За життя

За наводкою читаю статтю Украинский диагноз. Исследование ценностей разных народов Европы показало к чему стремятся украинцы.

Ну, власне, що зараз це нація жлобів ("українці живуть в Канаді..."), було давно відомо. Окремо сподобалась цитата "...трудится на двух работах и при этом ездит на новеньком внедорожнике Nissan X-Trail (стоимостью $ 27-29 тыс.), купленном в кредит." (опустимо зараз той момент, що Nissan X-Trail аж ніяк не є крутою машиною). Але, власне кажучи, що робити? Європейці мають іншу шкалу цінностей, але їх так само тягне до верхньої частини цієї шкали. Культурні особливості ... А зі статті, схоже, якийсь європеєць поліз в чужий монастир із своїми судженнями. Єдине що дійсно турбує - "украинцам досталось и крайнее нежелание думать об окружающих людях и природе. По этому показателю они в самом низу шкалы". Такими темпами українці швидко загядать і втратять єдино, що в них є цінного, - природу.
Женился узбек на хохлушке, и говорит ей:
- Вот если я домой пришёл, и тюбетейка у меня вот так (сдвигает тюбетейку на левый бок), то всё хорошо, петь будем, любить будем, но если тюбетейка у меня вот так (сдвигает тюбетейку на правый бок), то СМОТРИ! Чтобы была ТИШЕ ВОДЫ, НИЖЕ ТРАВЫ!
А новобрачная ему и отвечает:
- Хорошо, но тогда уж и ты знай, если ты пришёл домой, и руки у меня вот так (складывает руки на груди), то всё хорошо, петь будем, любить будем, тише воды буду, ниже травы. Но если руки у меня вот так (упирает руки в бока), то МНЕ ПОФИГУ, НА КАКОМ БОКУ У ТЕБЯ ТЮБЕТЕЙКА!


Вчора писав про схильність людей, яким дали владу, створювати складнощі ближньому свому.

Сьогодні спостерігав чергове підтвердження. В рамках програми "бережи здоров'я змолоду" ходив в діагностичний центр, що на мінському масиві. Платно (це важливо). Два епізоди на одному і тому ж стільці для очікуючих. По-перше, класична для радянської і пост-радянської медицини ситуація, коли лікарю пофіг, що вказано в талончику. Лівих людей заведуть і "безкоштовно" (тобто за мій же кошт, бо я вимушений платити за себе і за того пасажира), і без черги. Якби це була комерційна клініка, то такий лікар би отримав по шапці. Але тут він, лікар, кум королю. І те, що я заплатив гроші, а в результаті прогаяв там 45 зайвих хвилин, то нікого не хвилює.

Епізод другий стався в сусідньому кабінеті, поки я сидів в коридорі, тому зовсім точних деталей я не перекажу. Але сутність така: жінка прийшла до ЛОР-а з якимось папірцем, виданим в п'ятницю. Я не зрозумів з-за дверей, чи то був знімок, чи направлення. Лор вимагав від жінки свіжий знімок і направлення. Вона їх подавала. Але проблема була в тому, що на тому папірці була дата 11.02.09. Лікар же не хотів приймати цей папірець і як баран твердив, що то старе (хоча їжаку зрозуміло, що 11.02 було в п'ятницю і помилка там цілком ймовірна, а також можна розрізнити папірець, написаний 2 роки тому і написаний 2 дні тому). Короче кажучи, так і не прийняв лікар ту жінку. Попрепирались вони хвилини три (5 чи 6 ітерацій одного і того ж діалогу), потім жінка не витримала і пішла.

Так от до чого це я ... Коли в цій країні людина людині вовк, то пофігу, на яку літеру починається прізвище президента. І як цих людей лікувати, теж незрозуміло - вони впевнені в своїй правоті, адже їм надали право приймати ті рішення, які вони приймають.
Вопрос армянскому радио:
- Будет ли третья мировая война?
- Нет, но будет такая борьба за мир, что камня на камне не останется

Гірше зла можуть бути лише борці з ним. Оскільки як боротися зі злом, відомо, а як боротись із борцями - ні. Більше того, борців захищає закон.

Коли людині даються повноваження приймати рішення, людина тлумачить ці повноваження не як відповідальність за вирішення певного питання, а як карт-бланш на заборону та на знущання над іншими людьми. При цьому неважливо, про що йдеться, людина буде підміняти прийняття рішення тупою забороною.

Моя стара бабця вирішила, що їй не жити без клофеліну. Клофелін - це насправді ліки від тиску, і вони їй реально допомагають (вона їх десь діставала ще донедавна, але той канал перекрили). Ок, сходила вона до лікаря (в 83 роки це досить нетривіальний квест - треба отримати на рецепт три печатки від трьох людей, яких періодично немає на місці, а поліклініка - кілька кілометрів пішки від будинку). Рецепт вона вицарапала. Мені окремо довелось їздити в область забирати рецепт і їхати за ліками в Київ, оскільки ліцензія на продаж клофеліну є тільки в мережі аптеки гормональних препаратів, яка є лише в Києві. І тут тупа аптечна вівця, яка не має ані вищої освіти , ані мізків в голові, заявила, що вона не може розібрати (досить якісно написане) прізвище лікаря щоб співставити його з прізвищем на печатці. Рецепт треба переробляти.

А от хтось може мені пояснити, кого і від чого захищають МОЗ і довбані борці з наркотиками, заводячи такий порядок купівлі ліків? Що, наркомани не знайдуть чим задвинутись без клофеліну? Чи може повії не будуть грабувати лохів, якщо не зможуть підсипати їм клофелін в шампанське? І найнеприємніше те, що всі ці борці за здоров'я нації той же клофелін чи інші заборонені до обігу ліки можуть брати на базі без рецепту і без проблем (проходили, знаємо).
В этом мире у России может быть только один союзник. Да, он скверный, он заботится только о себе, но тем не менее. Да и вообще странно от кого-то требовать, чтобы он заботился о нас. Это США.

Моя непокоїться - це тоді США нам ворог, а Євросоюз - друг? Але ж Євросоюзу Україна нах не здалась. Моя заплуталась.

Якщо серйозно, то товарищ дуже правильно пояснює, чому США ніколи не була справжнім ворогом Росії (для СРСР - була, але ні про який "агресивний імперіалізм" не йшлося, оскільки за правилом "голосніше за всіх тримай крадія кричить сам крадій" головним імперіалістом були як раз кацапи). Водночас, не можу цілком погодитись з приводу Євросоюзу - занадто демонізує автор цю саму Європу.
Читаю біографію одного коника-стрибунця, перебіжчика з КПРС через БЮТ в ПР. На особистості його зупинятись не будемо, зуважимо тільки на його освіту. В 1977 році товарищ повернувся з армії. В інституті тоді вчились 5 років. 1977 + 5 = 1982. В який спосіб він зміг закінчити інститут в 1981-му, на рік раніше?
Періодично згадую цю фразу з пісні Талькова, аж тут у френдстічці зустрів відеозапис (дякую ):

Стоп, думаю себе,
Что-то тут не так.
Всё кричим: застой, застой -
И клянём судьбу.
А "застойщики"-то ездят
В "мерседесах-бенцах"
И официально заявляют,
Что видят нас в гробу.

Помітив, що європейці і американці в дискусіях ведуть себе як подушки - ти її б'єш, а вона повністю поглинає удар і залишається на своєму місці, а ти свою енергію вже вклав (і витратив). Та сама їхня толерантність має однакові корені з цією поведінкою: визнання за іншою людиною права на власну думку і інших прав.

Це те, що повністю відсутнє у українських "опозиціонерів". Навіть спроба Яценюка, Гриценка і компанії об'єднатись в єдину політичну силу ("здорового глузду", на противагу тимошенківському популізму) сприймається або агресивно або скептично, але я не бачив жодного визнання, що такий шлях як об'єднання має право на існування.

Водночас треба зазначити, що зайва толерантність теж протирічить здоровому глузду: у читав, що в Ізраїлі лікарям дозволяється відмовлятись від щеплень (тобто, збільшувати ймовірність перенесення різних хвороб).
Дружина послухала трохи нашого вельминешановного в.о. Президента і каже "якщо б він виконав хоча б 10% того, про що каже". Я теж так колись мріяв, але згодом зрозумів, що це нереально, і ось чому: даний індивід не розрізняє в своїй свідомості слово і дію. Йому здається, що слово автоматично стає дією, а відтак, що слово і є дія. Таким чином, дії замінюються словами. Сказав - і діяти вже не потрібно. А звідки це йде? Гадаю, від дитячих мрій про добру фею (недарма постать "доброго фея" вигадала як раз донецька команда КВН - це в них там розповсюджене) і від казки про "цветик-семицветик", де мрії виконувались словом і відриванням пелюстка. В сучасного цвєтіка алгоритм той же -- слова і відривання матеріальних (поки що) цінностей.
Додаткова інформація до передачі по Discovery, про яку я згадував позавчора.
Тільки що по Discovery успішно закінчилась передача на тему "як правильно вбити самі-знаєте-кого". Привіт СБУ.
  • Архів

    «   Травень 2024   »
    Пн Вт Ср Чт Пт Сб Нд
        1 2 3 4 5
    6 7 8 9 10 11 12
    13 14 15 16 17 18 19
    20 21 22 23 24 25 26
    27 28 29 30 31