За життя

(початок тут)

1b2080a96240bc6674fb24f69c10b8b8.jpg

Прибули мої подарунки, і я взявся за експерименти.

Праворуч на світлині - спінювач. Незважаючи на невідому назву, прилад неймовірно якісний, про що свідчить, зокрема, і рейтинг на амазоні.

Найперше питання в мене було, з чого виходить піна. З пристроєм піна виходить навіть з молока 3.5%, але після вспінювання воно має конкретний присмак пряженого. Декому до вподоби, я не люблю. Тому 10-12% вершки набагато краще. Чи можна у спінювачі використовувати вершки 33-40%, я не пробував, але, підозрюю, що пити з такими вершками буде не дуже смачно (зажирні).

У спінювач ллється не менше 80-100 мл вершків, що є дещо незручним. З іншого боку, на виході виходить нормальна піна, а не спінене парою молоко.

У спінювача три режими - спінення, підігрів і комбо. Навіщо спінювати холодні вершки, я поки що не зрозумів (може, для фрапучіно..). А от ідея з підігрівом мені дуже сподобалася - піна виходить тепла, а ще коли вона накриває каву, та не вистигає, і має добру температуру, а не охолоджену, як це трапляється, якщо доливати молоко з холодильника. Або можна просто підігрівати молоко без спінювання.

Друге питання було, який смак і аромат може мати піна. Спершу я робив просто з цукровою пудрою (тому що мав її, і не мав цукру). Піна чудова, смачна. Але хотілося експериментів. В хід пішли цукор з корицею і з ваніллю. Рідкі додатки (сиропи) я не пробував, оскільки чомусь їх тут (в Братиславі) поки що не знайшов (хоча і не сильно шукав). І кориця і ваніль з цукром дають трохи запаху, але практично не дають смаку. Підозрюю, що потрібно сипати більше, але тоді засолодка піна вийде.

Окремо зауважу, що є два варіанти (котрі можна кобінувати) - сипати додаток в піну при роботі апарата, або насипати нагору, як на світлині. Вони дають різний результат. Засипане всередину дає смак, але майже не дає запах. Насипане нагору, якщо воно не провалиться крізь піну, дає аромат, але не смак. Можна класти в середину одне, а зверху інше.

Третій аспект - що як змішувати. Є знов-таки два варіанти - можна наливати піну (і вершки) з агрегата в каву. Тоді результат буде як на світлині вище (там я ще ложкою мішав). А можна викладати піну силіконовою лопаткою. Тоді буде отаке:

58a1822c09d63aa91d637613a425a696.jpg

Сліди молока, що падає вниз, це лише traces, -- реально кава не набуває смаку молока і навіть при ковтанні вона проходить під піною без змішування. Ідея у викладанні в тому, що можна змішувати смаки, котрі не змішуються в принципі, тобто в каві буде смак один, а з піни йтиме аромат інший.

Остаточнне питання було аби не першим, насправді, - чи можна отримати каву з молоком і лимоном. Відповідаю - можна, і не одним способом.

Кислота, що міститься в лимоні, згортає молоко, тому, здавалося б, це речі несумісні. Але якщо маєш час та натхнення, або базові знання кулінарної хімії, то відкривається безліч варіантів. Все залежить від того, що саме (смак, аромат, в якій комбінації) ви хочете отримати.

Перший варіант, котрий я отримав не першим, але випадково (просто забувся), це коли робиться кава з лимоном, на котру зверху кладеться піна. Піна має молочний смак і аромат (ну або що ви туди захочете додати), а кава має смак лимона і його ж сік в середині.

Другий варіант складніший. Задача стояла отримати піну зі смаком лимона. Не можна? Можна, коли треба.
Для експериментів було придбано три кулінарні пакетики - мелені лимонні шкірки, цукор з лимонним ароматизатором, і головний інгридієнт - цукор з лимонним ароматизатором і лимонною кислотою. Перше я ще не пробував. Друге - там один запах. А от найдивніше було третє. Лимонна кислота начебто мала би згорнути вершки. Але її там небагато (3.5%) і сипалася суміш у збиту і підігріту піну (в процесі збивання). Таким чином площа контакту лимонної кислоти із вершками була мінімальною. На виході маємо смак і аромат вершково-лимонного морозива, лише теплого.

Звісно, можна змішати лимонно-вершкову піну із лимонною ж кавою.

Для особливих гурманів існує варіант додавати каву в піну, щоб отримати піну з кавовим смаком. Але це для тих, хто любить смак кави (я не люблю).

На додаток, я трохи експериментував з посипками. Можна посипати тертою ліщиною. Тоді буде сильний запах горіха. Можна посипати шоколадом. В цьому випадку піна пахне шоколадом, але шоколад не змішується з кавою і не змінює смак. Можна додавати тертий в порошок імбир. Виходить теж дуже цікаво.

В мене ще попереду експерименти із сиропами, і я розмірковую про додавання в піну меду. Якщо будуть інші пропозиції, з радістю вислухаю. Перець і сушену цибулю не пропонувати!
В США бекон порізаний коштує від 3.49 за 200 грамів (12 штматочків). За ці гроші в Києві можна придбати мінімум один кг гарного м'яса і порізати самому. Що ми і зробили.

Спершу м'ясо було заморожено, зокрема для легкості різання. Потім отаким пристроєм

0b5f39861762ec8847e4b2677db8535c.jpg

шмат було порізано на тоненькі скибочки:

7d51ebce631967bb20e67cb8d700a4a1.jpg

А потім підсмажено, щоб вийшли смачні і хрусткі бекончики:

f4e4056cf53330f8a547ead70725f67b.jpg

Отакої.
"Перед смертю не надихаєшся",.. і не наїсисся. Ходжу по магазинах і так хочеться останній раз покуштувати і те, і те, і інше, - все, що нескоро вже побачу. І часу вже немає нове їсти, і вже куплене навіть не з'їм, але руки все одно тягнуться.
Якому-небудь біомеханічному прибульцевів було би дуже складно зрозуміти концепцію людського "харчування", коли в магазині продаються сотні, або тисячі найменувань продуктів для начебто простой операції.

Оскільки я на виїзді харчуюсь в кафе і не переймаюсь приготуванням їжі, потреби ходити в продуктові магазини в мене немає. Але якщо доведеться зайти в такий магазин, почуваюсь трохи ніяково -- навкруги стільки начебто смачного, а мені воно зовсім непотрібно.

І це протилежно тому, що в Києві я власне до міста виїжджаю переважно в магазин за продуктами.
Деякі регуляції в ЄС відверто перегинають палицю. Зокрема це стосується різних ароматичних додатків в продукти, котрі бере до рота.

Так, мені не вдалося знайти в ЄС великого асортименту ароматизованих чаїв, аналогічних українському Тянь-Шаню. Чаї зелені з додатками якихось ароматів спостерігалися, але мало і їхня якість була нижча за українську. Довелося привозити пачки з чаєм Тянь-Шань з Києва.

Та сама проблема із зубною пастою. Вся без виключення паста, що продається в ЄС - ментолова. Немає жодного іншого смаку. В Києві зайшов в Мегамаркет - лежить дві марки зубної пасти з Росії (Splat і ще якась), в кожній є широкий вибір смаків і ароматів. Все, що зроблено на заході - ментолове хоч трісни.

Я останні роки користувався Splat'ом і дуже з нього радів. Останній рік якось соромно купувати російську продукцію, хоча власник бренду і писав ще на початку літа (здається) листа в стилі "рєбята, давайтє жить дружно". Тепер страждаю з ментоловими пастами ...

Зауважу, що в Польщі і в Хорватії (в Італії і далі не дивився) медове пиво і коктейлі пива із соком є, але вони робляться відповідно з медом і з соком, а не з ароматизатором.
Так зване "італійське" морозиво в Україні *набагато* смачніше, ніж в самій Італії. Перевірялося неодноразово, оскільки діти його їли весь час.
В Польщі знайшов в магазині дивну суміш - 97% меду, 3% - концентрат з журавлини. Мед при цьому набуває смаку журавлини.

І подумав, який я був неук - в мене в Києві стоїть 60 кг меду в банках і сила силенна різних заморожених ягід власного врожаю. Це ж скільки би можна було наробити різних цікавих сумішей ...
Якщо ви сумуєте за арахісовим маслом, то його дуже просто зробити самостійно.

Беремо несмажений чищений арахіс, підсушуємо його (не смажимо!). Потім в блендері перетворюємо на майже однорідну масу (для смаку можна залишити маленькі часточки горіхів). В процесі перетворення додаємо олію (краще олію волоського горіха), трохи солі і трохи меду (цукор не треба - він там зайвий). Для десертного масла можна додати какао або навіть шоколад. Отриману масу ставимо на кілька годин в холодильник (в подальшому можна тримати в прохолодному місці).

Результат нічим не відрізняється від того, що продають в Європі. Ну а з місцевою Орєшкою годі й порівнювати.
Шоколад із гранатом
Шоколад із арахісом і солоним крекером

В ЄС є, а в нас немає. Поки що?
В нас цього гуталіну - ну просто навалом
кіт Матроскін з мультфільму
Я з рік тому писав, що марципан нормальний вдома не зробиш. Насправді зробити його можна (цукрову пудру треба тільки зробити і воду доливати правильно), але клопітко.

Я з Іспанії привіз дві пів-літрові банки якогось крему з мигдалю. Сьогодні відкрив. А це марципан - тільки води більше, щоб мазався. Його пропонують (на банці) додавати в чай або каву (прочитати інші способи мого "знання" іспанської не вистачає). Але навіщо - його і ложкою можна дуже смачно їсти. Ех, темні люди...
Паб на Саксаганського, 36 в підвалі. Вдень подають неймовірно смачний і дешевий бізнес-ланч. 47 грн за салат, індичу грудинку з грибним соусом (смак кращий, ніж мій опис :) і гарніром (бонусом ще йде овочевий салат) і сік. Якщо ви не за кермом, в них також є багатий вибір розливного пива.
В кого яблука, а у нас кавун. Свіжий, херсонський. watermelon
Заїхали в Dream Town (1) на Оболоні у справах, і зайшли на третій поверх поїсти. Зазвичай я беру або суші (норімакі, діти від них пищать взагалі) в Япона Хата або китайчатину (але в Дрім Тауні її немає). А тут дивлюсь, лавочка, "перший мексиканський ..." (на чеку написано "закусочна ТАКі БУЛО"). Замовили два Гранд Буріто і напої "маргарита" (апельсиновий сік з перетертими ягодами). Все було *дуже* смачно і певною мірою refreshing після звичних вже піц, бургерів і іншої європейської кухні. Так що рекомендую спробувати.
Марципан нині не в моді - все більше праліне та інші помадки. В кращому разі можна придбати щось на кшталт Метеорита чи російських ведмедиків на півночі. А ще марципан - це така штука, котру вдома не зробиш: потрібні певні інгредієнти (інверсний сироп), котрі дістати непросто. Тому кожен випадок появи в продажу марципанових цукерок викликає в мене підняття настрою на весь день. Так от ... в Метро на Петрівці (може й в інших теж) продають німецькі батончики з марципаном по 16 грн за штуку (розміром з Nuts). Загорнуті батончики в целофан помаранчево-червоного кольору. На Петрівці вони викладені серед стенду з кавою і чаєм, котрий чомусь стоїть посеред ряду з цукерками, і "викладені" - це просто стоїть коробочка, в який лежить штук 10 цих батончиків (десяток вже після мене, до того їх там було значно більше :).
Нові чіпси Lays Strong одобрям-с, особливо з васабі. Реальні приправи, а не "ароматизатор", і дуже насичені.
Зазвичай я купую креветку ТМ "Бухта Изобилия" 120/150 в синій упаковці . А тут вона зникла кудись і я був змушений взяти в Метро щось невнятне, а саме креветку 90/120 від TM Vici. І що вам сказати ... вона коштує 40 грн/кг (вважається дешева), але більш смачної креветки я ще в житті не їв (а ми перепробували все, що пропонується в Києві серед креветок). Поїхав сьогодні купив ще три пачки цих від Vici.
взято звідси.

Состав:

Цветы сирени – 500 г
Сахар – 500 г
Вода – 2 стакана
Лимон – половинка

Приготовление. Собранные цветочки сирени промываем холодной водой, чтобы чистый продукт использовать, заливаем водой и кипятим 10 минут. Затем выдавливаем в полученную смесь лимон, накрываем крышкой и оставляем на 15-20 минут. Сок, который выделился за это время, сцеживаем в посуду для варки варенья, туда добавляем нужное количество сахарного песка и варим сироп. Оставшиеся цветы сирени старательно растираем с одной ложкой сахара и соком лимона (10 капелек), после чего погружаем всю эту массу в готовый сироп и от момента закипания варим 20 минут на очень медленном огне, периодически помешивая. Готовое варенье разливаем по банкам и закатываем.
Bonduelle і деякі інші виробники продають таку цікаву кукурудзу, маленьку. Заморожену. Якщо її розморозити, то потім можна її підсмажити і виходить дуже смачно. А ще смачніше виходить, якщо кукурудзу після розморожування і стікання рідини замочити на дві доби в маринаді із суміші соєвого соусу і меду. Пропорцію підберіть самі - гарно, якщо кукурудза не буде плавати в маринаді, а буде наче намащена ним (звісно, потім маринад стече, і треба буде перемішувати). А потім можна і смажити. В результаті вийде фактично десерт.
До речі, вищезгадані козли доступні для придбання. Власник збирається продавати їх через пару місяців по 300 грн (звісно, хочуть більше, але 300 - це реальна ціна). Можна вмовити його продати зараз за цю ж ціну, якщо хочеться шашлик з козеняти вже на травневі свята. Але зараз там мало що їсти.

А я вчора відпустив свого цуценяту (26 міс, 80 кг) погратись з козенятами. Зупинив його (цуценя) тільки бетонний блок, в який він на скаку в'їхав пикою. Я давно не отримував такого несамовитого задоволення, як вчора від спостереження цього шоу. Взагалі це ж який бізнес може бути - беремо виводок козенят, собак (в намордниках обов'язково) і випускаємо їх всіх в чисте поле. Собакам зарядка просто фантастична. Мій заспокоїтись досі не може.

DB query error.
Please try later.