27 28 29 30 31