Вже третій день поспіль коментар одного колись начебто розумного росіянина в Facebook як то кажуть makes my day (в значенні "веселить"). Навожу мовою оригіналу (і без виправлень): " И даже имя к него в ФБ прописано так, что трудно его в каментах упомянуть Я уверен, что он делает это сознательно." Коментар написано стосовно мене.
Тобто ми маємо типову картину "кругом вороги", а заодно і наочну ілюстрацію тези "коли українець розмовляє українською, то він це робить щоб позлити росіянина".
Боюся, ми недооцінюємо силу путинської пропаганди - вона здатна зламати верблюдові хребта.
Коли шукали видавництво для видання збірки казок, відправляли листи з питанням певній кількості видавництв. Робив це наш маркетолог з великим досвідом роботи, тому не думаю, що до змісту листів можуть бути претензії. Так от - відповісти ніхто не потурбувався.
На днях писав в маленьке видавництво настільних ігор. Поставив два прості питання - чи зацікавлені вони співпрацювати в питанні виданні гри за моїм сценарієм і за мої гроші і скільки це буде коштувати для мене. Повідомлення про прочитання листа я отримав. Відповіді на лист не було.
Я не кажу про таку просту річ як ввічливість - її дійсно на весь спам не вистачить. Але якщо до вас приходить потенційний замовник чи діловий партнер, а ви не хочете з ним спілкуватись - то якого біса ви займаєтесь бізнесом?
І ще можна було б зрозуміти, якби йшлося про держ.установу, де гроші платить начальство, а не населення. Але ж тут йдеться про ігнорування тих, хто приносить гроші. Ні, я цю країну не розумію.
Я наче і економіст за фахом ("юрист-економіст" в дипломі бакалавра), але я не розумію економіку в цій країні божевільних. Чому прямий рейс в Рим від МАУ коштує 559 євро (на двох), а рейс Белавіа через Мінськ - 392 євро (на двох же). Як два перельоти більшою сукупною відстанню можуть коштувати дешевше, ніж один? І добре якби це був ЄСівський перевізник - можна повірити, що це внутрішні тарифи ЄС дозволяють зекономити, чи що в ЄС працюють під 5% прибутку. Але ж ні, це білоруська компанія, котра від ЄС далі за нас. Один висновок - 50% вартості квитка - збори на золотий унітаз.
Плебс переходить від споживання кращого продукту на продукт, яким не можна отруїтись. А іноді і отруйне їдять (невідомо тільки, навіщо). Це відбувається в усіх галузях. Але сьогодні річ про фототехніку.
7 років я користувався мильницею Pentax Optio . Вона була просто фантастична - режими макро і супермакро, ручне фокусування, ще купа ручних налаштувань, але при цьому кнопка Green Mode і десяток автоматичних програм. На жаль, за 7 років мильниця наказала довго жити. Pentax зараз мильниці не виробляє (точніше, дещо виробляє, але його габарити мене ніяк не влаштовували). Тому я подивився навкруги і купив Nikon Coolpix S6300.
Це виявилось одне з найбільших моїх розчарувань в житті. Ручних режимів немає ніякий, його "macro" начебто працює з 10 см, але реально не працює, оскільки автофокус нормально не працює. І при підключенні до комп'ютера як диск не монтується. Коротше кажучи, схоже, що це просто викинуті гроші .
Звісно для професійної зйомки існують професійні фотоапарати, і в мене в шафі лежить Pentax K7 з необхідними об'єктивами і аксесуарами. Але користь мильниці саме в розмірі, і 2005-го року народження мильниця робила все потрібне без зайвого клопоту. А ширпотріб цього не робить .
Тому репортаж з пасіки будете дивитись який попало, а не нормальний .
Лауреатом премії "Чавунний валянок" за 2013 стала компанія Embarcadero за досягнення в розробці програмного забезпечення. В новій версії компілятора для дельфі (точніше, Delphi Mobile) рядки (тип string) в них індексуються не з 1, як було 40 років до того, а з 0. Причому жодного способу відстежити проблемні місця, крім як пройтись очима по всьому коду, немає.
Для тих, хто не в курсі - це зміна з розряду зміни дорожнього руху з лівостороннього на правосторонній. Перейти можна, але возитися доведеться неймовірно довго, і помилок буде шалена кількість.
Жила була країна. Ні велика ні маленька, а так, в самий раз. І клімат там був в самий раз. А ще до кризи там набудували силу-силенну житла, а продати його не змогли.
І от якомусь генію спала на думку ідея: "а давайте продамо все це житло багатіям з країн, що розвиваються. І дамо їм за це посвідку на проживання". Ідея гарна.
Житло потрібно було купувати на $210K (плюс податків під 10% + відсоток ріелтера). Ціна не така щоб маленька, але підйомна для середнього класу. Що могла б отримати країна в результаті - 20-30 тис. сімей середнього класу із навичками ведення бізнесу і бажанням в подальшому стати громадянами країни.
Але жлобство задавило народних обранців. І вони вирішили підняти поріг до $650K+податки. Що перетворює ідею на профанацію - $750K у середнього класу ніколи не водилось. А доларові мільйонери (адже на останнє не будеш їхати в іншу країну) і так мають і посвідки на проживання де хочуть, і майно там же.
Ну і останній цвях у труну ідеї вколотили, вирішивши, що закон не матиме зворотньої сили, тобто якщо хто вже купив житло, то посвідку не отримає. Як гадаєте, до чого це призведе? Правильно, до того, що розчаровані люди продаватимуть куплене і переїздитимуть в іншу країну з нормальними законами і законодавцями. Що додатково обвалить ринок. Ну що ж, віват Європа.
Заїхав сьогодні в Метро. Народ в нас такий безмозглий і настільки не переймається питаннями оточуючих, що невідомо, як взагалі в країні щось функціонує.
Наприклад, возик, залишений посередині того, що розмічено як дорога для проїзду машин. Звісно, машини можуть їздити по діагоналі (стоянка напівпуста), але ж поставити возика на метр вбік можна було? Наприклад, автівка, ніс якої випханий на метр на цю ж дорогу. За автівкою півтора метри пустого місця. Тобто людині просто ліньки було припаркуватись нормально. А нафіга - об'їдуть ... Наприклад, ще одна автівка, припаркована посередині абсолютно пустого місця 10*50 м, але рівно поперек трьох паркувальних місць. Невже не можна було поставити по смужках?
І ці люди хочуть нормального мера і нормальну владу? Так вони ж зі своїми колимагами впоратись не можуть, куди їм з їхніми рилами в калашний ряд?
Їду тільки що по Оболоні, переді мною брудний Opel Astra з київськими номерами і рекламою якоюсь дрібних автомобільних робіт (щось із рихтуванням). Стопи не працюють - правий взагалі, лівий ледь видно, центрального (під заднім склом) немає в принципі.
Посигналив йому, зупинився, кажу "у вас стопи не працюють". А мені у відповідь чудове "і что тєпєрь?". Забратись з дороги, мудаче, адже експлуатація авто з такими дефектами заборонена.
Я розумію, що з його рагульської позиції стопи - це не його проблеми, а тому лагодити їх непотрібно. Але цей недоумок забув, що в того хто ззаду може стояти реєстратор (як в мене) і в випадку чого винним його таки зроблять. Але біс із ним, тут таких половина ...
І звичайно, ніякі демонстрації, опозиції і революції не змінять цю рагульську психологію мешканців Києва. Тільки масові розстріли. За критерій можна взяти виїзд на перехрестя, коли такий виїзд створює затор. Виїхав, заблокував перехрестя - до стінки. І тоді ті, хто залишаться в живих, будуть думати про інших рефлекторно.
Я уверен, что он делает это сознательно."
. 