За життя

Тільки що (на моїх очах) кран проломив відбійник і ледь не впав прямо нам на паркан. Якби впав, то труба паркану, воротам, кільком десяткам дерев і кущів ...
6cd36a1c7f63039c69ac49227c7898b4.jpg
Ідея для гаджета: значок (на одяг) з кольоровим e-Ink екраном, на котрому показується іконка статусу, аналогічна іконкам в instant messenger'ах (skype etc). Фішка в тому, що значок має синхронізуватись по Bluetooth'у зі смартфоном і статус збігатиметься зі статусом відповідної програми на смартфоні. Тобто якщо на телефоні виставлено Do Not Disturb, то на значку те саме показується. Якщо Free for Chat (гарно для клубів і кафе) -- аналогічно на значку.
Колись давно купив за $20 гаджет зарядку для мобільних, що працює від того, що крутиш ручку. Ну абсолютно безтолкова річ, бо в походи я не ходжу. Але от зараз знадобилося - в селі у бабусі дружини світла кілька днів немає, а бабусі під 90 і лікаря викликати доводиться. Тепер треба цю зарядку завезти. Як варіант, можна якусь новітню батарею для зарядки телефонів купити і завезти, але генератор вічний, на відміну від батареї.
Приватбанк "перевипустив" мою візу класік шляхом заміни її на Mastercard з Paypass-ом і чіпом.

Картки без чіпу в Європі багато де не приймають (в Латвії ми мали цей клопіт, хоча в Польщі я платив приватівською карткою).

Подивився, сьогодні, як працює paypass. Проводять карткою біля пристрою зчитування і все. Простіше, ніж стрічка, і не стирається пластик (тому картка видається на 4 роки замість 2-х). Але потрібно вводити пін-код замість підпису.

А ще в Мегамаркеті її таки засунули чіпом, бо сказали, що paypass в них чомусь не спрацьовує (хоча здається що я просто неправильно пін-код ввів перший раз).

А, і мені ще ввімкнули SMS-повідомлення про списання коштів (чого на попередній картці не було).

Upd: Зауважив, що в системі нова картка прив'язана до старого рахунку і в Приват24 виглядає як перевипуск - збережено історію транзакцій і всі гроші старої картки доступні на новій. А то я тільки зараз зрозумів - чим я розраховувався, якщо я вчора гроші на картку не переказав. А воно он як вийшло. Зручно!
Як я згадував, в мене у вольєрі лишилась одна білка і я її випустив в ліс. Вона пару днів погуляла і вирішила, що їсти хочеться. Тому тепер вона товчеться між будиночком і годівницею і чекає, поки я винесу їсти (і мене не боїться). Ось вона на гілці:

bd0909b2897d3bde2ea990ceb702fc4b.jpg

PS: білку звати Ассоль.
38cf257107387cd1f360d0dc0eb1c22d.jpg

В 2009-му я зробив два будиночки для білок і повісив їх так, щоб ці будинки було видно з вікон, що виходять на ліс. Кілька днів тому я знайшов маленьких білченят в тому будинку, що далі від людей. А другий будиночок завжди був пустим, оскільки він відкритий для ранкового сонця і для огляду від будинку. А ще там поруч годівниця, в котру я клав їжу протягом всіх цих 5-ти років.

І от вчора чи позавчора мама-білка переселила в цей будиночок білченят (звідки, не знаю, але не з другого будиночку - ті білченята менші).

Білку я побачив вчора вдень, а сьогодні по обіді на "ганок" будинку, як бачите, вилізли білченята. Я бачив двох, але можливо, що їх там більше. Одне сміливіше вийшло і навіть намагалося перелізти на дерево, але поки що йому це не вдається. Друге визирає назовні.

За кілька хвилин прийшла мама-білка і загнала всіх білченят в будинок. Я підходив перевірити, чи не впало це білченя вниз, і знайшов маму-білку, котра подивилася на мене з будиночка, вилізла і почала підманювати мене вбік від будиночку. То я й забрався звідти. А зараз все спокійно.

Тепер головна задача - спостерігати, щоб до будиночку не залізла якась кішка чи ласка (і ті і інші є і до будинку при бажанні долізуть).
З усієї команди домашніх білок в мене лишилася остання білка, і тій шостий рік пішов. То я вирішив поки весна адаптувати її до лісу - хай погуляє на старості років, може ще й білченят принесе. А вона, хитра, не сильно то і рветься гуляти - обійшла сьогодні вольєр ззовні і назад залізла.

Але в мене сьогодні свято. 5 років тому я зробив два будинки для білок і повісив їх так, щоб було з вікна видно. Один біля годівниці, він занадто галасливий. А другий трохи далі. 4 роки ці будинки стояли пусті.

Цього ж року в першому, поки я був відсутній, білка якась зробила гніздо. Але виводку немає (або ще, або вже - не знаю). А от в другому є молоді білченята! Сидять собі, соплять. Їм десь 3-4 тижні, тобто скоро вже виходитимуть в світ. Сподіваюся, що цей виводок започаткує традицію селитися біля мого будинку.
Подивився на околиці Білостока "на свіжу голову". Ось що я вам скажу, малята -- поляки - молодці. Уявляю, що робиться зараз у Кракові-Вроцлаві, куди я не доїхав минулого літа.

Україна могла би стати такою, якби не було Хмельницького, або якби замість Кравчука обрали Чорновола в 1991-му. А поки що Україна втратила навіть не 23, а всі 40 років (поки поляки йшли вперед, Україна котилася вниз). Тепер Україну доведеться будувати з нуля, і то якщо встигнете.
Завтра Польща відзначає 10-річчя приєднання до ЄС. Святкують всюди. Відчувається піднесення з цього приводу. Питають по радіо "що ви почуваєте від вступу до ЄС". Єднання з іншими людьми.

А українцям ЄС не потрібен (тобто вони не мають об'єктивної необхідности в ньому), бо між собою поєднатися не можуть - з будь-якого питання в українців одразу ж формується дві фракції, що починають боротися між собою. Навіть в питанні "повісити Януковича чи на кіл посадити" українці битимуться так, що чимало поляже.
Спостерігаю в Ризі цікавий ефект -- разів зо п'ять вже, коли кажу людям, що я сам з Києва і зараз маю їхати в Україну, люди зі щирим подивом питають "ну ви ж повернетесь?". Звісно, колись в Ригу приїду, бо в мене тут "перевальна база", але люди щиро вважають, що в Латвії краще, ніж в Україні і не припускають думки, що я можу не прагнути назад якомога швидше.
  • Архів

    «   Жовтень 2024   »
    Пн Вт Ср Чт Пт Сб Нд
      1 2 3 4 5 6
    7 8 9 10 11 12 13
    14 15 16 17 18 19 20
    21 22 23 24 25 26 27
    28 29 30 31