За життя

Це Сісі. Пахне лимоном. Дуже схожа на оцей Mamy Blue, але як видно, колір відрізняється (Mamy Blue більш синя, а ця більш рожева). Сісі були куплені як такі, що дохнуть, в садовому центрі по 15 гривень. Два кущі я реанімував і віддав, а один висадив. Минулий рік він був слабенький, а цього року подарував отаку здоровенну (квітка розміром з невеличкий піон) і дуже запашну троянду.


Поки що виходить не дуже, але вони стараються.

А ось наша мамочка прийшла. Спочатку покликала дітей, але нікого не знайшла. Тоді з горя сіла їсти сухарик:



Але білченя (те, котре в попередньому дописі) її почуло і спустилось з дерева:



Тоді і мати його почула і пішла до нього. Вони одне одного обнюхали, мати заспокоїла білченя:



І вони сіли відпочити. Я думаю, що мати чекала інших:



Але я не впевнений, що вона здатна доглянути як слід всіх трьох (як показала практика), тому хай інші сидять в нас. Тим більше, що там щонайменше один з двох - самець, котрих нам не вистачає.
Під'їзжаю я сьогодні до будинку і бачу, як між соснами літає ворон. І схоже, неспроста він там літає, а на когось полює. Поки дітей з машини висадили, як чую вже хтось пищить-верещить в тому лісі. Думаю, треба ворона поганяти. А з'ясувалось, що цей гад розворушив гніздо із білченятами і вигнав їх з гнізда. І намагався одного з них схопити. Але оскльіки білченята малі, а ворону немає де розвернутись (ці ворони живуть у нас в лісі - вони здоровенні, з доброго орла розміром), тому у білченят фора. Але невелика - лазять вони погано.

Я тоді вийшов в ліс і ворона відігнав. Білченя намагався спіймати, але воно втікло на саму верхівку вільхи.



А на соснах сиділи ще два білченяти. І такі вони були перелякані, що навіть лазити вже нормально не могли - падали з дерева (справжні парашутяги - білченя падало з 3-4 метрів розправивши кінцівки і хвіст. Це дозволяло йому відносно м'яко приземлятись і бігти назад на дерево).

Короче кажучи, цих двох більш втомлених ми спіймали і вони зараз сидять у нас в клітці (ми їх виходимо, а там буде видно, -- зараз в лісі вони все одно не виживуть). А третій вивився більш спритним, і його мені вдалося тільки на камеру спіймати трохи пізніше, коли він вирішив спуститись з верхівки вниз:



Яблуням ще рано. А це абрикос, посаджений влітку 2009-го (тобто півтора роки тому):




А це персик, посаджений взагалі рік тому (в березні 2010-го) замість того, котрий по-звірячому загриз цуценя Одін в бутність свою дрібнішим (зараз він виріс і такими дрібницями, як молоді дерева, не розважається).


До нас в гості сьогодні залітав орел. На грунтовці сиділа сіра кішка (місцева дворова), яку він вирішив вполювати. Але оскільки кішка його побачила, то орел зробив вигляд, що він просто в гості зайшов. Спочатку всівся на стару тополю, але поки я діставав телефон, перелетів на сосну. А поки я ще вивів машину з гаражу і під'їхав ближче, то він вже полетів.

Фотка виключно в якості пруфа:

Слів нема.



  • Архів

    «   Березень 2025   »
    Пн Вт Ср Чт Пт Сб Нд
              1 2
    3 4 5 6 7 8 9
    10 11 12 13 14 15 16
    17 18 19 20 21 22 23
    24 25 26 27 28 29 30
    31