За життя

dc727b1e17dd665416b5934bd258028c.jpg
В Краків ми перший раз приїхали три тижні тому на подивитись. Їхали машиною (SsangYong Korando, я про нього окремо писав). Потім ми повернулися в Київ, але не пройшло і двох тижнів, як я під час сеансу самоаналізу з'ясував, що хочу в дорогу, і ми вирішили виїхати. Цього разу поїхали на двох машинах — на тому ж Корандо дружина і я на літній машині (оскільки планую їздити в Київ і в Ригу у справах). Ночували у Львові в непоганому готелі НТОН з дуже помірними цінами і смачною кухнею (можете вважати це рекламою :).

На кордоні до мене (я стояв в іншій черзі від дружини) придовбався польський прикордонник на тему “ким працюєш, що таку машину маєш”. З огляду на те, що я в Кракові, вважайте, що я на його питання відповів. Ще виникла плутанина при оформленні машин на польській митниці, оскільки у обох автівок номери починаються на АА72 і дівчина-митник заплуталася і оформила фігню. Це була її помилка і вони її самі виправляли протягом 10 хвилин.

Ще провозили через кордон місцевих жительок, котрі поїхали в Польщу за памперсами для онуків. Але це окрема історія :).

Кордон — черги на дві години часу в кожен бік і з дітьми без черги не пускають (минулого року в Білорусі і Латвії пускали). Нічого страшного, але це треба враховувати при плануванні подорожі.

Дороги по Україні самі знаєте, які — до Львова ще нічого, а від Львова до кордону асфальт гарний, але сама дорога на міжнародну ну ніяк не тягне — однорядка із забороненими на більшій частині шляху обгонами і тракторами на дорозі. 200 метрів від кордону починається багаторядна дорога до КПП. А по Польщі — колись там була дорога рівня житомирської траси, котру зараз перебудовують. Тому частина — західноєвропейський автобан на 2-3 ряди, а частина — будівельні роботи, котрі доводиться об'їжджати по селам і містечкам (конкретно -- через Жешув і Тарнув). Тому дорога по Польщі (250 км + 50 км від Львова до кордону) втомлює більше, ніж попередні 550 км від Києва до Львова.

На автобані зробили фантастичні за якістю майданчики для зупинки — з туалетами і доглядачами при туалетах (!), дитячими майданчиками і столиками зі смітниками. Я бачив, як один з них будували — працювало одночасно біля 10 одиниць будівельної техніки. Але заправок на польській частині дороги не багато — на самому автобані здається лише дві заправки з кафе (звісно в містах вони наявні в більших кількостях).
Про Польщу писатиму "по ходу справи", як тут обживаюсь.

Оскільки з'явилася нагода і можливість проїхатися по Європі (чого в майбутні років 12-15 вже не буде), вирішили зробити фінт вухами - зняти квартиру в Польщі і з Польщі вже, коли набридне сидіти на одному місці, організувати автоподорож східною і центральною Європою (Італія і Німеччина нас не дуже цікавлять, але не виключаю, що туди ми теж поїдемо другим заходом).

Квартиру зняли через AirBNB помісячно за помірну ціну. Дорожче, ніж в Ризі (в Ризі було біля 500 євро на місяць, тут 650), але в Ризі ми знімали квартиру пусту, як її здають місцевим, а в Кракові ми зняли апартаменти з повним наповненням (з посудом, побутовою хімією тощо). Якщо знімати як в Ризі, то вийде дешевше, але в Ризі ми не знали, скільки проживемо, а в Польщі ми не можемо офіційно бути на одному місці понад 3 місяці, тому так.

Квартира на краю Кракова в новому мікрорайоні малоповерхової забудови, але з машиною то не проблема - до центру аж 5 км і ходить автобус. З парковками в них проблеми - біля кожного будинку є місця для паркування, але їх не вистачає. Нам поки що щастить, і шукати місце не доводиться, але я нервуюся. Платних охоронюваних паркінгів мало, найближчий в 1.5 км від нас, і я на нього ще не дивився.

Площа квартири дуже маленька: дві кімнати - мабуть 24 метри в сумі, а може й менше, і малесенький передпокій, в якому зроблена кухонька. Місцеві живуть так само, і як вони вміщаються, я взагалі собі не уявляю. В мене в Києві хрущовка була вдвічі більша, і нам ледь вистачало місця.

Загалом поляки живуть здебільшого в приватних будинках, тому припускаю, що ці мікрорайони і квартирки - для малосімейних мешканців, приїжджих тощо.

Десь неподалік будинку є два непогані дитячі майданчики, на "в'їзді" в мікрорайон (метрів за 500 від будинку) є супермаркет штибу АТБ, може трохи більший.

Про магазини писатиму окремо, бо це велика і важлива тема.
За кордоном зарікся відкривати пейсбук, оскільки новини - отруюють свідомість і підсвідомість.

Попрацював, не втримався, відкрив пейсбук (з метою перевірити що мені за нотифікації нападали). Випадково прочитав 2-3 повідомлення стрічки. Отруївся.
Слухав сьогодні радіо по дорозі. Польське. Так от кажуть, що в Польщі є нестача робочих місць для осіб з вищою освітою. Бо overqualified. Краще за все спеціалізована освіта (не середня школа, а коледж потім).

Дежа вю - я вихідними казав старшій дочці, що вища освіта не дуже потрібна, якщо є спеціалізована. Вищу краще отримувати пізніше, коли є чітке розуміння, чим будеш займатися хоча б 10-15 років.  

Загалом в Україні існує надлишок вищої освіти, що лишився ще з часів СРСР.  Держава витрачає купу коштів для фахової підготовки людей за спеціальностями, котрі людям не потрібні. Так, в 90-их були дуже популярні юристи з економістами. Але не врахували, що права в Україні немає, окрім телефонного. Я це зрозумів ще в 98-му, тому кинув цю паскудну справу ще тоді. Дружина просмикалася до 2012-го, коли відвалилися останні наші клієнти по юридичних послугах.

Ну а з фінансової точки зору - фахівці з будівельних професій (робота руками, але як на мене цікава) отримуют ьбільше за середньостатистичну офісну планктонину.

Тому якщо у вас є діти, котрим час обирати майбутнє - міркуйте, чи потрібно їм гаяти 5 років часу в виші.
- Что мне дедушка! Подумаешь! Это кровать моя.
- А где же дедушка спит?
- Дедушка там, в углу, на коврике.
А отак наша Берта спить на моєму боці ліжка, коли мене немає (причому, якщо спить дружина поруч, Берту це не бентежить). Коли ж ми всі влягаємося, собака спить в ногах у дружини, а кішка - у мене в ногах, або взагалі на мені.

610368ac0313ad6787ad19510487e5ed.jpg
81a8a35d67d4d5f0d3380ae965a9c50e.jpg

Кущ американської ожини, куплений за (великі для посадкового матеріалу) $10, дає отакого розміру ягоди в кількості штук мабуть 50 за сезон. Ягода неймовірно солодка.
Пару тижнів тому закінчив перечитувати "чужинець в чужій країні" Хайнлайна. Був розчарований відносно своїх сподівань. Безумовно, книга гарна, але ... вона не відповідає своїй назві. Замість ... (та будь-чого) ми маємо досить дешевий і простий ( з роялями в кущах) бойовичок з еротикою в останній частині. Шкода.

В цьому сенсі "Мартін Іден" Джека Лондона (котрого я читав здається в 14 років) є набагато ближчим до назви "чужинець в чужій країні" аніж Хайнлайн.
В арабських культурах сонце - зло. На жаль, не у нас.

Сьогодні в басейні стояв в черзі на гірку і розглядав меланому на спині в дядька попереду. Думав, наздожену його внизу і підкажу. Не наздогнав.

Чуваку п-ць, але він про це ще не знає. Меланома в нього була такого розміру, що оперувати може ще й не пізно, але хто не знає, уваги б не звернув, і якщо він з нею ходить, то йому ніхто не сказав.

Панове, утворення навколо родимих плям чи дрібних родимок, збільшення родимок, перетворення і зміна форми тощо - прямий шлях в могилу, якщо про це не піклуватись. Будь-які новоутворення на шкірі в районі родимок - привід до негайного відвідування лікаря-дерматолога, а потім і онколога.

Вчасно виявлене утворення видаляється навіть не під загальним наркозом (а мені видаляють взагалі без знеболення).  Невчасно виявлене - шанси на одужання лише 5% (тобто 19 з 20 хворих йдуть бронювати місце на Байковому).

Будьте обачні.
Відвідали в неділю аквапарк в Кракові (про це окремо), і діти захотіли піти в Києві. Тому ми нарешті (перший раз в житті) доїхали до Терміналу, що в Броварах.

Аквапарк в Терміналі виявився надзвичайно приємним! Краківський просто відпочиває в порівнянні з броварським. Гірки - такі як треба (і дитячі і дорослі), басейн з хвилями і купа джакузі додали насолоди. Плюс до того порадували квитки на весь день (в Кракові 2 години максимум і потім похвилинна оплата за подвійним тарифом) за майже ту ж ціну, що й в Кракові. Плюс в нас є швидкожерка з великим вибором, і все таке смачне, що дружина не втрималась від того щоб сказати "покладіть звідти до сюди".

Капці продають на місці (до кас, щоправда), якщо ви свої забули вдома. Мило в душі теж пропонують. І полички для капців-рушників є.

В підсумку - все чудово, лише мало кіл для найбільших гірок (і черга на них же), тому якщо хочете на великі гірки, то приїздити треба на 10 ранку.
  • Архів

    «   Жовтень 2024   »
    Пн Вт Ср Чт Пт Сб Нд
      1 2 3 4 5 6
    7 8 9 10 11 12 13
    14 15 16 17 18 19 20
    21 22 23 24 25 26 27
    28 29 30 31