За життя

В Будапешті зайшли в місцеву (не туристичну) кав'ярню, а там пропонують цікавий напій - matcha capuccino. Це капучіно, до котрого додано японський порошковий чай Matcha. Напій має дуже приємний смак і запах. На жаль, я не роздивився уважно, в які частини напою (в рідину, в піну чи зверху) вони клали Matcha, але, гадаю, можна провести відповідні експерименти і порівняти результат.

Сам чай продається в Україні по ~200 грн за 100 грамів і за описами є набагато кориснішим за звичайний зелений чай. А японці роблять з нього морозиво. Теж досить цікаве, хоча в Японії такі речі (напої, морозиво) традиційно роблять несолодкими, а їсти несолодке морозиво - задоволення на любителя.
(початок тут)

1b2080a96240bc6674fb24f69c10b8b8.jpg

Прибули мої подарунки, і я взявся за експерименти.

Праворуч на світлині - спінювач. Незважаючи на невідому назву, прилад неймовірно якісний, про що свідчить, зокрема, і рейтинг на амазоні.

Найперше питання в мене було, з чого виходить піна. З пристроєм піна виходить навіть з молока 3.5%, але після вспінювання воно має конкретний присмак пряженого. Декому до вподоби, я не люблю. Тому 10-12% вершки набагато краще. Чи можна у спінювачі використовувати вершки 33-40%, я не пробував, але, підозрюю, що пити з такими вершками буде не дуже смачно (зажирні).

У спінювач ллється не менше 80-100 мл вершків, що є дещо незручним. З іншого боку, на виході виходить нормальна піна, а не спінене парою молоко.

У спінювача три режими - спінення, підігрів і комбо. Навіщо спінювати холодні вершки, я поки що не зрозумів (може, для фрапучіно..). А от ідея з підігрівом мені дуже сподобалася - піна виходить тепла, а ще коли вона накриває каву, та не вистигає, і має добру температуру, а не охолоджену, як це трапляється, якщо доливати молоко з холодильника. Або можна просто підігрівати молоко без спінювання.

Друге питання було, який смак і аромат може мати піна. Спершу я робив просто з цукровою пудрою (тому що мав її, і не мав цукру). Піна чудова, смачна. Але хотілося експериментів. В хід пішли цукор з корицею і з ваніллю. Рідкі додатки (сиропи) я не пробував, оскільки чомусь їх тут (в Братиславі) поки що не знайшов (хоча і не сильно шукав). І кориця і ваніль з цукром дають трохи запаху, але практично не дають смаку. Підозрюю, що потрібно сипати більше, але тоді засолодка піна вийде.

Окремо зауважу, що є два варіанти (котрі можна кобінувати) - сипати додаток в піну при роботі апарата, або насипати нагору, як на світлині. Вони дають різний результат. Засипане всередину дає смак, але майже не дає запах. Насипане нагору, якщо воно не провалиться крізь піну, дає аромат, але не смак. Можна класти в середину одне, а зверху інше.

Третій аспект - що як змішувати. Є знов-таки два варіанти - можна наливати піну (і вершки) з агрегата в каву. Тоді результат буде як на світлині вище (там я ще ложкою мішав). А можна викладати піну силіконовою лопаткою. Тоді буде отаке:

58a1822c09d63aa91d637613a425a696.jpg

Сліди молока, що падає вниз, це лише traces, -- реально кава не набуває смаку молока і навіть при ковтанні вона проходить під піною без змішування. Ідея у викладанні в тому, що можна змішувати смаки, котрі не змішуються в принципі, тобто в каві буде смак один, а з піни йтиме аромат інший.

Остаточнне питання було аби не першим, насправді, - чи можна отримати каву з молоком і лимоном. Відповідаю - можна, і не одним способом.

Кислота, що міститься в лимоні, згортає молоко, тому, здавалося б, це речі несумісні. Але якщо маєш час та натхнення, або базові знання кулінарної хімії, то відкривається безліч варіантів. Все залежить від того, що саме (смак, аромат, в якій комбінації) ви хочете отримати.

Перший варіант, котрий я отримав не першим, але випадково (просто забувся), це коли робиться кава з лимоном, на котру зверху кладеться піна. Піна має молочний смак і аромат (ну або що ви туди захочете додати), а кава має смак лимона і його ж сік в середині.

Другий варіант складніший. Задача стояла отримати піну зі смаком лимона. Не можна? Можна, коли треба.
Для експериментів було придбано три кулінарні пакетики  - мелені лимонні шкірки, цукор з лимонним ароматизатором, і головний інгридієнт - цукор з лимонним ароматизатором і лимонною кислотою. Перше я ще не пробував. Друге - там один запах. А от найдивніше було третє. Лимонна кислота начебто мала би згорнути вершки. Але її там небагато (3.5%)  і сипалася суміш у збиту і підігріту піну (в процесі збивання). Таким чином площа контакту лимонної кислоти із вершками була мінімальною. На виході маємо смак і аромат вершково-лимонного морозива, лише теплого.

Звісно, можна змішати лимонно-вершкову піну із лимонною ж кавою.

Для особливих гурманів існує варіант додавати каву в піну, щоб отримати піну з кавовим смаком. Але це для тих, хто любить смак кави (я не люблю).

На додаток, я трохи експериментував з посипками. Можна посипати тертою ліщиною. Тоді буде сильний запах горіха. Можна посипати шоколадом. В цьому випадку піна пахне шоколадом, але шоколад не змішується з кавою і не змінює смак. Можна додавати тертий в порошок імбир. Виходить теж дуже цікаво.

В мене ще попереду експерименти із сиропами, і я розмірковую про додавання в піну меду. Якщо будуть інші пропозиції, з радістю вислухаю. Перець і сушену цибулю не пропонувати!
(початок тут)

Не витримав і придбав собі електричну гейзерну кавоварку (від Ariette, але їх різні виробники випускають). І після двох днів експериментів добився таки майже американського смаку (далі вже точно питання води, я американську воду в  Європі не відтворю). Для цього потрібно класти в гейзерну кавоварку 10-12 гр кави (стандартна набивка - 6-7 грамів) на якомога більше води (в мене виходить 150 мл макс. ).  Американська інструкція - 2 ст. ложки кави на 6-10 унцій води (в унції приблизно 30 мл). Ложки без гірки, вочевидь.

На виході отримуємо каву, котру можна пити :).

Наступний крок - замовив собі електричний Milk Frother (робити піну з підігрітого молока) і дві чашки під латте, прозорі із подвійними стінками (щоб дивитися, як кава ллється і змішується). За два тижні експериментуватиму.
Загалом я каву ніколи не любив (і здебільшого не люблю). Пив її чи то з лимоном (або лимонною кислотою), або, останні роки, з доброю кількістю дуже жирного молока або вершків.

Останній рік в США пив карамельну каву від старбакса із молоком. Якщо молоко закінчувалося, то без молока. І дуже мені подобався смак, з конкретною кіслинкою. А вже перед останнім від'їздом з США купив каву від Food Lion (дешевше вдвічі, ніж старбакс) із мидалем та апельсином. Смак - краще я ще не пив.

Ну привіз я обидві ці кави в Київ. А в Києві смак геть інший, кислинка пішла майже повністю. Пробував і в джезві варити, і в гейзерній, і в крапельній. Не те. Вочевидь, справа не у способі приготування. Питання - а в чому ж тоді? Невже в США щось хитре додають у воду, що смак кави так сильно змінюється?
  • Архів

    «   Жовтень 2021   »
    Пн Вт Ср Чт Пт Сб Нд
            1 2 3
    4 5 6 7 8 9 10
    11 12 13 14 15 16 17
    18 19 20 21 22 23 24
    25 26 27 28 29 30 31