За життя

Я рідко коли дивлюсь різні відео, і до фокусів зазвичай ставлюсь без ентузіазму (якщо фокус людьми створено, то як саме - вже нецікаво). Але це - поза межами мого розуміння. Тобто я навіть теоретично не можу зрозуміти, як організувати такий фокус (якщо це фокус). Відео також засвідчує, що ми не є свідками сугестії.

Завантаження плеєра
Зомбі самі по собі не страшні -- хіба мало ми бачимо неживого, що рухається, ще й людям шкоду робить? Тому й кіно про зомбі має відноситись до комедій, а не для фільмів жахів. Лякає не зомбі, а питання, хто ним рухає і з якою метою. А точніше, лякає розуміння неможливості відповісти на це питання. Тобто найбільш страшною в фільмах жахів є безпорадність героя. Власне, як і в житті. І цим же пояснюється потяг людини до пояснення причин всього що відбувається навколо, нехай навіть за допомогою духів предків чи божої волі.


Ця фотографія зроблена під час затемнення (це вже самий кінець затемнення). На маленькому зображенні гірше, на великому краще видно отвір для кріплення глобуса на тримачі, і меридіани, що розходяться від отвору. WTF???
Його ця клята кішка теж дістала. Виніс кішку вчора ввечері в гараж і закрив в клітці для кролів (коли вона тече, то вона там ночує). Клітка закривається на гачки, які і людині непросто відкрити (а тим більше тварині). Гараж закривається без щілин. Сьогодні вранці кішка сидить під дверима будинку. Сходив в гараж - двері гаража прикриті, але не закриті, клітка закрита. Як кішка вибралась - невідомо.
10 днів тому загубив перстня. Десь злетів з пальця (хоча як він міг це зробити, незрозуміло, і я навіть не міг згадати, коли саме він злетів). Сьогодні поліз за задні сидіння в машині і знайшов його там. Годі й казати, що ані я нічого за тими сидіннями не робив в той день як він загубився, ані сам перстень не міг туди впасти або перекотитись (дуже специфічне місце). До того ж тиждень тому машина була на мийці із чисткою салона. Але перстень мене кликав вже кілька днів - з того місця йшов дуже неприємний звук, коли він терся о порожні пластикові пляшки, як там лежать. Власне, щоб розібратись зі звуком, я туди і поліз.
Якщо хтось не вірить в телепатію, то ось вам доказ: кілька днів тому френд опублікував одну брутальну анімашку. Я її дружині показувати звісно не став (сам я до таких речей ставлюсь спокійно, але жінкам таке показувати не треба). А на ранок дружина розповіла, що їй ця анімашка снилась. І ні, ЖЖ вона не читає (принаймні мою френд-стрічку).
Я на днях цікавився, що буде, якщо мажор зіб'є ДАЇшника. А ось і життя.
Наш домовик вирішив внести якесь різноманіття в домашнє життя. О 5-ій ранку позвонили з пульта охорони з повідомленням, що у нас спрацювала тривожна кнопка. Завжаючи на інші охоронні заходи присутність сторонніх осіб в будинку повністю виключена. Ми з дружиною спали, крім нас в домі лише коти. Кнопки розташовані (навмисно) на висоті 175 см, тому натиснути кнопку випадково було неможливо. Патруль приїхав за 4 хвилини, що дуже непогано, зважаючи на те, що вони їхали до нас перший раз (не знали дорогу) і не поспішали, оскільки вже отримали інформацію з пульта про те, що власники відповідають на дзвінок. Перевірили кнопки - одна з кнопок (в спальні) була наполовину (!) натиснута. Охоронець сам своїм ключем вимкнув кнопку і ми ще раз пересвідчились, що сама кнопка спрацювати не може. Але цікаво інше - о 5-ій ранку на вулиці було 10 градусів тепла і абсолютно сухо і комфортно. Коли прокинувся о 9-ій ранку, на вулиці йшов дощ (схоже що на весь день). Таким чином, я зміг попрощатись із бабиним літом.
Куплений він був з пів-року тому і лежав в ящику. Потім його кудись поклали (дім великий, хрін що де знайдеш), і не знайшли. А зараз почав шукати лінійку, щоб поміряти товщину ножа і подумку облаяв того собаку, який вкрав в мене з будинку штангенциркуль (тут періодично ходять різні майстри, проводять налагодження і дрібні доробки). Як з'ясувалося, облаяв недарма - як тільки закінчив облаювати, знайшов штангенциркуль на дні ящика, де він і мав лежати. Просто він в чорній поліетиленовій упаковці, на дні чорного ящика. І його просто не було видно. А може його там і не було раніше (про Ключ у Макса Фрая всі вже прочитали?) ...
В п'ятницю на прохання одної людини зробив фотки білок і виклав їх тут (на фотках 5 білок, фотку Кріса не викладав), про що й написав в форумі. Друга людина з форуму попросила мене продати самця, третя спитала, чи в мене 5 білок. Сьогодні вночі Кріс помер (поки що невідомо від чого). Я не вірю в зглаз, я не вірю в зглаз, я не вірю в зглаз ...
У Системи Виконання Бажань є один недолік: відсутній момент несподіванки і задоволення від виконання бажання зменшується. Щоб система працювала, необхідна впевненість на 100%, що все буде так, як ви хочете. Фактично те , що ви бажаєте, вже є, просто його ще не видно. І коли його стає видно, то нічого дивного в цьому немає. Бо це система, технологія, а не диво. А в технології все чітко і закономірно і немає місця несподіванкам.
Be careful what you wish for, cause it may come true.
W.A.S.P., The Crimson Idol

Главное различие между различными практиками визуализации и трансерфингом реальности заключается в подходе. Визуализация и прочие школы исполнения желаний говорят о том, что нужно желание сформулировать и представить себе (чем тщательнее тем лучше). Трансерфинг реальности добавляет еще один шажок - нужно знать (не верить, не хотеть, а именно знать, без тени сомнения), что цель будет достигнута. Тут как в билиарде - если вы знаете, что вы попадете, то удар будет точен. Стоит лишь на мгновение усомниться, и концентрация будет потеряна, рука дрогнет и шар чуть-чуть, на долю миллиметра, зацепит край лузы.

Я хочу добавить еще один важный шаг - путь к цели должен существовать и по этому пути нужно двигаться. Например, если вы просто захотите полететь на Луну, - вы на нее полетите. Но во сне. Если вы поставите себе цель попасть на Луну, то вам нужно будет долго и упорно двигаться к этой цели. Система Исполнения Желаний (судьба, удача, бог или кто помогает вам выполнять ваши желания) вам поможет, подкорректировав события в вашей жизни в нужную сторону, но она не может сделать за вас всю работу. Чтобы выиграть в лотерею, нужно хотя бы купить билет.

И еще -- деньги (как абстрактное понятие) создавать очень сложно. Можно создать слиток золота (кстати...) или чемодан купюр (но и то и другое непрактично), но не абстрактные "лимон баксов". Намного проще придумать и продумать, что вы будете делать с этими деньгами, и тогда деньги появятся как промежуточный этап, средство достижения конечной цели.

Для тех, кто спросит, как вышенаписанное соотносится с моими предыдущими рассуждениями о контроле: вполне соотносится. Система Исполнения Желаний придает человеку, который контролирует свое окружение, силы и импульс двигаться в нужном направлении. Но направление задает сам человек. Также Система Исполнения Желаний не является ангелом-хранителем -- по пути к цели на голову человека может упасть метеорит. Смотреть в небо и одевать каску - забота человека. Также его забота - распознать данный подарок от Системы Исполнения Желаний и реализовать его (вы знаете, что метеориты стоят больших денег среди коллекционеров?). Поэтому сознательный человек такие подарки любит и ценит.

Ну а напоследок - прочтите эпиграф еще раз.



Насправді, це не кактус, а алое, але ми його називаємо кактусом. Рівно рік тому він знайшов нас на трасі між Хмельницьким і Житомиром, в лісосмузі. Чому я кажу, що він нас знайшов, - бо зупинятись в тому місці ніхто не збирався (більше того, в мене був намір не зупинятись до Житомира), а тим більше йти в лісосмугу мені було ні для чого. Але чогось я туди поперся. В результаті знайшов там викинутий (?) кимось горщик з рослиною. Причому, рослина була досить міцна і здорова, і як вона опинилась в лісосмузі - незрозуміло (більше ніякого сміття чи ще якихось слідів там не було).

За рік він виріс майже вдвічі в висоту (зараз він десь із метр заввишки) і став з двох гілок великим і розлапистим.

Приймаються пропозиції, чим би його привітати. Подвійну порцію добрив не пропонувати - можна пошкодити рослині коріння.
Нарешті дійшов сьогодні до малини. Два тижні нагадував дружині, що треба піти, але їй все було важко, а мені одному ліньки. Нарешті, сьогодні зібрався. Взяв собаку і ми пішли. Прийшли на місце, а малина вже все, скінчилась цього року. Назбирав я ледь з десяток ягід. Завдяки спекотній погоді, малина цього року дозріла і відійшла дуже швидко. На кущах можна було побачити залишки ягід.

Тоді я згадав про трансерфінг реальності і впевнено звернув у середину лісу за малиною. Аж ось за черговим деревом натрапив на досить великий кущ. Ця малина наче чекала на мене - вся однаково зріла, гілку потрусиш - падає. "Спрацювало", подумав я і почав збирати її. Назбирав мабуть склянку. Але я цю ягоду не дуже люблю. Надаю перевагу ожині. То я подумав, що непогано було б знайти і ожину. Повернувся прямо на місці, і ... ось вона, прямо під ногами! Висить гілочка, на ній десятка два стиглих ягід. Починаю їх обривати, а вони все не скінчаються. Таке враження, що кущ росте прямо зараз, поки я збираю ягоди, за моєю спиною з'являються нові. Ожини (на пустому місці!) я назбирав ще з дві склянки. Як тільки я вирішив, що я втомився, кущ непомітно скінчився, і я рушив далі. По дорозі ми із собакою знайшли ще декілька менших кущів, тка що в сумі вийшло біля літру ягід. Гадаю, якщо б мені захотілось суниці, то я б пару штук теж знайшов, але по-перше, бажання не повинні протирічити законам природи (принаймні, якщо ви не маг вищой категорії), а по-друге, собака вже перегрілась на сонці (погано бути чорним тер'єром влітку) і ми мали швидко йти додому.

Ось ягоди, хоча не всі, оскільки частину вже з'їли (горизонт завалений, я в курсі)



і ще, на wallpaper:


Чи знаєте ви, що мати гроші, домовлятись з жабою і витрачати ці гроші можна тільки в тому об'ємі, якого розміру жабу ви маєте? Іншими словами, якщо жабеня у вас маленьке, то і мати (і витрачати) ви зможете мало. А якщо жаба велика, то і з грошима буде все гаразд. Перевірено.

В мене на столі стоїть парад жаб, від маленької до великої. А нещодавно з'явилась гігантська. Вони реально допомагають - з появою кожної нової жаби добробут стрибками збільшувався. Гіганська ще чекає своєї черги відзначитись.

На знімку нижче зліва гігантська жаба, а справа - звичайна (на долонь вміщується). Для порівняння між ними мій смартфон (i-Mate 8502, 117*56 мм).



Для матеріалістів: працюють не жаби, а внутрішній стимул - коли я дивлюсь на жабу, я згадую, що треба працювати продуктивніше і заробляти більше.


DB query error.
Please try later.