За життя

Сьогодні поїхав туди ж (на VTG) перевірити свою літню машину, котру я чіпував рік тому. Нууу ... 220 к.с. і коментарі майстра з приводу якості бензину від Лукойла. Тобто було десь 225. Перешили по новій. Стало 248 (на тому ж бензині). Різниця в поведінці машини - земля і небо. Поїхала вона краще за Тігуан. Тягнути починає з 1.7 тис. обертів десь. В наших тягнучках - те що треба, оскільки машина підкочується вперед плавно, а не ривками. Дуже шкодую, що не чіпував її одразу після придбання 3 роки тому.
Кому що, а курці просо. Сучасні смартфони обирати - справа дурна, вони всі однакові. Всі, але не всі. Невеличкого, але потужного смартфона (всього-то хотілося - змінну батарею, роз'єм під microSD, і двоядерний процесор) фіг знайдеш. Або лопата, що мімікрує під цеглину, або цеглина, що мріє стати лопатою.

Дружині треба було поміняти трирчіний смартфон, то вибирав між Sony Xperia P, Sony Xperia J і HTC якимось. В результаті купив LG L7 II - дружині білий на одну сім-картку, а заодно і собі чорний на дві. Бо альтернатив LG з моїми вимогами немає *взагалі*.

Телефоном дуже задоволений - LG зробили велику роботу із кастомізації. Все *дуже* зручно і пропрацьовано.  Дизайн, звісно, корейський, але от чорний двохсимковий апарат не має сріблястого контуру навколо корпусу, і за цим виглядає досить пристойно.
Минулого тижня чіпував свого Тігуана. Двигун TFSI 2.0, один з кращих сучасних двигунів. В стоку дає 200 (VW) - 211 (Audi) к.с. . Після програмного чіпування - 240-250 к.с.

Провозилися з машиною 9 годин - з 10 ранку до 7 вечора. Для чіпування треба знімати комп'ютер, а його було прикручено одноразовими гвинтами (ті, в котрих після закручування голівка зривається, щоб не можна було відкрутити), і встановлено в дуже незручному для діставання місці.

Але воно того варто - авто вже не тупить, як зазвичай буває з турбодвигунами, а на натиснення педалі газу відкликається миттєво, турбіна вмикається з нижчих обертів, і їздити по Києву з таким двигуном - суцільне задоволення.

Задоволення не найдешевше, але воно того однозначно варто.

Що дивно - чіпував рік тому літню машину, і там ефект не настільки яскраво виражений. Мабуть, треба буде переробити (чи принаймні потестувати) її.
(винесено з коментарю в ЖЖ)

... Моє спостереження за людьми під час візиту до Львова в суботу. Коли навкруги європейська архітектура, око звикло бачити європейських людей, із почуттям власної гідності. А натомість бачить совок. І виникає почуття дисонансу. Заради справедливості зазначу, що багато молоді бачив у Львові, і в них із гідністю значно краще. В Києві у молоді замість гідності пихатість.  
На даху:

36dc1e57f119f0e3cd6e2ccf26930a46.jpg

Ні, горизонт не завалений, просто вулиця має нахил.
У Львові на площі Ринок є артисти (як я розумію, студенти-актори), котрі "пофарбовані" в золотий колір і з якими можна сфотографуватись. В процесі роботи вони не рухаються і витримують одну позу. Але тим цікавіше побачити на вулиці отаке:

516840633a6ae577e0b4c99d424e5303.jpg
або "поки все не з'їм, звідси не піду".

5334eb9e57d3453d2ba5fc1f4b3f555a.jpg

dc23b8be64b69a8a48a272f91d9bb2e6.jpg
Чого не зробиш заради комфорту. Останні кілька днів відкриваю facebook, щоб прочитати там новину, що жлоби передумали. Я ще сподіваюсь.
Лауреатом премії "Чавунний валянок" за 2013 стала компанія Embarcadero за досягнення в розробці програмного забезпечення. В новій версії компілятора для дельфі (точніше, Delphi Mobile) рядки (тип string) в них індексуються не з 1, як було 40 років до того, а з 0. Причому жодного способу відстежити проблемні місця, крім як пройтись очима по всьому коду, немає.

Для тих, хто не в курсі - це зміна з розряду зміни дорожнього руху з лівостороннього на правосторонній. Перейти можна, але возитися доведеться неймовірно довго, і помилок буде шалена кількість.
Сьогодні мав цікавий прояв ефекту фальшивої пам'яті в людини. Все життя пам'ятав, що коли народилась двоюрідна сестра, мама її питала в мене, якого імені немає в моєму класі - підбирали рідкісне ім'я. І хоча дівчина на ім'я Арина в класі була, про що я сказав, але все одно сестру так назвали.

І от тепер, майже через 30 років, я второпав, що коли сестра народжувалася, я ще в школу не ходив (а пішов тільки через пів-року). Тобто цей дуже яскравий спогад виявився фальшивим. На якому етапі мене "переклинило", навіть не знаю - чи я весь епізод вигадав, чи переплутав факти і Арина в класі з'явилась пізніше, не знаю.
  • Архів

    «   Жовтень 2024   »
    Пн Вт Ср Чт Пт Сб Нд
      1 2 3 4 5 6
    7 8 9 10 11 12 13
    14 15 16 17 18 19 20
    21 22 23 24 25 26 27
    28 29 30 31