За життя

1. Дійшли руки купити і спробувати кускус. Мнееее ... По формі - як пшоно, за смаком - звичайнісінька вермішель. Нафіг - простіше вермішель відварити.

2. Нут і подібна сочевиця пішли непогано. Але то на любителя.

3. Захотілося сосисок (останній раз я їх їв років хіба не 20 тому). Купили "дитячі" від ТМ Тульчин. Смачно, смак м'яса. Не подивились, що купував, то в Метро набрали різних інших дитячих. Спробували всі, але не те. Сьогодні знову купив в Мегамаркеті дитячі від Тульчина - воно. Так що рекомендую.
Колись писав, що ми вирощуємо Тибетський Молочний Гриб (по-простому - кефірний грибок) і п'ємо домашній кефір. Але оскільки смак його починає набридати, то треба було смак розбавити. Ну я і розбавив - грейпфрутовим соком в пропорції 1:1. П'ється набагато жвавіше. А якщо розбавляти вишневим, то має бути зовсім гарно.
Жив був блендер Philips, куплений не за копійки, а за 1700 грн ще до кризи (ага, такий був недешевий комплект). В комплекті тушка, мірна склянка, купа насадок і т.п. . Тобто він своїх грошей коштував. Але справа не в цьому. Пройшло 2 роки і тушка згоріла. Ремонту не підлягає оскільки зі слів ремонтників двигуни для ремонту Philips не постачає. Добре, купили наступний такий самий, але за 1200-1300 грн з меншою комплектацією. Це виявилось зручно, оскільки два комплекти реманенту дозволяють не займатись миттям під час приготування (один комплект для дітей, другий для дорослої їжі, готувати можна одночасно). Пройшло 2 роки і ця тушка згоріла. Продовження див. вище. Звісно третій такий ми купувати вже не підемо, а підемо купувати якесь дешеве одноразове лайно за 150 грн - хай горить хоч кожен рік. А компанії Philips побажаємо, щоб їхні туреціькі і африканські робітники задовольняли свою статеву пристрасть неприроднім способом із керівництвом компанії. А потім мінялись місцями.
взято звідси.

Состав:

Цветы сирени – 500 г
Сахар – 500 г
Вода – 2 стакана
Лимон – половинка

Приготовление. Собранные цветочки сирени промываем холодной водой, чтобы чистый продукт использовать, заливаем водой и кипятим 10 минут. Затем выдавливаем в полученную смесь лимон, накрываем крышкой и оставляем на 15-20 минут. Сок, который выделился за это время, сцеживаем в посуду для варки варенья, туда добавляем нужное количество сахарного песка и варим сироп. Оставшиеся цветы сирени старательно растираем с одной ложкой сахара и соком лимона (10 капелек), после чего погружаем всю эту массу в готовый сироп и от момента закипания варим 20 минут на очень медленном огне, периодически помешивая. Готовое варенье разливаем по банкам и закатываем.
Якщо ви робите вдома пампушки із часником, є сенс часник не вичавлювати, а молоти. Частинки часнику залишаються цілими, водночас частина соку (достатня для того, щоб пампушки набрались соком) виходить.
Якщо ви цінуєте свої кухонні ножі, то ви маєте правильно вибирати, на якій поверхні ви їх використовуєте. У нас нещодавно з'явились чудові кухонні дошки - з поліетилену (зауважу, що є ще поліпропілен, це твердий пластик). Поліетилен м'який (навіть під пальцем прогинається), але завдяки цьому зберігається гострота ножа. Та й ріжеться він сам не як масло :). У нас продають ці дошки в Мегамаркеті (маленькі і більші, але обидва варіанти невеликі) і ми десь ще купували гіганську дошку (сантиметрів 60-70 завширшки), але я не пам'ятаю, де.
Пательні з тефлоновим покриттям живуть недовго (2-3 роки і покриття вмирає). Але є рішення - "керамічні" пательні. Вони насправді ж металеві, але з білим крамічним покриттям. Воно стійкіше до подряпання і загалом набагато приємніше для смаження. Їжа до них не пригоряє, єдине що олії трохи лити треба, коли смажиш. Я в Епіцентрі купив 26см пательню за 290 грн., дружина дуже радіє з неї.
Мы давеча после длительного ожидания (с лета ждали) купили мороженицу и сегодня ее опробовали.

Но покупали мы не простой, а золотой автоматический агрегат. Если вы думаете, что мороженица - это такой минихолодильник с миксером, то вы правы, -- автоматический вариант так и действует. И является очень дорогим и редким.

Обычная мороженица - это вариант миксера, а емкость нужно руками ставить в морозильник и доставать каждый час (или иной интервал времени) для перемешивания. Автомат - это именно морозильный агрегат, охлаждающий емкость для мороженого по таймеру + миксер, автоматически перемешивающий мороженое в течение всего времени заморозки.

Таким образом, автомат готовит порцию мороженого (порция - это тот объем, на который хватает емкости, у нас это 700 мл или 1,4 кг мороженого) за примерно час времени. Меньше мороженого - быстрее. С обычной мороженицей возиться придется пол-дня, если не больше.

Для начала мы сделали лимонный сорбет. Ну я же предупреждал ... жену, что нужно класть больше сахара. То, что получилось, я ем с удовольствием, а вот жена не может - кислый. Но - сорбет, все как положено. Теперь я думаю, как съесть килограм лимонного мороженого при том, что я сейчас мерзну як та мавпа (вру, мерз я до вчерашнего дня, когда наступило потепление на улице).
Минулого року ми купили одну з перших сушок для овочів і фруктів. Це такий круглий кухонний пристрій, на якому є 4-5 пластикових піддонів з дірками. На ці піддони кладуться овочі, фрукти, ягоди, які ви хочете засушити або зав'ялити, і далі це все діло там сушиться. На повне висихання томата чи чорниці потрібно десь 2 доби. Певні фрукти (як то диню) в'ялять, це займає трохи менше часу.

Минулого року ми сушили і в'ялили томати, перець, чорницю, брусницю, банани (для експерименту), диню. Чорницю і брусницю пожерла моль, а решту ми чудово з'їли за зиму. Банани свої смачніші, аніж в'єтнамські. В'ялені продукти краще тримати в холодильнику або в вакуумній упаковці. Сушені - в герметичній упаковці з вищевказаної причини. Зауваження: моль проїдає поліетилен і целофан, тому целофановий пакетик не може вважатись герметичною упаковкою.

Цього року вже виростили і засушили мелісу (це така трава з лимонно-м'ятним смаком. Кладеться в чай). Зараз сушимо полуницю. Аромат стоїть на весь дім. Такий собі натуральний освіжувач повітря ...

Креветки с пивом, наверняка, являются традиционным блюдом выходного вечера у многих. Но, как выясняется, большинство людей попросту переводит продукт, варя креветки. Мы же подходим к делу основательно и с выдумкой.

Во-первых, нужно помнить, что креветок продают уже вареными. Поэтому варить их второй раз бессмысленно. Мы креветку жарим хитрым образом. Во-первых, нужна плита с центральной комфоркой. Почему - чтобы нормально ставить сковороду Вок (на снимке)



Правильный вок - чугунный. Для приготовления креветки крышка, щипцы и палочки не нужны (просто фотка показывает весь комплект, купленный в свое время в Метро).

Берем пачку креветок (нам на двоих подходит килограмм). Креветку лучше брать мелкую: 120-150 идеально, но они редко бывают. На фотках -- 90-120, и то какие-то мощные (и на вкус тоже).

Размораживаем "своим ходом", т.е. вынимаем из морозильника в 15-16 часов дня и оставляем размораживаться. Если пачку открыть и давать воде стекать, то разморозка пройдет быстрее и вода выйдет из креветок. Для нашего рецепта это существенно.

Ставим сковороду Вок на огонь и даем ей раскалиться 1-2 минуты. Затем наливаем соевый соус (ок. 100 грамм) и высыпаем креветок.




Далее 5 минут (время зависит от того, сколько воды осталось на и в креветках) креветку тушим в соусе не закрывая крышку. Можно лениво помешивать.



Когда жидкости останется не очень много, посыпаем креветку порошком Карри (мы используем острый, но это на любителя).




На этом этапе активно перемешиваем креветок и "размазываем" их по стенкам, чтобы они от тушения перешли к жаренью. повторяем перемешивание и "размазывание", пока жидкость не выкипит и сковорода не станет сухой.



Больше креветкам на сковороде делать нечего - можно подавать на стол.




Пиво, надеюсь, не забыли вовремя положить в холодильник?
  • Архів

    «   Грудень 2022   »
    Пн Вт Ср Чт Пт Сб Нд
          1 2 3 4
    5 6 7 8 9 10 11
    12 13 14 15 16 17 18
    19 20 21 22 23 24 25
    26 27 28 29 30 31