За життя

Цей запис присвячено всім любителям природи, мать їх за ногу.

Поїхали сьогодні на велосипедах навколо озера Редькіне (більш знайомого людям як Міністерка, але такої назви в нього ніколи не було). Там де люди ходять, все більш-менш нормально. А от далі цікавіше. З західної сторони озера шматки відгороджені парканами (приватні пляжі), а перед першим парканом виходить такий собі глухий кут з підйомом на гору. І от якісь горе-туристи стільки випили (чи вчора, чи навіть раніше), що забули загасити багаття. І воно горіло навіть зранку. До озера за водою, зрозуміло, 150 м йти п'яному бидлу йти було ліньки. Тому багаття кинули як є. Але не в тому проблема (бидла у нас повно, хоч на експорт жени).

Ми з дружиною злізли з велосипедів і почали пробувати загасити це багаття. З тари було два пластикові стаканчики і іржава жестяна бляшанка. Все в дірках, так що за водою не сходиш. Довелося цими стаканчиками зачерпувати пісок з доріжки і десь по 50-100 мл піску висипати на багаття. Дурне заняття, але ми з ним в принципі впорались, локалізувавши вогонь до безпечного стану. Гасити його повністю не було можливості, бо в мене і так подошви на кросівках поплавились, а пісок на доріжці закінчувався.

За цей час повз нас проїхало три велосипедисти (в різні сторони), пробіг один спортсмен, котрий там постійно бігає (дружина бачила його біля нас, це десь 3 км від того місця, де ми його зустріли) і пройшла жіночка з собаками (явно місцева - в 150-200 метрах від багаття починається маленький приватний сектор, за яким вже йде Мінський масив). З перелічених осіб зупинилось і поцікавилось проблемою нуль (0) осіб. Їм пофіг. Пофіг, що вони тут живуть, що вони користуються тим лісом, котрий може згоріти із-за їх недбалості, мабуть пофіг, що пожежа може перекинутись на їхні будинки. Мабуть, поодинці це непогані люди. Але в масі своїй це все бидло потрібно завантажити в потяги і відправити в Сибір на виживання. Там їхнє пофіг буде стосуватись виключно їх самих.

PS: а за 200 м вглиб лісу (і ще ближче до приватного сектору) ми знайшли ще одне багаття. На щастя, поруч з ним була велика купа піску і я засипав багаття піском просто руками.

Тільки що двоє коней (водій і пасажир) на Peugeot 407 coupe не впорались з керуванням і вліпились в лівий відбійник, після чого їх відкинуло на праве узбіччя (на щастя нікого не зачепили). Прямо над нашим будинком. Кони лишились цілими але кудись чухнули через кооператив. Ще двоє коней на іржавій копійці об'їзжали перших і виїхали в лівий ряд. Судячи зі стану тої копійки повороти вони не показували і не могли, оскільки повороти не працювали (хоча це лише моє припущення). Третій кінь провтикав маневр копійки і влупився в неї ззаду на всій швидкості, в результаті чого копійку перекосило і заклинило заднє ліве колесо. На щастя, на цьому катавасія закінчилась - за 15 хвилин приїхав евакуатор і за 5 хвилин прибрав пежо з дороги . А ми з копійчанами виправили їм крило щоб не порізало гуму (ми = моя кувалда + їхні руки) і вони теж якось поїхали. Результат -відламаний бампер пежо в мене над будинком, який, схоже, утилізувати доведеться мені. Найцікавіше - це вже друга аналогічна аварія на цьому місці. Бампер від першої досі валяється на тому ж місці.

Ага, зараз. В світі повно дрібної електроніки, яка споживає струм напругою 5В (починаючи з USB хабів). І от я сижу вже 4 (чотири) години намагаючись знайти просте рішення - як отримати активний USB хаб в автомобілі без інвертора 12В->220В і БЖ 220В->5В. Промисловість не випускає ані хабів із живленням 12В (знайшов один якийсь, але дуже дорого і довго двома пересилками через США, а ще один - російський, в Україну не продають), ані нормальних БЖ 12В->5В. І ця ситуація існує вже не перший рік - питання на форумах я знаходжу з 2004-го року.

Півтора роки тому на питання "чи планується випуск версії Abbyy Lingvo для Android'а" представник компанії Abbyy відповів, що вони вивчають потенціал платформи. В той час, як Android вже переміг iPhone, вони досі продовжують вивчати. Ні в кого не завалялось юзерпики із жирафом?