За життя

В мене в кабінеті постелений довговорсовий ковролін (40 км.м одним шматком) такого ж чудового морського кольору, як моя літня автівка. Офісне крісло його колесиками поступово (повільно, але невпинно) витирає. Місцями. І от не пройшло і двох років, як до мене доперло, що треба щось підстелити, бо міняти всі сорок метрів із-за протертого шматочка буде якось некузяво. На вибір в Епіцентрі були будуарний ковролін з довжелезним ворсом ніжно-рожевого кольору і темно-зелений офісний килимок 1*1.5 м. Рожевий ковролін було відкинуто не тому, що колір рожевий, а суто тому, що крихти від їжи будуть погано витягуватись пилососом. Тому був куплений офісний варіант. Крісло по ньому їздить гірше, ніж по довгому ворсу (чому, не знаю), але на душі спокійно. А за тиждень до цього я замінив понтові штатні килимки в мазді на гумові. Тільки передні. З тієї ж причини - протерся шматочок під ногою, де педалі.
Ще три дні тому наші пташенята вимагали черв'яків на біс:



А зараз це вже дорослі птахи:



які, коли я почав їх фотографувати, розлетілись, а лишився тільки правий, і то тільки тому, що він мріяв, коли виросте, стати страусом:


Чимось нагадує бабок на комуністичних мітингах.



А насправді це пташенята оцієї пташки, і живуть вони прямо у нас на ганку, за вхідними дверима. Дружина з'ясувала, що і мати і батько цих пташенят наявні і по черзі носять їм їжу.

Попередня частина.

Отже я вирішив битися далі. Два тижні тому ми з дружиною звернулись до начальника паспортного відділу Оболонського району із заявою про реєстрацію нас за місцем постійного проживання. Начальник, підполковник міліції, виявився *дуже* дружньою і ввічливою людиною, ситуацію нашу зрозумів, і погодився дати письмову відповідь-відмову, щоб ми могли на її підставі діяти далі. Відповідь я отримав позавчора. Далі будемо звертатись до суду.
Минулого року посадили рожевий каштан. Виглядав він тоді не дуже, але дав 4 свічки. Цього року свічки тільки дві, але які красиві:



Щоправда, і фотоапарат кращий :).


Це той кедр, що на цих фотографіях.
Здається, ніколи я ще не бігав колами і не рахував години до дощу. Але витрачати дві години на день на полив - це все-таки важко. Тому гарна дощова погода протягом 2-3 днів позбавить мене від біганини зі шлангами (а що таке 70 метрів шлангу на котушці? вони важкі і незручні) принаймні на тиждень, і дуже стимулює рослини. Завдяки моїм титанічним зусиллям крім великих лип, які почали гинути ще минулого року, не загинула після зими жодна рослина. Зокрема я врятував і всі троянди і навіть постраждалі в пожежі горішки. Збрехав - три кедрики, що залишались в горщиках в гаражі, засохли (вони почали робити це ще взимку попри стабільний полив). Але то не рахується - вони не були висаджені в грунт, і взагалі то я зваляв дурня - мені треба було їх поставити в горщиках в сніг. Ще я примудрився спалити корені трьом самцям актинідії (самки почувають себе краще не буває), але це просто загадка природи - більше не буду підгодовувати їх добривами.
Як я згадував, з деякими трояндами зима обійшлась особливо жорстоко. Цього чудового представника сорту Elf довелось зрізати під корінь. Власне кажучи, я думав, що йому гаплик. Але ні! Диво-картопля творить дива. Якщо придивитись уважно (на повному розмірі), можна помітити маленькі рожеві цяточки. Це пагони. І вони перетворяться в чудові потужні гілки. На сьогодні картопля не допомогла лише двом трояндам, і то ще не кінець (ми ще поборемося!).
Як я згадував, троянди важко пережили зиму. Частину довелося пересажувати, решту обрізати майже під корінь (вони минулорічні, тому товстих стовбурів не було). Та й ті, що обрізані, не давали великого сподівання на гарний результат. Тому довелось звернутись до народної практики.

А практика полягає в наступному:

на кінчик гілки куща чи дерева, в якого слабке/погане коріння чи яке треба "підтягнути" з інших причин, насаджується картоплина (на щастя, в мене була малесенька картопля, яка почала проростати). Ця картоплиня тягне як насос соки по гілці, стимулюючи і саму гілку, і коріння рослини.


Таким чином мені вдалося врятувати всі кущі троянди, що лишились в землі, крім одного (можливо, що і він піде, тільки пізніше). Зараз використовую ту ж практику на горіху і їстівному каштані.
Лісова пожежа - річ надзвичайно небезпечна, по-перше тим, що можуть загинути люди в лісі, по-друге тим, що біля лісу і в самому лісі є будинки та інфраструктурні мережі (біля нас ЛЕП проходить, наприклад).

Оця фотографія врятувала нам будинок. А справа була так:

(вступ) я ще зранку запримітив цей дивний пагон (до речі, що це за рослина?) і хотів його сфотографувати, тим більше, що він був єдиним пагоном такої форми на всій рослині. Але зранку не склалося і я вийшов у двір з фотоапаратом о 14-ій рівно. І дуже вчасно -- в 20 метрах від мене прямо за рослиною палав підлісок (на жаль, в мене був макрооб'єктив і зняти рослину на тлі пожежі мені не вдалося б) .

Я одразу набрав 101 на мобільному. Дзвінок пішов у Вишгород. Жінці на телефоні я пояснив, що палає ліс і скоро вогонь перекинеться на будинки, що розташовані поруч. Оператор відповіла, що вона передасть інформацію в Київ, але краще б мені самому туди дозвонитись (каже "трохи відійдіть, щоб потрапити до іншої соти, і тоді виклик піде на Київ"). А тим часом ліс горить ...

Я схопив лопату (минулого року будівельники навчили, як тушити підлісок), покликав дружину, закинув в машину все щоб тікати можна було і побіг гасити пожежу самостійно.

Проходить 5 хвилин (з Вишгорода до нас вже б доїхали за цей час). Звоню ще раз, потрапляю вже на Київ. Розповідаю їм те саме, вони виклик начебто прийняли. Ще 10 хвилин, нікого. Звонить дружина до пожежників, потім звонить до знайомих рятувальників, щоб вони по своїй лінії направили наряд. Тим часом вигнав другу машину з гаражу (якби будинок згорів, то машини б вистачило, щоб купити квартиру...) і розкатав поливальний шланг. На наше щастя у нас дуже потужний насос. 70 метрів шланга вистачило від гаражу до середини схилу, де розповсюджувалась пожежа. Далі - тільки відрами. Два відра і як білка вгору-вниз по схилу від шланга нагору.

За пів-години від першого дзвінка (все ще нікого!) підійшов якогось трохи бомжеватого вигляду чоловік і став допомагати тушити, забиваючи підлісок фуфайкою (згодом з'ясувалося, що це лісник, але не знайомий нам дільничий, а його напарник).

Короче кажучи, з лісниками ми периметр загасили. Потім лісник мені сказав, що вони проїзжали поруч і випадково побачили пожежу. І якби нам не вдалося загасити периметр, то вигорів би мабуть вже весь кооператив, бо єдину пожежну водойму засипали і продали під ділянки ще років 5 тому (в нас є власний бак з водою на 10 куб.м., але до нього зараз немає пожежного насоса).

Із особистих відчуттів - ніякого другого дихання і надможливостей на жаль не з'являється, і шланг магічним чином не подовжується. Щоправда, і паніки не було (дружина, правда, почала тупити і спочатку назвонювати по телефону замість того, щоб мені допомагати), а було спокійне розуміння, що швидше за все ми програЄмо і врятувати нас може тільки вітер (він нам суттєво допоміг тим, що дув проти руху полум'я, тим самим його стримуючи). Не сподобалося, що жодна собака з дороги не зупинилась і не допомогла (коли минулого року десь горів ліс, я возив в машині воду і по мірі можливостей намагався гасити, якщо полум'я було не сильне).

Як сказав потім лісник, добре що горіло зараз, бо сосни не зайнялись. Якби це трапилось влітку, то загорілись би сосни, то, по-перше, вони б загинули, а по-друге між соснами і будинками стоять осики, а вони горять весело і задорно, "з вогником". А вирубати ці осики лісник не дає, бо заповідник. тобто цього року з тої сторони можна пожежі вже не очікувати.



Як ви думаєте, коли приїхали пожежні за нашим викликом? Ху (у нас не матерятся (с)) вони не приїхали взагалі. Коли дружина позвонила їм посваритись, вони почали пояснювати, що на лісові пожежі вони не приймають виклики (о як!). Що їм має звонити лісництво. А як в лісника телефон відключений (в нього таке буває)? А гори тоді все помаранчевим полум'ям ... Заради справедливості треба сказати, що за викликом лісників пожежники таки приїхали, але теж через 40 хвилин після виклику (і через 1.20 після мого першого дзвінка).

Тому моє велике прохання - поставте посилання на цей пост, щоб люди знали, що якщо десь щось горить, то порятунку від держави чекати годі і гасити треба виключно своїми силами (це правило годиться для усіх справ, а не тільки для пожеж).

Upd: і забув побажати, щоб ті оператори разом з тими, хто їм інструкції писав, місяць тиждень з туалету не вилазили.

На додаток пара фотографій з місця пригоди. Upd2: Ці фотографії зроблені після гасіння. Все, що чорне, - все горіло досить жваво.



  • Архів

    «   Травень 2024   »
    Пн Вт Ср Чт Пт Сб Нд
        1 2 3 4 5
    6 7 8 9 10 11 12
    13 14 15 16 17 18 19
    20 21 22 23 24 25 26
    27 28 29 30 31