За життя

Оскільки я переконаний прихильник читання літератури (крім наукової, технічної і довідників) в електронній формі, то періодично дивлюсь на пристрої для читання. Починав я читати книжки ще з екрана комп'ютера в 94-му році. Потім це якось відпало (не до читання було), а коли з'явились КПК, почав читати на них. Чим зручний КПК - він завжди в кишені. КПК і комунікаторів в мене було штук 5, і всі використовувались для читання. Навіть з 2.8" екраном. Першою спеціалізованою читалкою був Rocket EBook -- REB 1100 (в 2002-му, здається, році), а потім був lBook v8, який мені дуже подобався, а зараз ним користується тесть. v8 же я купував дочкам, але старшій потім поміняли на PocketBook 360.

Суттєвим недоліком читалок є піксельний розмір екрану. На нього влазить текст, або пів-сторінки PDF. В PDF та DjVu зараз сканується велика кількість нехудожньої літератури, тому підтримка хоча б PDF є обов'язковою для читалки. Але читати PDF по пів-сторінки мені не подобається, та й глючать сучасні читалки з такими PDF'ами, тому я шукав собі повносторінкову читалку. Півтора роки тому купив iRex DR1000. Непоганий в принципі пристрій і дуже зручний, але є два нюанси. Перший нюанс - це батарея, якої вистачає на 8-10 годин читання. Тобто в принципі його треба часто підзаряджати. Але це не критично (якщо тільки не їхати кудись і читати в потязі). Другий нюанс - це після вимикання він завантажується хвилину, якщо не більше. Ще компанія-виробник збанкрутиіла, тому очікувати на оновлення не доводиться.

З останніх анонсів хочеться виділити два схожі між собою пристрої від ASUS: Note EA-800 і Eee Reader DR900. Обидва мають екран 1024*768 (що дозволяє читати немасштабовані PDF в повносторінковому режимі) і сенсорний екран (в першому стилусом, в другому пальцями). Ціна має бути доступна.

Залишилось побажати, щоб ергономіка була продумана і дозволяла лівшам користуватись цими пристроями (бо переважна більшість приладів зроблена виключно під праву руку).

Upd: Ще один пристрій з екраном 9.7" - від PocketBook. Але кнопки виключно під праву руку.

Всі роботи Андрія Склярова (крім трактату про дух, його ще почитую інколи).

В своїй діяльності А.Скляров вивчає (на місцях) археологічні знахідки різних епох і вивчає їх з точки зору науковця, необтяженого догмами "академічної "науки". Будучи за фахом і стилем мислення інженером, автор не припускається необгрунтованих тверджень і непослідовних суджень. Якщо щось незрозуміло або не вистачає даних, він чесно каже "тут ми не знаємо", а не висовує теорії, висмоктані з пальця. Цим Скляров відрізняється як від "вчених", так і від "альтернативщиків", які задля підтвердження своєї точки зору приховують та підтасовують факти.

Я був в Єгипті і можу сказати, що багато пам'яток, на які вказує автор в роботі "Цивилизация древних богов Египта" дійсно мають всі ті позначки та особливості, які наводяться в книзі. А єгиптяни араби дійсно приховують всі дані і об'єкти, що можуть суперечити канонічній історії, яку вони просувають. До речі, копти ставляться до таких дій негативно (нам пощастило мати екскурсовода в Луксорі - копта, який вчився в Києві і мав дружину українку).

Колись з рік тому я проводив уявний експеримент з моделювання біології і культури світу, в якому існує три статі. А зараз я як раз читаю роман Айзека Азімова "Самі боги", в якому одним із сюжетів (вони в книзі паралельні) розглядається така тристатева родина. Але Азімов пішов трохи іншим шляхом, змоделювавши всесвіт з іншими фізичними законами, тому біологія там зовсім інша, ніж в мене.

Продовжуючи тему глобального потупіння, читаємо тут. Я на жаль досі не дібрався до Хакслі.