За життя

Я все про землю ... Коли перший раз об'їзжали район, придивлялись до кількох ділянок в місці Г. (неподалік К.). Проїхали ще кілька місць, але нічого підходящого не знайшли. Позавчора поїхали питатись про ті ділянки в Г. . Там була дурна ціна (я писав). Поліз дивитись об'яви. Продають будинок з ділянкою в К. Продають ділянку в К. О, думаю, гарно, можна буде стару бабку забрати з дальньоєбенівки і перевезти в К., поруч з ділянками. Звоню вчора за будинок. "Будинок в К? - Ні, в Г.". Класно ... Поїхали сьогодні дивитись ділянки в К. Приїхали в результаті в Г. :). Так що нікуди ми від Г., схоже, не дінемось. Єдина фігня з Г. в тому, що в Г. немає газу, а до тих ділянок і дороги асфальтованої немає і як її класти, незрозуміло. З іншого боку, через 50 років газу не буде ніде, а за ними і доріг теж.
Поїхав сьогодні знову по району шукати місце для заміського будинку з землею (хочеться хоча б 50-60 соток). Сумно, панове. В Вишгородському районі майже немає місць, які могли б зрівнятись за красою і зручністю з нашим поточним розташуванням. Причому це не суб'єктивне судження, а об'єктивна оцінка, необхідна для прийняття рішення про придбання ділянки із майбутнім (за 20-25 років) переїздом туди. Ціну народ теж скласти не може - ділянка з мазанкою, 60 соток, без газу і дороги (електрика є - 220В на стовпі) в 50 км від Києва, хочуть $75К мінімум. Геть здуріли. Там де ближче до Київського моря, земля дорожча, ніж в Києві (якщо на берегу водосховища). Гм.
У шерифа любимая присказка "Могло быть и хуже".
Преступление. Два помощника шерифа на месте.
В спальне голые трупы мужчины и женщины, в другой комнате - одетый труп мужика с пистолетом в руке.
Один помощник другому:
- Картина преступления мне ясна. Мужик пришел домой, застал жену с любовником, перестрелял их и сам застрелился.
Но сейчас приедет наш шериф и скажет: "Могло быть и хуже!"
- А спорим, не скажет! Куда уж хуже: 3 жертвы - и все мертвы!
Приезжает шериф. Все осмотрел:
- Да-а! Но могло быть и хуже!
Проспоривший помощник:
- Куда ж хуже? Три человека - 3 трупа!
Шериф:
- Вчера в постели с этой теткой лежал я!

Відкривав на робочому місці пляшку з мінералкою. Ніколи вона себе так не вела, а тут - гейзер, вода в усі сторони. Залила все - і ноут, і смартфони, і монітор, і фоторамку (не кажучи вже про клавіатуру, мишу, навушники тощо).

Куди вже гірше, спитаєте ви? Я тільки збирався піти в холодильник за пепсі-колою...

З-поміж корейських виробників обираю LG. З Самсоном в мене і в знайомих завжди якісь невиліковні проблеми (і з промисловим дизайном, і з якістю). З LG все значно веселіше. Якщо тільки там нічого не зламати. Тут починається ремонт, а ремонт може коштувати стільки ж, скільки сам пристрій.

Ще роки 4 тому в молодшої дочки поламалась стереосистема, куплена в 2002-му -- вийшов з ладу блок читання CD/DVD. Нова така стереосистема коштувала 300 чи 350 доларів, не пам'ятаю вже. Ремонт програвача (точніше заміна плати, як мені сказали в сервіс-центрі) обійшлась в 2006-му в $250. Простіше було нову купити, так. Нещодавно та ж сама плата поламалась знову. Проблему вирішили, купивши окремо DVD програвач.

Нещодавно в цієї ж дочки пішла тріщина в матриці ноутбука, купленого в 2006-му (?) році. Дочка каже, що нічого не робила, мабуть кішка стрибнула на кришку ноута. Ну, в принципі, може й кішка, оскільки зсередини тріщину зробити складно. В сервіс-центрі сказали, що ремонт обійдеться в 3200 грн і 5-6 тижнів (матрицю треба в Кореї замовляти). Я скажу, що такий ноут б/у купити буде зараз дешевше (якщо буде конкретно така модель, я, можливо, так і зроблю - куплю ноут і переставлю матрицю).

Короче кажучи, маємо світ одноразових речей. Скоро почнуть робити одноразових людей, і цю цивілізацію можна буде відправляти на смітник.
Будьте обережні, купуючи дині та кавуни. Можна сильно отруїтись нітратами. В суботу наша няня отруїлась динею, сьогодні - масажист кавуном.
Оскільки повз наш будинок можна проїхати тільки в ліс, а там на машині робити нічого (хіба що позашляховиком чи квадрациклом кататись по лісу), то ніхто й не їздить.
Вчора чи позавчора я спостерігав картину, як москвич-2141 їхав зі сторони лісу. Я піднявся на гору, подивився, чи не поламали у нас там воротця (які виходять на президенську трасу, і якими я керую). Аж сьогодні помітив москвич цей по дорозі "туди" (тобто до лісу). Взяв собаку, пішов подивитись, куди вони поперли. І не прогадав.

А слід сказати, що десь із тиждень тому ми закинули на гору машину чорнозему, щоб восени посадити там дерева замість загублених пожежами.

Так от ці моральні уроди повадились красти нашу землю. Діалог з ними був чудовий:

(я) - висипайте. Земля моя, за неї гроші плачені.
(вони) - добре, добре. Але ж тут не написано, що вона ваша (причому, по-моєму, на "ти", але вибачимо вбогим духом це діло).
- ви її завозили? Ні? Так якого біса ви її крадете?
- так а звідки ми знали, що вона ваша?
(я) - а яка різниця, чия - вона ж не з неба впала. Може Вася Пупкін завіз, вам що з того?
(в) - А де цей Вася?

Короче, погнав я їх, ще й ледь собаку втримав (я вийшов без паска, а в собаці 80 кг, більше ніж в мені), щоб не кинулась.

Але цікавіше власне не це (крадуть всюди). Цікава думка (тільки незрозуміло, хто їм її вклав в голову), що те, хозяїн чого невідомий, можна привласнити. В старі часи це б називалось розкрадання соціалістичного майна і вони б сіли років так на 3-5. Зараз я, звісно, не стану викликати міліцію за 500 гривень (а накрали вони там взагалі на 50, якщо не менше), але сам підхід мене просто збентежив.

Оскільки перепустку в Метро я забув вдома, а згадав про неї вже на під'їзді до магазину, довелося розвернутись і поїхати в Ашан.

І от я зрозумів, чим Ашан мені так не подобається -- це магазин для людей нижчого і нижчого середнього класів. Звісно немає нічого поганого, якщо туди заїде якийсь багатій (наприклад, в туалет забігти :), але в принципі їхня політика орієнтована на пустий гаманець.

Асортимент складається з дешевих (за якістю) товарів. Наприклад, я не побачив жодної банки натуральних маслин без глюконату заліза (такі маслини є, я їх купую періодично в Метро або в Мегамаркеті). Не побачив чаїв, більш пристойних за ліпрон з грінфілдом. Ну і так далі.

Ще слід зауважити, що за сьогодні я тричі почув її від відвідувачів, які по телефону питали у своїх домочадців, що купувати. Начебто факт незначущий, але за 10 років, як у нас відкрились перші супермаркети, я в них чув вимовлену кимось фразу "це дорого" ну може один чи два рази.
Попередня частина.

Отже я вирішив битися далі. Два тижні тому ми з дружиною звернулись до начальника паспортного відділу Оболонського району із заявою про реєстрацію нас за місцем постійного проживання. Начальник, підполковник міліції, виявився *дуже* дружньою і ввічливою людиною, ситуацію нашу зрозумів, і погодився дати письмову відповідь-відмову, щоб ми могли на її підставі діяти далі. Відповідь я отримав позавчора. Далі будемо звертатись до суду.
Сьогодні проїзжав по Артема від Львівської площі на Лук'янівку. Там по дорозі є збанкрутілий банк Надра. Коли я проїзжав, біля банку стояли два мерседеси з номерами -- АС0003.. і ВС 0001 .. чи якось так (не в номерах справа). А от далі, на перехресті з Обсерваторною, стояли дайці і завертали весь потік машин з Артема на Обсерваторну. При цьому вони поставили своє корито поперек дороги. А найцікавіше було інше - там тролейбус їхав. Його на Обсерваторну не завернеш, як не захочеш ... На жаль, я не додивився це шоу. Тому цікаво - щр то за пацюк приїхав в Надра?
Продовжуючи тему глобального потупіння, читаємо тут. Я на жаль досі не дібрався до Хакслі.
  • Архів

    «   Травень 2024   »
    Пн Вт Ср Чт Пт Сб Нд
        1 2 3 4 5
    6 7 8 9 10 11 12
    13 14 15 16 17 18 19
    20 21 22 23 24 25 26
    27 28 29 30 31