Героєм нашого сьогоднішнього запису до Книги Жалоб є Вася Цушко, нині зайнявший стільця "на вихід" міністра економіки.
Біографія його проста (детально з нею можна ознайомитись
тут і
тут). Народився (1963 р.), вчився, працював. Тут, звичайно, виходить маленька нескладність - в 31рік (в 1994-му), в цей вельмишановний пан стає народним депутатом України. Я не впевнений, але мені здається, що це хіба не наймолодший нардеп в Україні (крім останніх секретутотк з водіями). Цікаво, за які послуги він ним став. Але це вже інша історія, зараз не про неї.
Як писав Сірріл Норткот Паркінсон у своїй шедевральній праці з науки управління, кожна людина досягає свого рівня некомпетентності. Вочевидь, економіст колгоспу без вищої освіти перевершив цю межу ставши депутатом. На жаль, Закон Паркінсона дав збій, і наш герой не тільки тиснув кнопки при голосуванні, але й дібрався до практичних дій. Так, він займав посади губернатора, голови фракції, міністра.
На останній посаді він відмітився двічі. І про це і піде мова. Скандал із спробою захоплення приміщення прокуратури ще можна було списати на загальний бардак, але сьогоднішні дії яскраво показують, що
від мавпи цей представник тваринного світу не далеко дійшов.
Чому ми заносимо цю істоту до Книги Жалоб, а не до прокуратури в заяві? Давайте проаналізуємо. Що робить людина, коли стикається з проблемою? Вона аналізує проблему, і за результатами аналізу приймає рішення про певні дії. Як показав розвиток людства, органічною властивістю людини є пошук можливостей до співпраці (у неандертальців не було такої властивості і вони програли кроманьйонцям). Що ми бачимо у випадку пана Васі? Ми бачимо безумовний інстинкт - дати в пику ближньому. Необгрунтована агресія до будь-кого, хто порушив межі території (в нашому випадку службового кабінету). Це є типова поведінка тварин-одинаків, які мають захищати територію від конкурентів. Але тут ми бачимо, що ніякої конкуренції немає. Є
людський робочий процес. Вочевидь, пан Вася не є людиною, оскільки він веде себе по-тваринному, а не по-людськи.
Підсумовуючи, давайте хвилину (більше воно того не варто) посумуємо з приводу людської душі, яка могла стати чудовим комбайнером або механізатором, або на крайній випадок головою колгоспу, і цим затвердити своє положення і просунутись в світі людей. Вона ж (ця людина) була затьмарена коритом і на жаль втратила (на найближчі часи) своє право на розвиток. На цьому ми її і відправимо назад шукати жолуді.
