За життя

Сьогодні зранку в Києві було стільки пробок на моєму шляху , що Яндекс.Пробки (МЯК) настирливо прокладав маршрут дворами. І я таки одним з дворів проїхався за його вказівками. Тепер знаю, що там таки їхати можна (хоча за нормальних умов по тому маршруту мені їхати навряд чи коли доведеться). Дякуємо авторам МЯК.

Почалося все з того, що роки з два тому я почав періодично хворіти якоюсь гидкою інфекцією із досить специфічним проявом (тільки нежить і слабкість, без жодних інших проявів). Періоди були досить довгими тому закономірність не вдавалося знайти.
В цьому сезоні я помітив, що проблема з'являється частіше, і здебільшого після поїздок на Мазді. А мені ще впала в очі реклама "антибактеріального чищення кондиціонера". "А це ідея!", - подумав я і поїхав здаватись.

Кондиціонер мені на мийці почистили шляхом розпилення чогось там за допомогою спеціального приладу. Але це, як на мене, не сильно допомогло. Тому я вирішив почитати, що пишуть люди в інтернеті. Люди пишуть різне - і піна в дренажну трубку, і розпилювати медичні засоби в отвір салонного фільтру, і "бомбочки" - балончики, котрі випаровують хімію в повітря.

Я купив в ATL засіб Liqui Moly з трубочкою, котрий треба було виприскувати в кондиціонер. Зробив все за інструкцією, але забув витягнути салонний фільтр. Не сказав би, що кардинально допомогло.

Витяг салонний фільтр і купив новий. Поставив. Різниці не відчув.

Купив 0.5 л хлоргексидину і намагався розпилити його в отвір фільтру (фільтр витяг). Він дуже швидко осідав, я побоявся залити запобіжники, тому від ідеї довелося відмовитись. Але залив цим хлоргексидином весь салон (під килимками, під сидіннями тощо) і вент.канали (починаючи від забірника повітря під капотом) і потім ввімкнув пічку на 32 градуси і рециркуляцію повітря салону (щоб хлоргексидин так пройшов). Ще й салонний фільтр оприскав цим же. Нууу ... певний ефект є, як мені здалось.

Пройшло 3 дні. Сьогодні купив пінний засіб, котрий треба заливати через вент.канали (через трубочку) в випаровувач (чи як там його) кондиціонера. Зробив за інструкцією. Після цього проїхав пару кілометрів, тому результат буде видно пізніше.

Де-інде пишуть, що по уму треба розбирати кондиціонер і мити його всередині милом. Але Мазда пройшла лише біля 45 тис.км за 4 роки і сьогоднішня піна виходила (через дренажну трубку) біла, тобто там не так і брудно, щоб витрачати два дні на гру в конструктор.

В мене в запасі ще куплена сьогодні бомбочка. Завтра маю їхати в Переяслав. Якщо сьогоднішній засіб не допоміг, тоді поставлю ще бомбочку. Написано, що бомбочка вбиває все-все (і досить токсична для людей, тому треба потім салон провітрювати кілька годин), але може хоч так позбавлюсь від проблем.

Одне добре - після всіх цих засобів запаху в машині немає ніякого взагалі. Тому був куплений виводок освіжувачів повітря із різними запахами, - буду експериментувати.

І , до речі, офісні і домашні кондиціонери страждають на ту ж хворобу і їх теж потрібно дезінфікувати.

Не пройшло і пів-року, як я активував подарункову картку Bodo. Ми вибрали годину заїзду на квадрациклах на двох. Спочатку думали, що години буде мало, але як з'ясувалось згодом, в самий раз. Точка знаходиться біля ресторану між Калинівкою і Митницею по одеському шосе (біля 25 км від Одеської площі) і виходить на ліс і луки. Для катання надаються одномісні кросові квадроцикли Kawasaki (непоганий варіант, хоча зрозуміло, що прокатні пристрої мають посередню якість із-за режиму їх експлуатації). Видаються шоломи, рукавиці і маски від пилу (хоча нам пощастило і пилу було зовсім небагато). Виїзд з інструктором, котрий показує шлях і допомагає долати складні ділянки. Траса проходить як по лісу, так і по луках. Судячи зі слідів, траси використовуються досить активно. Сама траса доволі складна, оскільки дуже нерівна (я так розумію, що це навмисно зроблено) і до того ж автомобільні і велосипедні звички заважають керувати -- керування квадрациклом істотно відрізняється і від одного і від іншого. В Єгипті ми колись їздили по пустелі і це було набагато легше, ніж тут. Так от, години їзди по такій дорозі було достатньо для істотного навантаження на коліна. Другої години коліна просто не витримали б. З незвички на незнайомому приладі керувати досить важко - незрозуміло, який в нього гальмівний шлях, радіус повороту, кліренс тощо. Призвичаївшись, їхати трохи легше, хоча гальма неінформативні, а кермо без підсилювача. Ну і плюс до того піклування про власну шию в випадку перевертання - забитись там можна досить легко. Скажу, що ми із дружиною, маючи водійський досвід і досвід їзди на конях (він тут дуже згодився, оскільки частину дороги треба було їхати стоячи і рухати корпусом як на коні), примудрились обидва вскочити в халепу - вона перевернула квадроцикл майже на рівному місці (як це їй вдалося, я не зрозумів), а я проїхався по власній нозі (по гомілці, не по ступні!), щоправда на зовсім нерівному місці. Із недоліків цього виду транспорту - скажений шум. Я планував купити собі квадроцикл на дачу, але проїхавшись зрозумів, що треба шукати якийсь електричний варіант, оскільки їздити на природу чи по лісу / полю в такому шумі досить таки неприємно: втрачається антураж. Взагалі можна їздити кататись пару разів на рік, для різноманітності. А якщо вперше, то варто з'їздити, але на перший раз питати трасу попростіше. Наприклад, можна кататись по відносно прямих польових дорогах - це набагато простіше, ніж по лісу, можна набрати швидкість і просто розслабитись. Ще в них там є тир із луками і арбалетами (може і з вогнепальною зброєю, я не цікавився). Конкретно по квадрациклах вони пропонують програму для корпоративних виїздів. Вартість катання за прейскурантом - 300 грн / год на одну людину. Крім того, вони беруть гроші (тарифна сітка відома, висить на стіні) за перевертання або удари квадрацикла (на ремонт) або за пошкодження його частин. Чи є в них сайт, я не поцікавився (мабуть що є).

Є у нас на Богатирській одна свіжа точка для зручного стояння даїшників. Де вони сьогодні зранку і стояли. Коли я їхав в місто, я їх бачив і, відповідно, знав, що вони там є, повертаючись назад через годину. І от коли їхав назад, спостерігав -- з-понад десятка машин, що проїхали назустріч на ділянці протягом кілометра до даїшників жоден не попередив мене. Я списую це на декілька факторів і жоден з них не прикрашає пересічного українця. Всі їх можна звести до виразу "щоб у сусіда корова здохла". А взагалі я вже писав, що київських водіїв можна через одного до стінки ставити. Виїхав на забите перехрестя - нікчемна людина, котра думає тільки про себе. Користі для суспільства - нуль, можна до стіни і кулю в лоба.