За життя

Захотілося якихось приємних запахів в будинку. А ще, дати дітям лаванди на ніч.

Колись давно ми купували ефірні олії, і маємо пару кам'яних аромаламп. Але свічки - штука небезпечна, враховуючи кота, котрий тільки що по стелях як павук не лазить.Тому постало питання про електричну аромалампу.

Швидкий пошук виявив широкий вибір ламп на prom.ua. З декоративних міркувань зупинилися на виробах відомої китайської фірми "noname" із написом "Geniod" на корпусі. Взяли три різні, різного дизайну, для різних приміщень. Всі вони мають форму квітки або цибулини. Аромампи містять в собі семикольорову LED-підсвітку (колір або фіксований, або змінюється автоматично) і, відповідно, можуть працювати в якості нічника. Випаровування - ультразвукове. Є таймер на 1, 3 та 6 годин. В ємність наливається до 200 грамів води (мабуть, можна і більше, якщо треба на всю ніч), і при увімкненні лампа випускає з гори красивий стовпчик пари.

Воду можна злити, щоб, наприклад, зранку зарядити ароматом бадьорості, а ввечері чимось заспокійливим.

Ставили лампи і вночі дітям і собі, і вдень (я собі в кабінеті) - працюють ідеально. В деяких (не в усіх моделях) є навіть пульт д/у для нічного керування.

Купувалось тут, якщо кому цікаво.

Цього варіанту я ще не чув. Paint It Black. Judas Priest. https://www.youtube.com/watch?v=_b_hnXOIruY

В Будапешті зайшли в місцеву (не туристичну) кав'ярню, а там пропонують цікавий напій - matcha capuccino. Це капучіно, до котрого додано японський порошковий чай Matcha. Напій має дуже приємний смак і запах. На жаль, я не роздивився уважно, в які частини напою (в рідину, в піну чи зверху) вони клали Matcha, але, гадаю, можна провести відповідні експерименти і порівняти результат.

Сам чай продається в Україні по ~200 грн за 100 грамів і за описами є набагато кориснішим за звичайний зелений чай. А японці роблять з нього морозиво. Теж досить цікаве, хоча в Японії такі речі (напої, морозиво) традиційно роблять несолодкими, а їсти несолодке морозиво - задоволення на любителя.

На ВДНГ вчора і сьогодні була дводенна виставка собак. Нашого Регіна виставляє приятелька, в котрої він "в оренді". Завезли собаку до неї ще на тижні, а забирали сьогодні прямо з виставки.

Сама виставка мене мало цікавить, але проходила вона поруч із стайнями. А там вздовж левади посаджені якісь дуже хитрі горіхи. Вони схожі на манчжурські, але видовжені.



Я їх на пророщування набирав минулий раз коли був кілька тижнів тому, і сьогодні ще півтора десятки назбирав.

Але мова не про самі горіхи. Коли горіхи падають, вони мають звичку проростати. Звісно, під материнським деревом в паростка шансів жодних - його викосять робітники восени, бо йому там не місце. А паростків багато - під одним деревом було біля 50 штук, всі цьогорічні. І під іншими деревами були, хоча в меншій кількості (в меншій, бо там трава і схоже, що її косять). Так я півтора десятки насмикав просто з землі собі на вирощування. Вони при висмикуванні зберігають кореневу систему (пощастило, що були зливи, і рослини легко висмикуються) і потім добре приживаються в іншому місці. Я їх вже всі посадив в горщики, і деякі рослини й не помітили, що їх там кудись пересаджували - почуваються так само добре, як до висмикування. Деяким пощастило менше. Але я певен, що виживуть всі 15 чи 16, скільки я їх там привіз.

Ну і горіхи проростимо, само собою. В мене вже 6 горіхів (волоських), пророщених місяць тому, росте.

Що я з ними робитиму? А в мене дамба довга, місця на багато дерев вистачить. Горіх же манчужрський невибагливий, ще й високий виростає. І білки голодними очима взимку з гілок дивляться, сиротливо їсти просять. А так буде їм допомога.